З упевненістю можна сказати, що це засідання у справі Запорожця було якщо не останнє, то одне з таких. У залі суду більшає телекамер, до будівлі правосуддя підтягуються нові сили, як з боку прихильників підсудного, так і з боку покійного міліціонера. 25 червня висловити свою думку «з приводу» приїхали навіть представники ветеранської організації МВС України. Точку зору ветерани міліції показали у саморобних плакатах, прикріплених до невеличкого Chevrolet captiva(який в офіційного дилера коштує трохи більше, ніж 239 тисяч гривень). З лозунгами все просто: «Вбивця має сидіти в тюрмі», «Захистимо закон» тощо. Біля іномарки – осіб 15. Вони з підозрою дивляться на прибічників Запорожця, серед яких де-не-де помітні представники ВО «Свобода».
Біля входу до будівлі стоїть міліціонер. Він пильнує за порядком, готовий у будь-який момент попередити порушення. Певно, далися взнаки протести під час одного із засідань. З колонки лунає патріотична музика, правоохоронці запускають людей до зали суду, заводять Запорожця. Судді займають свої місця. У мантіях, з медальйонами-гербами на грудях, вершителі правосуддя готуються закінчувати справу, яку, на їх думку, намагаються затягнути. На обличчі головуючого видно втому. Даються взнаки нерви і переживання. Двері до зали зачиняють «грифонівці».
Захист розпочав із клопотань. Адвокати,вже вкотре, просили суддів допитати додаткових свідків, які могли бачити постріл. Кілька разів лунає прізвище Куролап – працівниці кафе, що в ніч убивства працювала у розважальному закладі. Крім того, захисники вимагають допитати експертів, які проводили психологічний аналіз Запорожця та відбирали кров покійного Симоненка на аналіз. Кажуть, що висновок психологів містить суперечливі пункти, а зразки крові взагалі зникли. Так само, як і характеристика покійного. Адвокати вкотре вимагають повернути її до матеріалів справи. Видно, що суддя помітно нервує, час від часу на її обличчі видно явну незгоду зі словами захисників. Певно, що й долю клопотання вже визначено. Щоправда, самі адвокати не надто розраховували на позитивне рішення:
«Швидше за все вона його не задовольнить, відхилить. А далі перейде до судових дебатів. Справу потрібно закінчувати», – саме так говорив захисник Костянтин Попов на попередньому засіданні. Так і сталося: суд видалився до нарадчої кімнати,потягнулися монотонні години очікування.
Читайте також: Масові затримання під час суду по справі Запорожця
На вулиці, перед судом, тим часом, закипає повітря. У словесних бійках сходяться ветерани міліції та свободівці. Над вулицею лунає лайка: «Головорізи! Це ж головорізи! Вони бандити! Ви ж тут за гроші стоїте!», – чутно в бік прихильників Запорожця.
«Людям, що тут стоять, не Запорожець потрібен, а люди перед виборами», – з упевненістю розповідає житель Броварів Віктор, – «А я сьогодні прийшов, аби захистити закон. Бо не муже бути так, аби міліціонерів вбивали злочинці», – продовжує він.
До іномарки підбігає вже відомий за заворушеннями в суді Микола Коханівський. Він зриває саморобні плакати ветеранів. Міліція одразу ж втручається, захищаючи своїх колишніх колег. Починається штурханина, Коханівського «пакують» в УАЗик, виконаний у традиційних зелених кольорах, та везуть до відділку. Міліція розділяє протестувальників кордоном, розбиваючи натовп на дві половини.
Тим часом суддя у нарадчій кімнаті вирішує долю клопотання – відхилити без права оскарження. До матеріалів справи долучають лише характеристики на Запорожця. Трохи подумавши, суд йде на обідню перерву. Адвокати у передчутті судових дебатів.
Читайте також: Як починався суд над Віталієм Запорожцем
Після перерви на суддів, та й усіх присутніх у залі, чекав сюрприз. У будівлі зникла електроенергія, аудіо запис засідання продовжувати стало проблематично. Втім, рішучі помічники Феміди працюють навіть за таких умов. І починають судові дебати. Учасникам процесу дають рівно 15 хвилин на підготовку. Зала заповнена, люди залишаються чекати на фінальну частину засідання.
Власне, у дебатах не прозвучало якихось одкровень чи відвертостей. Прокурор, не зважаючи на зміну обвинувачення (тепер Запорожцю інкримінують умисне вбивство замість вбивства міліціонера «при виконанні»), продовжує наполягати на винуватості підсудного. Пані Людмила Таран, представник держобвинувачення, звертається до суду і присутніх, апелює до батьківських почуттів, говорячи про сина Миколи Симоненка, який лишився без батька. Не обійшлося і без чергової характеристики покійному. «Люблячий син, батько, охоронець порядку», – саме таким постає зі слів Таран покійний Симоненко. На її думку, до убивства «взірця правосуддя» призвело бажання Запорожця подобатись оточуючим, його «емоційна нестабільність», як зазначали експерти. Прокурор вважає, що підсудний цілком і повністю усвідомлював свої дії та вчинки, розумів, що «несе загрозу людині».
Під час своєї промови держобвинувачення затиналося, жінці не вистачало повітря. У залі було душно. Позбутися літньої спеки не допомагали навіть відчинені кватирки. Пані прокурор обмахувалася паперами, на яких щойно робила помітки, головуюча ж, озброївшись КПК, немов віялом, намагалася хоч якось здобути бажаної прохолоди. Промова адвокатів виявилася не дуже короткою. Між тим, склалося враження, що захисникам дали слово радше для проформи. Було видно, що із усіх компетентних у справі людей слухає адвокатів лише один суддя і кілька міліціонерів. Інші ж пішли в себе: головуюча час від часу вдягала на обличчя сумну міну, прокурор спідлоба дивилася на захисників, третій правосудець дивився поперед себе, немов бачив щось, недоступне простим смертним.
Читайте також: Олена Білозерська про справу Запорожця
Що далі заходили дебати, то більше сумнішало обличчя головуючої Тетяни Міхієнкової. Іноді здавалося, що ця жінка у мантії, яка пережила «побоїще» в суді та протести семиполківців, розплачеться. Чи то від горя, чи то від щастя. Вона лише зрідка нотувала щось на листочку.
Останнім слово взяв Запорожець. Середнього зросту, вдягнений у костюм, в чорній вишиванці, зі стомленими очима, він почав з вибачень.
«Повірте мені, не я тому виною, убивства я не хотів. Я не можу назвати ті обставини випадковими, події були спровоковані вашим рідним (Симоненком) і від цього ніде подітися. Я лише хочу, аби суд та слідство об’єктивно розібралося в ситуації», – стиха промовив підсудний до родичів нині покійного.
Для решти присутніх підсудний підготував трохи інші слова. Він знову нагадав усім про «міліцейсько-прокурорську банду», яка нібито заправляє у Броварах та околиці, про помсту з боку міліції, про проблеми із «телефонним правом» в Україні та багато-багато іншого. Головуюча, на диво, перервала Запорожця лише раз, дослухавши промову до кінця.
Зрештою, суддя оголосила про, фактично, закінчення судового розгляду справи. І призначила наступну зустріч – 27 червня, о 15:00. Для оголошення вироку.