Боротьба на кухні
На думку ж юриста Всеукраїнського громадського руху «Не будь байдужим», Юрія Фартушного, стояти біля парламенту мали б тисячі. «Якби тут було 50 тисяч п’ятогочисла, цього законопроекту не було б у Верховній Раді просто», – підкреслив правозахисник у розмові з Тижнем.
«Якщо тут зібралось кілька сотень осіб зараз – отже, мовне питання решту не зачіпає, – констатує юрист. – А якщо зачіпає – то потрібно щось робити, а не говорити про це на кухні зі своїм кумом чи своєю дружиною».
Проблема боротьби за українську мову, впевнений він, полягає у площині гідності. «Гідність або є, або її немає, – впевнений пан Фартушний. – Якщо немає гідності – боротьба закінчується на кухні».
Його думку поділяє студентка Тетяна. Дівчина не належить до жодної громадської організації чи партії. Про акцію почула від друзів. «Зараз робочий день, ранок, – каже Таня. – Можна цим пояснювати невелику кількість людей. Але треба вірно розставляти пріоритети. Там, за стінами парламенту, вони знищують нашу мову. Сьогодні треба боротись. А працюємо та вчимось ми щодня».
Тут, на акції, дівчата малюють українські прапори на обличчях бажаючих і роблять футболки із написом «Ні розколу України». Їх вдягають навіть деякі журналісти.
Останній мирний день
Володимир Коваленко, виконавчий голова харківського об’єднання громадян «Українська родина», спеціально приїхав на акцію з «першої столиці».
«День прийняття мовного закону буде останнім мирним днем в Україні», – запевняє він.
На думку громадського діяча, прийняття мовного законопроекту призведе до втрати українцями національної ідентичності. «Це показав харківський досвід після прийняття рішення про регіональний статус російської мови, що протирічить Конституції України., – пояснює Коваленко. – На побутовому рівні, на рівні підприємств, установ та організацій. Зараз там російськомовне оточення переважає україномовне в 6-8 разів. Не на 6 відсотків, не на 8 відсотків – в 6-8 разів!»
«Ми зараз живемо, і не знаємо, що таке небезпека, – підкреслив пан Коваленко у розмові з Тижнем. – Небезпека на транспорті, небезпека в метро. Але якщо буде знищуватись український етнос – обов’язково виникнуть надзвичайно радикальні структури».
З тим, що це початок війни згодни і брати Капранови. «Годі панькатись з ними!», – закликають вони присутніх, говорячи про народних обранців.
Оголошення війни
«Треба оголосити персональну війну кожному депутату, який голосував за цей закон», – закликають українські письменники. Зокрема, війну економічну – адже чимало депутатів мають власний бізнес.
Наприклад, народному депутату Геннадію Зубанову належить видавництво «Креон». «Наше видавництво вже розірвало контракт з «Креоном», – каже Дмитро Капранов. Сьогодні він закликав українців не купувати видані «Креоном» книжки, «бо це видавництво зрадника».
Читайте також: Мовні міфи Сходу і Півдня
«За все в житті треба платити, – підкреслює письменник. – Наші діди від тих натискань на кнопки перегортаються у труні».
Лише два народи
Мовне питання не хвилює українців, що живуть на сході, впевнені на акції. Адже їм і так ніхто не забороняє розмовляти російською. «Їх головна проблема – на що жити завтра, чим годувати дітей», – каже літня жінка. У руках вона тримає плакат «Законопроект про мови в Україні? 17 млрд. грн. на рік за мій рахунок».
Українська музика на акції лунає не тільки з гучномовців. Грають і наживо – зокрема, вокаліст гурту «Тінь сонця» Сергій Василюк.
Читайте також: Законопроект Колесніченка-Ківалова робить українську мову бездержавною
«Лише два народи серед слов’ян мають проблеми з двомовністю, – підкреслює Василюк. – Це українці та білоруси, решта розмовляють рідними мовами». Нам треба збудувати дійсно національно свідоме суспільство, впевнений він. А ще – берегти те, що є. Те, що було здобуто холодноярцями, ОУНівцями та іншими героями України.
«Червону руту» із ним разом співає весь натовп.