Аналітики Польського інституту міжнародних відносин (PISM) вважають, що у короткотерміновій перспективі від ліквідації ввізних тарифів у межах зони вільної торгівлі виграють найбільше виробники їжі, а експортери сировинних матеріалів навпаки переживатимуть короткострокові ризики, проте зможуть отримати певну користь пізніше.
«Зігдно з положеннями договору про вільну торгівлю українські олігархи можуть виграти у короткотерміновій перспективі від скасування ввізних тарифів, які раніше перешкоджали їхньому доступу на ринок ЄС. Найбільше виграють виробники продуктів харчування», – стверджують аналітики PISM. Зменшення мита, наприклад, буде корисним кондитерському гіганту ROSHEN, зважаючи на те, що з цих продуктів стягується мито у розмірі 35-40%.
«Договір про асоціацію передбачає поступове наближення українського законодавства до правил ЄС, що потребуватиме значної лібералізації ринку. Такий план дій може спричинити опір з боку олігархів, оскільки він загрожує підірвати їхні моделі прибутку», – вважають аналітики. Це може стати ще однією причиною не підтримувати підписання договору про асоціацію.
«Важка залежність від експорту сировинних матеріалів є серйозною причиною для небажання олігархів підтримувати договір із цілком економічних причин», – зазначають аналітики. «Положення договору про глибоку і всеохопну зону вільної торгівлі не пропонують тарифних стимулів українським експортерам залізної руди (нульове мито імпорту) та феросплавів (низькі тарифи). Аналогічно, торгові компанії, контрольовані «Сім’єю», в даний момент стикаються із перешкодами у експорті сильно субсидованого вугілля до ЄС, оскільки імпортні тарифи не накладаються на цю сировину», – підсумовують вони.
Проте «треба також взяти до уваги, що великий український бізнес може отримати ширший доступ до північноамериканських ринків після того як ЄС і США підпишуть договір про зону вільної торгівлі». Це, на думку, аналітиків має стати одним із ключових інструментів переконання українських олігархів з боку представників ЄС. «Європарламент та польський Сейм могли б використати міжпарламентські зв’язки із українською Верховною Радою, оскільки більшість олігархічних груп там представлені».