Позачергова сесія Верховної Ради, що відбудеться в понеділок, 30 липня, обіцяє ще більше “краси” у вигляді дрібного й не дуже шулерства з боку тих же регіоналів.
Майже офіційною причиною проведення цієї сесії стало “питання Литвина”. Майже — бо офіційно про це ніхто не говорить. Але відставка голови парламенту стала принциповим питанням для “партії влади” після того, як Литвин відмовився підписати згаданий “мовний” закон, без чого його не може підписати й президент.
Власне, Литвин сам подав заяву про відставку “на знак протесту”. Але насправді це було свого роду фрондерством. Адже самої заяви недостатньо: за зміну спікера, за регламентом, має голосувати ВР. Між тим, ще за президентства Віктора Ющенка Литвин добився того, що регламент Верховної Ради став законом. За цим законом, зняти спікера можна тільки тоді, коли депутати за це проголосують бюлетенями (а не кнопками). Причому бюлетені мають узяти не менше 300 депутатів.
Такої кількості голосів за відставку Литвина в Раді немає. А отже, “добровільна відставка” була не більше ніж жестом, покликаним підкреслити позиції спікера.
Читайте також: Позиція Литвина щодо мовного закону визначить його політичне майбутнє
Проте регіонали знайшли вихід. 12 липня Конституційний суд постановив, що насправді спікера можна змінити простим голосуванням — без бюлетенів. А отже, для заміни Литвина достатньо “кнопкодавів”. Питання розглядалося всього лише два дні: останнім часом КС узагалі не затягує з розглядом звернень від влади чи провладних політичних сил, і завжди приймає рішення на їхню користь.
Мсіце Литвина, за чутками, запропонували першому віце-спікерові, комуністу Адамові Мартинюку. Щоб провести цю рокіровку, й потрібна була позачергова сесія. На початку поточного тижня в таборі ПР навіть називали її дату: 31 липня. Проте в четвер увечері Литвин призначив зібрання на 30-те.
Саме в цей день збирались провести свої з'їзди дві головні політсили країни — Партія регіонів та Об'єднана опозиція. Регіонали зберуться аж о шостій вечора: “партія влади” хоче показати, що високі чиновники, котрі відвідають цей захід, займаються партійними справами лише в неробочий час. Натомість опозиціонери запланували зібрання на ранок. Важливість з'їздів переоцінити важко: на них будуть затверджувати списки кандидатів до парламентських виборів 28 жовтня.
Проте позачергова сесія 30 липня сплутала плани опозиції. А заразом — і комуністів, котрі теж планували на понеділок свій з'їзд. Якби все сталося саме так, то вийшло б, що у сесійній залі перебуватимуть лише провладні “кнопкодави”. В результаті комуністи протягом п'ятниці прийняли рішення про перенесення своїх зборів. Щоправда, не на інші дні, а лише на кілька годин пізніше.
Водночас, за даними джерел Тижня, опозиція знайшла дещо інший вихід: провести з'їзд не ПІЗНІШЕ, а РАНІШЕ запланованого. Джерела стверджують, що з'їзд розпочнеться о 8 ранку на вул. Турівській, у штабі БЮТ-Батьківщини. Нібито опозиціонери буквально за годину-дві затвердять виборчі списки, і дружно рушать до Ради, де засідання починаються не раніше десятої. Офіційно підтвердити цю інформацію на час написання матеріалу не вдалося.
На думку опозиціонерів, регіонали готуються прийняти в понеділок цілу низку скандальних рішень, яким опозиція обіцяє опиратися всіма силами. Одне з таких рішень — можливе “перезатвердження” скандального закону про мови. Як уже сказано, з формальної точки зору його навіть не можна вважати прийнятим: той самий Адам Мартинюк, котрий вів засідання під час розгляду законопроекту, двічі грубо порушив регламент.
Тому, як запевнив Тиждень депутат від БЮТ-Б Юрій Одарченко, регіонали планують заново проголосувати закон у другому читанні з позірним дотриманням усіх процедур.
План провладної сили нібито такий Хтось із регіоналів “з голосу” внесе постанову про скасування результатів розгляду законопроекту як такого, що був прийнятий із порушеннями. Водночас буде прийнята поправка, котра відхиляє понад дві тисячі поправок, раніше запропонованих опозицією. Це дозволяється регламентом, якщо поправки вносять до законопроекту зміни, що “спотворюють” його суть.
Після цього закон буде знову проголосований в другому читанні та в цілому. “УЛитвина начебто зникнуть аргументи, щоб не підписувати цей законопроект, він зможе сказати: так все ж чесно пройшло, друге читання було тощо. І, таким чином, він збереже за собою крісло голови парламенту», – прогнозує Одарченко.
Депутат від Регіонів Володимир Олійник у коментарі Тижню заперечив існування подібного плану. “Я не чув, що планується розглянути “мовний” закон. Як член політради ПР, я про це, мабуть, знав би”, – сказав він. В опозиції, однак, про загрозу говорять серйозно. «Ми обов’язково прийдемо в парламент, щоб усіма можливими засобами захищати Україну від абсолютно ворожого її інтересам мовного законопроекту», – заявив Тижню Одарченко.
Читайте також: Андрій Кожем'якін: я гарантії не дам, бо це не за моїми правилами
Тим часом “мовна” тема може служити відволікаючим фактором від інших планів влади. Йдеться про намір ратифікувати угоду про зону вільної торгівлі в межах СНД. Президент Янукович передав її до парламенту 24 липня, після багатьох місяців зволікань. Саму угоду глави урядів України та Росії підписали ще в жовтні минулого року, але ратифікувала її лише російська сторона. Як сказано у висновку Головного науково-експертного управління ВР, угода дійсно несе позитив для економічних зв'язків України з Росією, проте неминуче негативно відіб'ється на співпраці з третіми країнами, зокрема, в рамках СОТ.
Опозиція боїться, що більшість ратифікує угоду в понеділок. Хоча це теж буде порушенням процедур — спочатку угоду повинні були б розглянути аж чотири парламентських комітети.
Під час написання цього матеріалу Арсеній Яценюк заявив, що опозиція підтримає ратифікацію, якщо врахують внесене ним застереження, що “угода застосовується в частині, яка не суперечитиме положенням угоди про зону вільної торгівля між Україною та ЄС, парафованої нещодавно”. Проблема в тому, що сам текст угоди забороняє внесення до неї застережень.
Крім того, за даними опозиціонерів, на позачерговій сесії провладні сили планують прийняти низку змін до Митного та Податкового кодексів. Зокрема, йдеться про зниження або ліквідацію деяких податків для окремих галузей та підприємств, а також — про виділення обраним галузям та підприємствам значної бюджетної підтримки. Опозиціонери упевнені, що йдеться про чергове “доїння” бюджету в інтересах олігархів, якке влада хоче влаштувати “під шумок” довкола мови та можливої відставки Литвина.
Чи вдасться регіоналам досягти одразу всіх цілей, знову продемонструвавши “красоту игры” імені Чечетова? М'яч тепер на полі опозиції. Раніше в подібних ситуаціях вона бійцівських властивостей не показала. В понеділок у неї, можливо, буде останній шанс.