Власне, ще коли вітчизняними медіа пройшла інформація про зняття з посад керівника донецької обласної організації партії «Батьківщина» Гарегіна Арутюнова та його першого заступника Тетяни Павлюк – з формулюванням «за пасивність у ході виборчої кампанії» – регіональні кассандри впевнено пророкували: далі буде. Так воно і сталось.
Відносно Арутюнова особливих запитань не виникало, бо у «всеукраїнській кочегарці» він був дніпропетровським варягом, призначеним згори. Суто по-людськи неважко уявити, як побачивши себе на непрохідному, 159-му місці партійного виборчого списку, чоловік вирішує «забити» на той край вугілля і металу.
А от місцева Павлюк, що пропрацювала функціонером від усіляких опозиційних сил понад десять останніх років, сприйняла столичні «оргвисновки» як особисту принципову образу. Хоч протягом нинішньої агітаційної кампанії донецьку «Батьківщину» дійсно не видно і не чутно – що, власне, з того. Абсолютно так само відбувалося на минулих виборах, і на позаминулих. В результаті хіба що мінялися депутати-куратори, які в вільний від тусування в Раді, бізнесу і полювання час завертали до териконів, аби надолужити дефіцит місцевих кадрів. Але сірих непомітних коників партапарату, що тягли на собі канцелярську і таку-сяку організаційну роботу, ніхто традиційно не чіпав. То було святе.
Отже, відповідь не забарилась.
На прес-конференції, терміново забраній 16 жовтня в другій половині дня, Тетяна Павлюк повідомила, що в лавах обласної організації ВО «Батьківщина» (не плутати з однойменною об’єднаною опозицією) почався спонтанний процес переходу до нової партії – «Зелена планета». За словами Тетяни Михайлівни, зараз з-під біло-сердечних прапорів подалися геть тимошенківці таких великих промислових міст як Харцизьк, Артемівськ, Дебальцеве, Шахтарськ, Костянтинівка, низки сільських районів, а також горлівська «Батьківщина молода». У мільйонному обласному центрі стару партвладу, мовляв, визнають лише дві низові організації з існуючих дев’яти, та й то…
Правда, на уточнююче прохання Тиждень.ua навести кількість перебіжчиків в людських одиницях (адже міграція «колгоспами» не передбачена жодним партійним статутом) екс-керівниця визнала, що таких за останнім обрахунком набирається поки що 476 осіб. Характерно, що при цьому апаратниця із завидним стажем утруднилася пригадати «з льоту» чисельність обласної організації «Батьківщини» («десь дев’ять-десять тисяч»). Так чи інак, виходить якихось п’ять відсотків. З іншого боку, Павлюк уводить із собою кадрових функціонерів, полишаючи рядових партійців, задіяних на виборах, без координування і прикриття в найгарячіший момент кампанії. Десь на дальньому шахтарському селищі, де домінують «регіони», такого цілком достатньо, аби відчути себе Олександром Матросовим.
Серед формальних мотивів улаштовувачі прес-конференції називали наростання в рідній партії авторитаризму, небажання Києва слухати «низи». А також дорікали союзникам по «об’єднанці» із «Фроту змін», що вони позахоплювали керівні посади в штабах, не маючи ні досвіду ані бажання вести агітаційну роботу. Конкретних прізвищ, звісно, не називали, бо хтозна, де, в яких партійних офісах доля може звести в майбутньому, за сусідніми канцелярськими столами.
Вів «пресуху» новий партійний бос перебіжчиків, очільник обласного осередку «Зеленої планети» Володимир Шконда. Насправді він директор Донецького інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, і чималий за регіональними мірками чиновник. До речі, лідер маловідомої донині екологічної партії, перший номер її виборчого списку Сергій Орехов також служить, головою Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, будучи вихідцем з новітньої кадрової кузні країни Макіївки. Присутнім Шконда розповів, що теперколишні бютівці боротимуться не так за свободу, як за чисту воду, чисте повітря, проти сміття обабіч шляхів. А також за право донбасівців отримувати певну компенсацію за проживання в екстремальних умовах. І тут присутніх буквально накрило дежавю.
Справа в тім, що за часів минулих парламентських виборів на Донбасі славно побавилася «зелена» партія «Еко+25%». Програма її (вигадана, як подейкували, групою радників Віктора Януковича) була гранично простою, обіцяючи мешканцям Сходу та Півдня, які нібито найбільше страждають від нездорової екології, прибавку в чверть зарплат і пенсій. Сильно не добравши до планки Верховної ради, «Еко» згодом канула в Лету, зумівши, проте, відтягнути на себе частку голосів протестного електорату.
Та й донецька обласна «Батьківщина» (якщо продовжити тему дежавю) на останніх президентських виборах вже залишалася за лічені дні до голосування без керівника, який зненацька опинився на лікарняному ліжку. І це відповідним фатальним чином відбилося на результатах. То ж – «що було, то й буде, і що робилося, то й робитиметься, й нема нічого нового попід сонцем»? Що тут додаси.
Ну хіба що: у залишках обласного БЮТу давати коментарі щодо нинішньої ситуації поки що категорично не хочуть. На центральну площу Донецька, де агітувати дозволяється майже виключно «біло-блакитним», допустили наметик «Зеленої планети». Тепер його законне місце між політ силами Наталії Королевської та Віктора Ющенка.