Тиждень.ua:У діалозі з Гельмутом Шмідтом ви говорите про людей, які можуть мати авторитет у сьогоднішньому світі. Хто для вас є такою людиною?
Таких людей дуже мало. Кого бракує у європейських справах, так це Жака Делора, у європейській політиці, я сказав би, – Жан-Клода Юнкера, прем’єр-міністра Люксембургу. А якщо говорити про загальні, інтелектуальні речі, моральні питання – мені важко назвати ще когось.
Тиждень.ua:Чим відрізняється менталітет молоді у минулому і сучасної?
Я думаю, в 1930-40-х молодь і Європи, і Америки мусила зважати і дуже перейматися державними справами Європи і США, тому що це були часи Великої економічної депресії. У Європі ще й через боротьбу з фашизмом, а інколи – і з комунізмом. Але в основному таки з фашизмом, тому що він формально був агресивним. Вони були просто змушені серйозно ставитися до суспільних подій. А зараз, на мою думку, для молоді характерне невдоволення і брак інтересу до громадських справ – надзвичайно серйозні і прикрі ознаки.
Тиждень.ua:Політика і правда – це одне з питань вашої бесіди з паном Шмідтом. Чи можуть політики бути моральними у реальному житті?
Це питання вони ставлять собі ще з часів Макіавеллі. Кожному політику добре знайома велика спокуса брехати, казати неправду. Тому політики повинні, як кажуть англійці, бути «підзвітними»: або через вільну пресу, або перед парламентом і юридичною системою. Це надзвичайно важливо. Звісно, хотілося б казати, що політики самі б хотіли регулярно говорити правду. Я повторюся: спокуса робити інакше настільки велика, що для контролю і відповідальності перед вільною пресою абсолютно необхідні вільні засоби масової інформації.
Тиждень.ua:Які в Барака Обами шанси бути переобраним на другий термін?
Надії на його переобрання дуже великі. Я думаю, для Сполучених Штатів і всього світу буде дуже-дуже погано, якщо оберуть когось настільки політично і морально нечуйного, як Мітт Ромні. На мою думку, Барак Обама правильно уявляє собі місце Америки в світі. У нього скромніше уявлення про це, ніж було в Джорджа Буша, і, я гадаю, в нього правильна програма економічного одужання. Обама хоче щось у цій країні зробити з розподілом ресурсів між дуже багатими і середнім класом та тими, кому доводиться нелегко в економічному і соціальному значенні. Я думаю, Обама дуже добре відчуває ці питання і ключові проблеми. Я сподіваюся, що його переоберуть, але наразі шанси обох кандидатів рівні – можливо, трішечки на користь Обами. Але так багато може змінитися, особливо в зовнішньому світі, для економіки ЄС і США, що наслідки можуть бути для Обами дуже негативними.
Тиждень.ua:Як ви бачите майбутнє євро і Європейського Союзу у цілому?
Бажання і реальність – це завжди різні речі. Я хотів би, щоб Євросоюз вижив. А для того, щоб вижити, йому треба бути сильнішим. Як вже було сказано кимось, треба що більше Європи – але ретельніше окресленої, з кращим управлінням, такої, яка визнає існування національних відмінностей, різних інтересів тощо. Думка про те, що ЄС може розвалитися, повинна підштовхнути європейців до розуміння всього того, що символізує ЄС: величезного досягнення останніх 50 років і одного з найбільших досягнень сучасної Європи. Те, що можна дати Євросоюзу розвалитися, не повинно взагалі нікому спадати на думку. Я гадаю, що для його порятунку було зроблено достатньо, але розумію, що економічна ситуація теж негативно відбивається на ЄС. Майбутнє Євросоюзу не можна відділити від того, що я назвав би моральною, політичною і економічною кризою капіталізму на даний момент. Корупція, яка існує в світі, особливо в економічному світі, робить європейську проблему ще тяжчою.
Чи бачите ви в майбутньому Україну членом Євросоюзу?
Це важко, і це все, що я поки що з цього питання можу сказати. Це дуже залежить від політичного розвитку самої України: до якої міри вона стане функціональним, вільним, ліберальним суспільством? Одне з ключових питань тут – це те, що політичний розвиток вашої країни виправдає вступ України в ЄС.
Біографічна нота
Фріц Штерн народився 1926 року у Бреслау, тепер Вроцлав, у родині медиків єврейського походження. Попри те, що Штерни перейшли в християнство ще в середині ХХ століття, 1938 року через антиєврейську політику Адольфа Гітлера родина виїхала з Німеччини до США. Начався у Колумбійському університеті, де здобув бакалаврський, магістерський та докторський ступені. Там же викладав з 1953 по 1997 роки. Сфера наукових зацікавлень Штерна: зародження і розвиток націонал-соціалізму в Німеччині, історія єврейської громади в Німеччині.
Цитати з книжки Гельмут Шмідт, Фріц Штерн «Наша епоха. Діалог»:
Шмідт: Під час його (Брєжнєва) державного візиту в 1978-му, я запросив його до себе додому. Коли він побачив будинок, серед решти будинків Нойє Гаймат, а під кожним будинком ще й стояло авто — то він серйозно подумав, що це квартал для номенклатури. Брєжнєв тоді ще поцікавився, де ж тут стіна, котра має нас захищати? Можливо, саме тоді він уперше щось зрозумів про життєві стандарти західних німців.
Шмідт:Я виходжу з того, що навіть у 2050 році ми (європейці) не будемо мати спільної зовнішньої чи оборонної політики, усе це видається мені неможливим. Наприклад, що французи нададуть свою ядерну зброю в розпорядження якоїсь європейської оборонної структури. Те саме стосується й англійців. І мені видається цілком неможливим те, що Франція або ж Англія відмовляться від того, щоб мати власні посольства в Москві, Бразилії чи Вашингтоні. Та й сама Німеччина від того не відмовиться.
Шмідт:Коли дійде до прийняття (до ЄС) Туреччини, це може стати початком кінця Європейського Союзу… Для Європи це була б катастрофа. Туреччина зараз має 70 млн населення, наприкінці століття вона матиме понад 100 млн. Таким чином Туреччина стала б найбільшим за кількістю населення членом Європейського Союзу. І ми витрачали б частину нашого спільного бюджету на те, щоб нарешті зробити з Туреччини прогресивну індустріальну державу, а водночас завдяки праву вільного пересування та повсюдного проживання в усіх країнах-учасницях мали б не 2,5, а 7 млн турків в Німеччині. Це все на тлі того, що в Туреччині зараз набирає обертів процес реісламізації.