Так, журналіст Віктор Морозов пише про заборону українським підприємствам експортувати свої товари до Росії.
«Надто довго пан Янукович водив Путіна й Ко за ніс, обіцяючи привезти на прив`язі до Митного Союзу непокірну Україну. Судячи з усього, терпець у Кремля урвався. Із 14 серпня північні сусіди, зупинивши практично весь імпорт із України, розпочали повномасштабну торговельну війну», – пише Морозов.
«А далі пан Азаров знову буде нас переконувати в підтримці курсу на зближення з Митним Союзом і дружбу з Білокам`янною? Нинішні владні геополітичні стратеги нещодавно звинувачували помаранчевий уряд у невмінні налагодити добросусідські стосунки з росіянами у газових питаннях. А самі завалили все», – зауважує журналіст.
«Країна витримає, ще й не таке витримувала. А ось корпорації Ахметова, Фірташа зазнають фатальних збитків – це вже гірше. Вони такого не прощають. Команді президента треба готуватися до важких часів», – наголошує журналіст.
В свою чергу економіст Борис Кушнірук припускає: нещодавня заборона Україні експортувати свої товари до РФ свідчить про те, що «підкилимна боротьба кремлівських можновладців, спрямована на недопущення підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, вже перейшла у відкриту стадію».
«Переконаний, що керівництво України має виступити із заявою про намір негайно звернутися в суд СОТ, у зв'язку грубим порушенням Росією норм міжнародного торгівельного права. Цілком можливо, що, згодом, російській ЗМІ подадуть ці дії російської влади, як перемогу над Україною. Але, як і з подіями 2008 року, ця війна призведе до неминучої стратегічної поразки Росії», – переконаний Кушнірук.
Журналіст Олексій Мазур у блозі іронічно пише про втечу екс-ректора податкової академії Петра Мельника, пов’язуючи її з «чудодійним» впливом електронного браслету.
«Прикутого до інвалідного візочка ректора поставив на ноги… електронний браслет. До такого висновку дійшла спільна експертна комісія МВС та МОЗ, створена задля розслідування втечі з-під домашнього арешту ректора податкової академії Петра Мельника, спійманого на хабарі», – пише Мазур.
«Фахівцями обох міністерств встановлено, що електронний браслет, одягнутий на прикутого до інвалідного візочка ректора з метою нагляду за його пересуваннями, мав низку цілющих властивостей. Зокрема, неабияк сприяв нормалізації роботи серця, стабілізації тиску, а також підвищенню загального тонусу організму», – іронізує журналіст.
«У висновку експертизи йдеться, що оздоровчий ефект призвів до одномоментного викиду потужного заряду адреналіну, з яким пацієнт Мельник не впорався. Саме спрага до активних дій і спонукала хворого до втечі. Відтепер медичні фахівці розглядають можливість застосування таких браслетів до інших важкохворих, а надто – серцевими недугами. На це вже отримана попередня згода від правоохоронного відомства», – пише Мазур.
Вже серйозніше про резонансну втечу пише журналіст Юрій Луканов. Він зазначає, що історія з Мельником показала – за нинішньої системи влади навіть найкращі наміри (домашній арешт, введений новим КПК – ред.) перетворюються на фарс.
На думку Луканова цей інцидент – діагноз владі, «яка не знайшла нічого розумнішого, як вустами глави уряду Миколи Азарова заявити, що поведінка Мельника є неприпустимою і дала доручення міністру внутрішніх справ вжити всіх необхідних заходів для упіймання негідника».
«Але якщо раніше мало хто сумнівався, що Мельник втече від домашнього арешту, то тепер також ніхто не сумнівається, що він спокійненько перетне кордон. Сперечаються лише про те, який з них. Більш схиляються до російського, за яким після помаранчевої революції ховалися деякі «дисиденти» тих часів», – зауважує Луканов.
У свою чергу захисник Юрія Луценка, адвокат Ігор Фомін пише про новий кримінально-процесуальний кодекс. Він, зокрема, констатує неспроможність реалізувати декларовані змагальність обвинувачення і захисту. За словами Фоміна, найбільш яскраво це проявляється під час відстоювання інтересів свідка чи потерпілого.
«Так, скаржитися ти можеш. Але не на всіх, та й незрозуміло кому. Слідчі судді так і не з'явилися. Всі судді тепер слідчі теж. Ще краще якщо на суддю вже є дисциплінарне провадження за якийсь маленький гешефт. Тут він теж отримує процесуальні права підозрюваного і пише що треба, видаючи такі перли, що аж голова обертом йде. Наприклад, Юру Луценка суддя звинуватив у «… неприпустимому способі захисту своїх прав», – пише Фомін.
Він також наголошує на проблемах із випадковим підбором суддів. Адвокат зауважує, що «будь-яка спроба попросити роздруківку, і зрозуміти: як це його так крутить постійно на зеро, викликає жорстку відсіч і справедливе обурення».
«У мене таке відчуття, що перед натисканням кнопки випадкового відбору, всіх, крім Вибраного, відправляють на лікарняний або у відпустку. Випадковий підбір ставати невипадковим, а результат очевидним», – зауважує адвокат.