«Країна мрій» – це передусім атмосфера. Позитивний натовп у химерному вбранні щороку витоптує траву Співочого поля. Здебільшого молоді обличчя з усмішкою вдивляються одне в одного. Тут завжди знайдеш знайомих – часто тих, кого не бачив з рік і можеш зустріти лише на подібних дійствах. Пробираючись крізь ятки майстрів, які торгують автентикою, подекуди у її псевдо вираженні, намагаєшся зупинити себе від бажання щось придбати. Йдучи на «Країну мрій», краще не брати з собою великих сум, адже звідти можна вийти щасливим, але дещо збіднілим власником вишиванки за тисячу гривень.
Дивіться також: Парад вишиванок у Києві
До речі, цьогоріч торгівці етнокрамом скаржилися на високу вартість оренди і незручні умови участі. За словами постійних учасників Алеї майстрів, на нинішній фест не потрапило близько 30% традиційних умільців, особливо з сел і маленьких містечок. Натомість на ятках з’явився товар, який до етно не має жодного стосунку.
Помітно, що фест поступово комерціалізується – квитки вартістю 50 грн за день, намети з недешевою їжею та пивом, підтримка міськадміністрації і кількох відомих брендів… Сайт фестивалю повідомляє, що визначено переможця конкурсу «Вишивай з Coca-Cola!» і що Олег Скрипка разом з Олександром Поповим відкрили реконструйований Андріївський узвіз – когнітивний дисонанс, які мінімум, забезпечено.
У п’ятницю здалося, що саме через платний вхід публіка почала ігнорувати фестиваль, принаймні, порівняно з попередніми роками. Але в суботу від душі відлягло – люди майже заповнили зелені схили Дніпра. Організовувати open air у будній день, нехай і перед вихідними, – не найкраща ідея, однак вже звичному проведенню фесту в форматі субота/неділя завадив футбольний чемпіонат (недільний матч на Олімпійському).
Комерціалізація дійства Скрипки – закономірна, адже фестиваль такого масштабу складно робити безкоштовним, до того ж українців треба привчати платити за задоволення, бо безкоштовні «дні міста» тощо прищепили звичку до «халяви». Але в такому разі організатори мають запропонувати відвідувачам щось кардинально нове і цікаве, а не йти перевіреними шляхами кількох майстер-класів (цьогоріч вразили тільки японські майстри каліграфії), літературної сцени, яка з року в рік збирає одну й ту саму публіку і пивних наметиків з шашликами. Чом би, приміром, не зробити куточки країн, які виступали на музичній сцені фестивалю: Бурятії, Туреччини, Грузії, Франції, де б пропонувалася культурні цікавинки, кухня, сувеніри?
Очевидно, що головний акцент на «Країні Мрій-2012» було зроблено на музичну складову, визначену як world music. Під цим зручним формулюванням можна приховати різні стилі – фолк, регі, рок, джаз. Програма надзвичайно строката – від хіп-хоп «ветеранів» ТНМК до бурятської фолк-виконавиці з гурту «Намгар». Шкода, що вона не продемонструвала тамтешню візитівку – горловий спів, однак її строкате вбрання, щирість і красивий вокал компенсували нестачу екзотики.
А традиційна музика бурятів і монголів у виконанні гурту вразила медитативністю і глибиною. Однак зіркою першого дня фестивалю став все ж таки не колектив з Улан-Уде, а турецький психоделічний гурт BaBaZula. Колоритний вусань і пластична танцівниця на сцені у поєднанні з традиційними тамтешніми інструментами, електронікою і дабом створили химерну і містичну атмосферу. Натовп, підігрітий емоціями і пивом, нарешті зрушив зі своїх насиджених місць до симпатично оформленої сцени, щоб потанцювати і відірватися на повну. Другий день фестивалю, який відвідала значна більша кількість людей, розважав виступами ВВ &Попадюк & Ле Гранд Оркестра, запальних французів Ma Valise і грузинським фолк-гуртом Mgzavrebi, який після кожної пісні вигукував «Слава Україні!», чим неймовірно потішив публіку.
Читайте також: Олег Скрипка про "Країну мрій"
Фото: Наталія Богданова