У статті для видання Open Democracy український експерт Єгор Васильєв написав, що Україна та Білорусь є «неспроможними країнами», чиї корумповані пострадянські еліти стикнулися з реальною кризою довіри.
«Відсутність підзвітності в політиці та невідповідність слів і справ політиків не є рідкістю в багатьох країнах. Але на пострадянському просторі політичні декларації служать тільки для маскування істинних інтересів еліт: неконтрольованої влади та контролю над фінансовими потоками країни.
Хто б не був президентом – Кравчук, Кучма, Ющенко чи Янукович і вічний Лукашенка – еліта – це замкнуте коло різних орбіт, в основі яких лежать інтереси злодіїв та довірених осіб…Для цих еліт питання не полягає в русі на «Схід» чи на «Захід»: вони заклопотані лише грою з балансуванням, яка дозволить їм зберегти контроль над своєю країною», – пише експерт.
«Момент, коли питання напрямку руху України та Білорусі стане актуальним, ще попереду…Поки що обидві країни загрузли в пострадянському болоті, і багато хто вважає, що з нього немає виходу. Втім можна ризикнути, стверджуючи, що пострадянський стиль управління може привести лише у глухий кутк, і що ця гнила політична та економічна система досягне своєї кінцевої точки, як це зробила радянська система. Далеко непевним є те, що зміни принесуть справжній прорив, а не застрягнуть в минулому. Але наступне покоління, швидше за все, матиме набагато більше спільного зі своїми сусідами з ЄС, ніж його попередники», – пише Васильєв.
«Загальна думка полягає в тому, що Україна і Білорусь є «неспроможними країнами » (failed states), чиї старі пострадянські еліти і корумпований стиль управління стикнулися з реальною кризою довіри. Цього не сталося 1991 року, але зараз вони можливо до цього наближаються», – додає експерт.
Оцінюючи результати Євро-2012 для України та Польщі через 100 днів після закінчення чемпіонату німецьке видання Die Welt зазначило, що парламентські вибори для України матимуть набагато важливіше значення, ніж Євро-2012.
«У підготовку до чемпіонату з футболу Україна інвестувала майже €10 млрд. У Польщі схожі цифри. Вони заявляють, що за п’ять років змогли закінчити проекти, для яких в інакшому випадку знадобилося б 10 років. Проте стале використання деяких будівельних проектів наразі є сумнівним. Аеропорт Харкова, на який витрачено кілька мільйонів, наприклад, у деякі дні залишають лише десять літаків. Крім того, рідко використовуються дорогі готелі, які вимагала УЄФА побудувати у східній Україні», – йдеться в статті.
«Крім створення інфраструктури там часто звучали слова – «гордість» і «честь», які не можна виміряти в євро. Хто б міг подумати, що все пройде так добре? «Європо, ми можемо» був висновок до якого дійшли у Польщі і Україні. Вони святкували як переможці із завищеною самооцінкою. Наскільки довготривалою вона виявиться, покажуть найближчі місяці», – зазначає Die Welt.
«Водночас в Україні спостерігається значна потреба у демократичних структурах…В Україні наприкінці жовтня відбудуться вибори. І ця подія вирішуватиме занчно більше для розвитку країни, ніж футбол влітку. Те, що для залучення голосів президент Віктор Янукович використовує успішне проведення чемпіонату Європи нікого не дивує. Хоча спостерігачі кажуть, що результат Євро не грає жодної ролі», – додає видання.
Канадське видання Winnipeg Free Press зазначило, що розраховуючи знову отримати кишеньковий парламент Віктор Янукович на виборах покладається на підконтрольних спостерігачів.
«У порівнянні з попередніми виборами, нинішня кампанія є особливо огидною. За три місяці кампанії, поліція повідомляє про розслідування трьох десятків кримінальних порушень. Навіть якщо в день виборів все пройде гладко, виборчий процес не був вільним і справедливим», – пише видання.
«Для президента Януковича, який два роки користувався кишеньковим парламентом, занадто багато поставлено на карту. Тепер він розраховує на кишенькових спостерігачів, які не бачили, що відбувалося перед виборами, і не бачитимуть, що відбудеться після 28 жовтня», – додає Winnipeg Free Press.
У свою чергу у європейському виданні The New Europe провідний аналітик Центру стратегічних досліджень (Баку, Азербайджан) Камал Макілі-Алієв написав про стратегію «українського гамбіту», яку Партія регіонів використовує на нинішніх виборах.
«Партія регіонів має дуже цікаву стратегію. Крім звичної коаліції з Комуністичною партією, вона, здається, більше звертає увагу на мажоритарних кандидатів, а не на партійні списки. Стратегія у формі «українського гамбіту» передбачає пожертувавання перемогою за пропорційною системою на користь опозиції задля отримання більшої кількості місць у парламенті за мажоритарною системою та залучення «хитких партій» – таких як «Україна – вперед!» і навіть УДАР (якщо та не зможе укласти угоду з опозицією) – до своєї коаліції в парламенті», – пише експерт.
«Чи зможе Партія регіонів досягти своєї кінцевої мети в 300 місць в парламенті, забезпечивши собі абсолютну більшість, ще належить з’ясувати. Багато чого залежатиме від того чи захочуть нові партії зробити свій гамбіт і пожертвувати демократією заради представництва у парламенті», – вважає аналітик.
Перебіг та можливі наслідки парламентських виборів окремо обговорили і на круглому столі «Майбутні вибори в Україні: ключовий момент для демократії?» в американському аналітичному центрі зAtlantic Council.
Так, зокрема, глава Freedom House Девід Кремер зазначив, що корупція та вибіркове переслідування є двома найбільшими загрозами для України.
«Проблема корупції, про яку ми говорили у своєму звіті – найбільша загроза для України. Для її незалежності та суверенітету. Це – не Росія. А корупція. Вона буйно зростає в усій країні. І корупція переважно зосереджена в енергетиці, в існуванні корумпованих компаній-посередників, особливо однієї компанії», – зазначив Кремер.
«Справи Юлії Тимошенко та Юрія Луценка звичайно ж є найбільш спірними проблемами напередодні виборів, які відбудуться менш як два тижні…
Немає жодної довіри до процесу та переслідування Тимошенко. Ніхто не каже, що Юлія Тимошенко свята. Але виникають питання до того як працює судова система України й особливо прокуратура. Ці процеси починаючи з питань фондів Кіото, швидких допомог, газових угод, підписаних в 2009 році, та останні розмови про звинувачення у вбивстві 20 років тому не викликають жодної довіри і підривають незалежність та цілісність судової системи. Тому я би сказав, що це питання разом з корупцією є найбільшими загрозами, які за останні 2 роки виникли в Україні», – зазначив Кремер.
«Незалежно від того, хто виграє у вільних та справедливих виборах я сподіваюсь, що вони не стануть новим джерелом непорозумінь», – додав він.
Крім того, на думку, Кремера, критика ЄС та США політики Віктора Януковича жодним чином на нього не вплинула.
«США запропонували Україні набагато менше, ніж ЄС. Це безсумнівно. Треба віддати належне президенту Януковичу за те, що в 2010 він приїхав в Вашингтон на саміт з ядерної безпеки і прекрасно зіграв. Він привіз президенту Обамі пропозицію щодо високозбагаченого урану, і це питання тоді змістило нашу увагу на питання безпеки, а не на політичні проблеми. Це було дуже розумно і добре зроблено. І я боюся, що саме через враження від цього так вийшло, що ми стали більш зацікавлені в збагаченому урані, ніж у внутрішніх та політичних проблемах України», – відмітив Кремер.
«І Януковичу не треба платити жодної ціни за свою поведінку. Нам треба бути обережними, посилаючи Україні сигнали. ЄС зупинився з ратифікацією угоди про асоціацію. Але я чув від деяких європейських політиків, що все, чого йому (Януковичу – Ред.) треба було – це її підписати. Тепер він може показувати її Москві і казати: «Дивіться, я маю цю альтернативу і можу її використати, якщо потрібно». Але він не заплатив жодної ціни. Крім критики від деяких європейців (більше, ніж від американців), та того, що деякі європейські лідери не поїхали до Ялти, на Євро-2012 влітку. Він це пережив. Досить швидко. Мені здається, для нього наразі важливішою є консолідація влади, утримання при владі та забезпечити, щоб опозиція не повернулася та не зробила з ним того, що він зробив з нею», – підкреслив президент Freedom House.
У свою чергу директор з програм у Євразії та голова місії спостерігачів американського Міжнародного республіканського інституту (IRI) Стівен Нікс зазначив, що міжнародні спостерігачі повинні слідкувати не лише за протіканням виборів, але і за судовими процесами щодо оскарження їх результатів, які теж можуть пройти з порушеннями.
«Питанням, яке у мене викликає стурбованість є спірне судочинство. Судові рішення щодо результатів (виборів – Ред.) більше не є прерогативою Верховного або Конституційного суду, а є повноваженням адміністративного суду, двох судів – адміністративного суду та Вищого апеляційного адміністративного суду.
Тому,якщо ці вибори будуть складними, і один або два мажоритарних округи вирішуватимуть чи матиме хтось більшість у парламенті, рішення (щодо спірних питань і порушень – Ред.) не прийматиметься найвищим судом в країні, а прийматиметься адміністративними суддями, які призначаються однією стороною», – підкреслив Нікс.
«Тому ми вимагаємо в ОБСЄ та всіх, хто спостерігає за виборами, дуже обережно спостерігати за тим, що відбуватиметься після виборів, якщо будуть якісь конфлікти та судові розгляди щодо результатів у мажоритарних округах, оскільки ці суди є судами останньої інстанції, і жодна апеляції чи перегляд їх рішень не будуть можливими», – заявив він.
Провідний аналітик зі Східної Європи Інституту відкритого суспільства Вайорел Урсу також зазначив, що ЄС продовжить співпрацю з Україною незалежно від результату виборів.
«Якими б не були результати виборів ЄС, найімовірніше, продовжить співпрацювати з Україною. Але швидкість цієї співпраці залежатиме від швидкості реформ та результатів українського уряду», – зазначив експерт.
«Незважаючи на різні погляди в європейських інституціях в тому числі парламенті, країнах-членах та навіть в Єврокомісії, я думаю, що угода про вільну торгівлю готова, і її буде підписано в 2013 році. Малоймовірно, що ЄС скасує саміт з Україною, який зазвичай відбувається в грудні цього року. Втім, можливо, засідання перенесуть на початок нового року, щоб дати новій владі час взятися за роботу», – вважає Урсу.
Reuters написало про занепокоєння Західних країн планами України змінити ряд тарифів.
«Проти України на засіданні (комітету СОТ у вівторок – Ред.) виступили представники 58 країн, при цьому деякі говорять, що така тактика може скасувати десятиліття лібералізації торгівлі. І ніхто не виступив на підтримку країни», – про це пише Reuters.
«Запропоновані дії України мають серйозні системні наслідки, і Сполучені Штати, як і інші, стурбовані прецедентом, який вони можуть створити», – заявив на нараді офіційний представник США.
«Майже через чотири тижні після того як Україна подала свою заявку, члени все ще не знають, якими є реальні цілі України, яких нових тарифів прагне Україна, як вона передбачає компенсувати їх, і чи маємо ми правильні дані для аналізу ситуації», – додав він.
Офіційний представник України на засіданні сказав, що країна не має наміру підняти тарифи, а лише «змінити…масштаби їх охоплення».
А головний переговорщик з питань торгівлі від України Валерій П'ятницький у відповіді на запит Reuters сказав, що перегляд обов’язкових тарифів не обов'язково призведе до підвищення імпортних мит.
«Втім, такі запевнення не переконали критиків Україні, для яких пройшла вже третина 90-денного часу відведеного на те, щоб дати відповідь Україні. Вони закликали Україну пояснити свої наміри, зважаючи на те, що вона ще не надала достатньої інформації для розробки будь-якої відповіді з боку СОТ», – підкреслює видання.
16 жовтня польський Центр східних студій опублікував звіт «Олігархічна демократія. Вплив бізнес-груп на українську політику»
У дослідженні вказується, що коли Віктор Янукович переміг на виборах 2010 року, представники однієї політичної групи (ПР) отримали настільки необмежений доступ до влади, що вони повністю монополізували політичну владу в країні. Водночас, концентрація політичної влади в руках Януковича насторожила окремих олігархів, включаючи і тих, що входять до однієї з президентом політичної сили.
Один з авторів дослідження, Славомір Матушак вважає, що ймовірність того, що Україна повторить російську модель, де великий бізнес повністю підконтрольний уряду, дуже низька. "Ахіллесова п’ята Януковича – невелике коло осіб, які були б беззаперечно лояльні до президента та сила інших олігархічних груп. Найбільш ймовірним розвитком подій після виборів буде пошук компромісу між Януковичем та олігархами. Як мінімум до 2015 року. В такому випадку «сім’я» отримає важливу, але не домінантну позицію в українській моделі влади і бізнесу", – вважає експерт.
Експерт Центру східних студій Войцех Кононьчик у своїй колонці у польській газеті Rzeczpospolita зробив прогноз щодо майбутніх виборів в Україні
Експерт вважає, що пропрезидентська партія має всі шанси отримати більшість голосів як при пропорційному голосуванні, так і в мажоритарних округах.
«Особливо враховуючи те, що багато депутатів незалежних (безпартійних) після виборів отримує пропозиції, від яких не можливо буде відмовитися, і долучиться до лав Партії регіонів. Новаторством цьогорічної передвиборчої кампанії не стали також створення пов’язаних з олігархічними групами псевдо-опозиційних партій. Завданням таких партій є просте перетягування голосів від опозиції. Стандартним проектом цього типу є партія Наталії Королевської «Україно-Вперед!»», – пише Кононьчик.
Проте, на його думку, головним викликом для ПР стануть не передвиборчі перегони, а економічна ситуація, яка стабільно погіршується. Кононьчик зазначає, що всі показники підтверджують те, що економічний розвиток країни сповільнюється, вимальовується також рецесія або ж навіть криза (беручи до уваги кризу в Єврозоні і на ринках, що є головними ринками збуту для українського експорту).
«Владі доведеться розраховуватися за роздуті передвиборчі обіцянки і значно підвищити ціну на газ для населення. Водночас, такий крок буде зроблено і для того, щоб розморозити співпрацю з МФВ і отримати 12 млрд доларів кредиту. Без останнього ж українські фінанси можуть опинитися на межі краху», – резюмує експерт.