Назва, недоречно скалькована українським дистриб’ютором із невдалого російського релізу, лише формально передає тему – справді, йдеться про вчителя, що потрапляє в школу на межі нервового зриву. Суть фільму в американській назві – «Detachment», «відчуженість» з англійської. Бо йдеться не так про те, що приходить вчитель, як про те, що «відходять» учні – від школи, навчання, батьків, моралі, правил поведінки, від цього світу. Американський режисер англійського походження Тоні Кей, провокатор і прокурор від кіно, який вдало дебютував у повному метрі скандальною стрічкою «Американська історія Ікс» про неонацистів, цього разу не намагався шокувати – тільки вразити, примусити задуматися. Хоч і робить він це рвучко, агресивно-болюче. Та саме в тому великий плюс фільму.
Читайте також: Злий геній у дії
Він відрізняється від тематично подібних «Небезпечних думок» і «Класу», на які схожий лише формально. З «… думками» пересікається через «учителя на заміну» і легкий кримінальних присмак, а з «Класом» – розмовами його з учнями. Але за присутнім глибоким психологічним тлом «Учителя…» – реальні туга і розпач сучасної шкільної молоді (і не тільки американської) зі своїми суїцидальними нахилами, злочинними намірами, фальсифікацією правди й використанням заборонених прийомів, як-от наклепи з приводу насильства, педофілії та інших збочень. І водночас герой Едріана Броуді (дуже хороша акторська робота!) – побита життям людина з болем, комплексами і правдою, яку він досягає і несе у свій спосіб. Та спосіб цей суб’єктивно правильний: ризиковано вкладати правду життя в голови неофітів, бо є загроза, що слабенький процесор, перевантажений надскладним завданням, може вийти з ладу. У цьому сенсі режисерові вдалося навіть узагальнити тему: його школа видається трохи (чи дуже) гіперболізованою, де через внутрішні та й зовнішні моно- і діалоги вчителів показана неспроможність дорослих у сучасних умовах ліберальної вседозволеності дати собі раду з учнями, дітьми, підлеглими і одне з одним. Ні мало ні багато це має вигляд апокаліпсису в темі батьків і дітей.
Читайте також: Про мету «Прометея»