Віталій Кличко «пригрів» ображену опозицію і зупинив афганців

Політика
2 Серпня 2012, 18:01

Не далі, ніж минулої неділі, кореспондент Тиждень.ua почув від одного політтехнолога цікаву інформацію: нібито лідер партії УДАР («Український демократичний альянс за реформи»), всесвітньовідомий спортсмен Віталій Кличко, буквально щотижня відвідує голову адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Політтехнолог посилався при цьому на знайомих йому співробітників АП

За всіма канонами, публікувати цю інформацію не годилося, доки її не прокоментує сам Кличко. В середу Тиждень.ua отримав такий коментар у кулуарах з’їзду партіїї УДАР.

-Брехня! – голосно сказав Віталій, щойно почувши прізвище «Льовочкін».

-А коли ви востаннє бачились із паном Льовочкіним, і, взагалі, були в адміністрації президента? – поцікавився автор цих рядків.

-Я в адміністрації був востаннє, коли президентом був Віктор Ющенко! – відкарбував Віталій. – І я розумію, для чого на мене ллють цей бруд…

-Хвилинку, ви вважаєте, що візити до адміністрації президента – це «бруд»?

Віталій на мить замислився.

-Єдине, що я хочу сказати, – нарешті знайшовся він, –  це що проти нашої політичної сили готують багато провокацій. Але не вдасться. Ми… – Віталій знову замислився, шукаючи правильне українське слово, і не знайшов. – Ми нанесемо УДАР по цій корумпованій владі! Як я й казав на початку нашого з’їзду.

З’їзд партії УДАР справді вдався на славу. Було видно, що Віталієві нелегко підбирати українські слова. Але вимова була пристойна. Перший номер списку ПР Азаров, не кажучи вже про перший номер списку Наталії Королевської, про таку вимову можуть тільки мріяти – і то безнадійно.

Журналісти, втім, не дуже слухали славетного боксера. По-перше, він казав банальності – боротьба з корупцією, євроінтеграція, соціальна політика… По-друге, в експоцентрі, де відбувався з’їзд, панувала просто-таки неможлива спека. Ну а по-третє, увагу преси привертали дещо неочікувані персони, котрі виявились майбутніми депутатами Верховної Ради від партії Кличка.

Серед них були: екс-голова СБУ та екс-голова партії «Наша Україна» Валентин Наливайченко; знаменита телеведуча Ольга Герасим’юк; не менш знаменита журналістка, екс-прес-секретар президента Ющенка Ірина Геращенко; екс-міністр економіки й фінансів Віктор Пинзеник… Перелік неповний. Але показовий.

Пані Геращенко воює за Кличка давно й серйозно, вона захищала інтересу УДАРу ще на скандальних довиборах в Обухові. Всі ж інші особи з вищеназваних стали для преси новиною.

-Що, Дмитро Фірташ, котрий уже не фінансує «Нашу Україну», тепер фінансує Кличка? – спитав один із журналістів одну з вище названих осіб.

-До чого тут Фірташ? – щиро здивувалася та. – У списки націонал-демократів мене не взяли, ну, так воно мені й не треба. З їхніми шансами… А Віталік (звучало саме так – Ред.) проводитиме цілком європейську політику.

«Європейська політика» Кличка виявилась, зокрема, в тому, що особи 225-ти кандидатів на мажоритарні округи голосувались кожна окремо. Ведучий з’їзду оголошував ім’я та прізвище, після чого голова лічильної комісії озвучував голоси «за» та «проти».

Читайте також: Повний виборчий список партії Кличка

Іноді це виглядало анекдотично. Так, на очах кореспондента Тиждень.ua, за трьох поспіль кандидатів на округах проголосували:

623 «за», 0 «проти», 3 «утримались»;

625 «за», 0 «проти», 2 «утримались»;

620 «за», 0 «проти», 8 «утримались».

Числа явно не збігались. А в задушливій залі при цьому не було й 600 делегатів. Відтак складалося враження, що лічильна комісія називає цифри «з ліхтаря». Тим паче, що за пару секунд, котрі минали між голосуваннями, порахувати підняті в залі бюлетені не зміг би навіть знаменитий своєю зоровою пам’яттю математик фон Нейман.

Кличкові, однак, було не до дрібниць. На нього чигала інша небезпека: ветерани Афганської війни. За дві години після початку з’їзду вони почали купчитись у парку Пушкіна, інакше кажучи, поближче до місця подій.

-А що ви тут робите? – невибагливо поцікавився в одного з вояків кореспондент Тиждень.ua.На воякові були маскувальна форма, капітанські погони, дві медалі та планки трьох орденів СРСР.

-А нам сказали прийти, – чесно відповів капітан запасу. – Ну, сказали, то ми й прийшли. Ми – Партія ветеранів Афганістану, Сергій Червонописький наш голова, знаєш, ні?

-То ви підтрмуєте Кличка?

–Нічого не маю проти Кличка! – швидко заявив капітан. – Нормальний хлопець! Тільки одна проблема… Ми тут з Одеси, а наші керівники «бабло» від Кличка взяли, а нам нічого не дісталося. Не маєм чим додому доїхати!

На щастя для партії УДАР, міні-конфлікт розв’язали оперативно. Врешті до ображених «афганців» вийшов сам Кличко. Його вітали із захватом: одних лише автографів він, за підрахунками автора цих рядків, роздав не менше 30-ти. Як виявилося, в прохідній частині списку Кличка йшов колишній прем’єр-міністр Криму Сергій Куніцин – умілий управлінець, але й не менш умілий пристосуванець, якщо можна так висловитись.

Місце в списку пан Куніцин завоював дуже просто: він потрапив туди, як заступник голови згаданої вище Партії ветеранів Афганістану. Чому в списку є заступник, і немає самого голови? На це очевидне запитання пан Куніцин відповів Тиждень.uaтак:

-Сергій Червонописький концентрується на розбудові партії.

«Злі язики», між тим, цитують відому приказку: хто платить – той замовляє музику. Як би там не було, Сергій Куніцин зізнався в розмові з Тиждень.ua: УДАР не просив Партію ветеранів Афганістану приєднуватись, це була ініціатива самих «афганців» (читай – пана Куніцина). І остаточне рішення Кличко та компанія прийняли лише за день до з’їзду. Можливо, саме цим можна пояснити той факт, що зі списків УДАРу повипадали певні одіозні особи, на кшталт екс-соціаліста Євгена Філіндаша чи голови наглядової ради Київенерго Івана Плачкова. 

Сьогодні аналітики вибудовують різноманітні гіпотези, чому це могло б статися. А насправді річ може бути усього лише в нестачі прохідних місць…

Усіх своїх «товаришів» Віталій тягтиме до влади на власному, як то кажуть, карку. Питання лише в тому, чи вистачить знаменитому чемпіонові сил. І це не жарт. Адже поки що Кличко не демонструє жодної з тих рис характеру, котрі мають бути притаманні справжньому політикові.

Читайте також: Партія Кличка затвердила 225 кандидатів-мажоритарників

Так, на запитання Тиждень.uaпро можливу протидію можливим «тушкам» чемпіон відповів чесно:

-Як ви знаєте, кожен наш депутат підписав зобов’язання дотримуватися моралі та  фракційної дисципліни. Але, на жаль, реального механізму відкликати порушника цієї дисципліни з парламенту не існує.

Заразом знаменитий боксер визнав: він не виключає, що його однопартійці порушуватимуть Конституцію, голосуючи одне за одного. Якщо це буде «в інтересах держави».

-О, Боже, – схопився за голову, почувши це, відомий політолог, що теж іде до Ради за списком Кличка.

Віталій тим часм продовжував дивувати пресу. Остання намагалася «затролити» чемпіона темою «ветеранів Афганістану». Кличкові твердили, що Червонописький та компанія працюють на адміністрацію президента.

-Та що ви! – заперечив Віталій Кличко. – Ви що, не бачили, як вони штурмували Верховну Раду?!

-Хвилинку, – урвала його журналістка, – Раду штурмувалми зовсім інші «афганці»! Тобто інша організація! А ці – отримали 2 мільйони гривень держдопомоги…

– Якщо у вас є такі факти, – повільно сказав Кличко, – я радо з ними ознайомлюся.

Насправді ці факти – загальновідомі. І Кличко мусив би ознайомитись із подібними фактами задовго до висунення себе в депутати. Але, подейкують, видатного спортсмена надто старанно оберігають від «негативних емоцій»… А отже, найгірший варіант полягає не в тому, що Віталій Кличко приведе до наступної Ради кілька «тушок». Ні – найгірше буде, коли він сам так і не зрозуміє, куди потрапив.