В електоральній кампанії прийшов час передвиборних з’їздів двох основних партій-конкуренток. 28 серпня у місті Тампа (Флорида) Республіканська партія офіційно проголосила екс-губернатора штату Массачусетс Міта Ромні кандидатом у президенти, на посаду віце-президента претендуватиме конгресмен Пол Раян. Ці номінації є лише формальністю, адже Міт Ромні виграв праймериз ще в березні цього року, тоді де-факто і розпочалася політична боротьба за голоси американців. Демократична партія має оголосити офіційну номінацію своїх кандидатів Барака Обами та Джо Байдена на посади президента та віце-президента 3 вересня, з’їзд відбудеться у Південній Кароліні.
Слабкі боки республіканців
З’їзд республіканців відбувався в нелегкий для партії час. Тоді як американці найбільше переймаються проблемами безробіття та національного боргу країни, замість економічних обіцянок делегатам на основному партійному зібранні доводиться вибілювати свою репутацію після «абортного скандалу».
Незадовго до цього шестиразовий конгресмен від Республіканської партії Тод Ейкін, який балотується до Сенату, в інтерв’ю сказав, що жінки рідко вагітніють після «легітимного зґвалтування». Пізніше він назвав ці слова обмовкою, однак тема встигла здійняти шквал критики у медіа, лідери Республіканської партії попросили Ейкіна зняти свою кандидатуру і попередили про припинення фінансування його кампанії. Конгресмен відмовився це зробити і назвав вимоги своїх однопартійців надмірними.
Участь Ейкіна в активній політиці може значно погіршити рейтинг Ромні. Кандидат-республіканець у своїй програмі обіцяє повністю заборонити переривання вагітності, винятком є лише аборти після зґвалтування або інцесту. Жіночий електорат йому особливо необхідний, оскільки більшість прекрасної статі у США (53%) підтримують Барака Обаму. Міту Ромні віддають перевагу лише 39% (за даними опитування Washington Post-Kaiser Family Foundation, проведеного в липні – серпні цього року).
Основні сподівання республіканці покладають на молодого політичного партнера Ромні – Пола Раяна. Цей 42-річний кандидат на посаду віце-президента очолює Бюджетну комісію Палати представників. Його сміливо можна назвати важкою артилерією Республіканської партії. Раян має великий фінансовий досвід і він практично єдиний серед однопартійців із конкретним планом дій. Він консервативний католик, що важливо у США, де католики є найчисельнішою релігійною громадою. Тоді як Міт Ромні належить до Церкви Ісуса Христа останніх днів, у народі званої мормонською. Католицизм, до речі, не визнає цю церкву християнською.
Фінанси також є слабкою ланкою для Ромні. Опоненти звинувачують його у приховуванні грошей в офшорах, сплаті надто низьких податків. Ромні досі не оприлюднив своїх податків за останні три роки.
Саме тут йому необхідний досвід Пола Раяна. У своїй програмі останній пропонує значне зниження видатків країни, а отже, зменшення національного боргу. Він має намір реформувати систему охорони здоров’я, замінивши нинішню систему платного медичного обслуговування (fee-for-service) системою ваучерів. Це означає, що пенсіонерам замість нинішнього пенсійного страхування видадуть грошові ваучери, і люди самостійно обиратимуть страхову компанію. Опоненти вже розкритикували пропозиції Раяна. За словами демократів, республіканці здійснюватимуть реформи за рахунок громадян, зокрема, урізавши фінансування освітньої галузі.
Обама: виправдані та зраджені сподівання
Барак Обама у своїх виступах неодноразово звинувачував Ромні в догоджанні багатим і надто вузькому баченні зовнішньої політики. Натомість ще на початку передвиборної кампанії президент прозвітував американцям про свої успіхи у закордонній політиці, адже він підчистив майже всі хвости свого попередника Джорджа Буша: виведення військ з Іраку, знищення лідера «Аль-Каїди» Осами бін Ладена та лівійського диктатора Муаммара Каддафі, до 2014 року планується також виведення військ з Афганістану.
Крім того, главі держави вдалося провести реформу системи охорони здоров’я, він стимулював банки фінансувати навчання студентів та видавати кредити малому бізнесу, надав пільги компаніям, що повертають виробництво у США, за його програмою в країні будуються нові дороги. Та чого критично бракує кандидату від Демократичної партії, так це зниження рівня безробіття. Ця тема найбільше хвилює американців.
На Обаму покладали надто багато надій, які не виправдались. За останні чотири роки президент не зміг налагодити контакту з республіканцями, а отже, не провів необхідних американській економіці реформ. Безробіття залишається на високому рівні (8,2%), національний борг зростає, уряд так і не знайшов способу, як переконати американських виробників не виводити виробництво за кордон, де дешева робоча сила та нижчі податки. Крім того, чимало католиків, які у своїй більшості підтримували Обаму, розчаровані після схваленого демократами закону, що передбачає покриття страхуванням абортних пігулок.
Утім, за результатами вищезгаданого дослідження Associated Press, 32% респондентів хотіли, щоб Барака Обама пішов із посади. А 58% опитаних висловили впевненість, що після виборів президент у Штатах не зміниться.
Без планів до України
Про перспективи співпраці з країнами Східної Європи кандидати майже не розповідають. У командах обох кандидатів працюють представники української діаспори, однак співпраця з Україною до пріоритетів американської зовнішньої політики не належить. Голова Світової конференції українських державницьких організацій (СКУДО), колишній президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський вважає, що для українців кращим президентом США був би кандидат від Республіканської партії Міт Ромні.
В інтерв’ю Тижню Лозинський сказав: «Міт Ромні вже кілька разів висловився, що сприймає Росію як загрозу. Для українців той кандидат кращий, який вважає, що Росія – не та країна, з якою легко можна робити політику, з нею треба обережно. Натомість президент Обама не лише такого застереження щодо Росії не має, він навіть жодних уявлень у цій площині не має. Єдиним, що тримає Обаму на антиросійській лінії, є Гілларі Клінтон. Але вона після виборів вже не буде держсекретарем, тому в мене є сумніви щодо Обами». На думку громадського діяча, «перезавантаження американсько-російських відносин» Обами погіршило відносини України та США.
З цим не погоджується журналіст, автор книжки An Orange Revolution Аскольд Крушельницький. Він уважає, що доля українсько-американських відносин залежить від самої України: «Поведінка українського президента й українського уряду за останні два роки не дали багато можливостей для уряду США поглибити співпрацю з Україною. Насправді ні в Ромні, ні в Обами зараз немає конкретного підходу до України. Вони стежитимуть, наскільки чесними будуть вибори до українського парламенту. Ключову роль у розвитку українсько-американських відносин (чи з Обамою, чи з Ромні) відіграватиме поведінка українського уряду та президента Януковича після виборів».
Вибори президента США відбудуться 6 листопада 2012 року. Хоч би якою запеклою була політична боротьба, на плечі переможця впаде майже $16-трильйонний борг країни, безробіття, відтік виробництва за кордон. За таких умов прогнозувати майбутнє американської економіки важко.