Краса й потворність
Що пишуть іноземні журналісти та блогери про українські міста, які приймають Євро-2012
Донецьк: місто лєніних, трамваїв і териконів
«Донецьк – місто трамваїв, териконів, опечених сонцем колін англійців, монолітних Лєніних та прапорів міста Іпсвіча», – пише британська The Guardian.
«Донецьк наповнюється англійськими вболівальниками, – зазначає у Twitter Барні із Лондона. – Дерева. Площі. Лєнін. Трамваї».
«Високий колючий дріт, охорона в камуфляжі й ділянка лісу тулиться в «пахві» багатосмугової автомагістралі: перші проблиски широко висміяного житла для англійських фанатів на південь від весело відригуючого промислового району Донецька навряд чи бачаться багатонадійними», – так The Guardian описує кемпінг для вболівальників, у якому хітом стала футболка з гаслом «Now I fear nothing – I’ve been to Donetsk» («Тепер я нічого не боюсь – я був у Донецьку»).
«Щойно прибув до України, тепер прямую до Донецька, – ділиться враженнями у власному блозі англієць Даррен. – Таксист доброзичливий, однак у нього немає зубів, вміння керувати автівкою… і від нього смердить!»
Читайте також: Українці без рогів
КИЇВ: ДОБРОЗИЧЛИВІ УКРАЇНЦІ, НЕАДЕКВАТНІ ЦІНИ ТА ПЕРВІСНООБЩИННИЙ ЛАД
«Не було ніякого клопоту, – розповів BBC Newsbeat англійський уболівальник африканського походження Валентайн. – Місцеві жителі поводились відмінно – вони дуже гостинні. Незручних моментів не було. Вони надзвичайно виховані, начувані про негативні публікації у Великій Британії, тож коли що – насправді вони були більш ніж ввічливі».
Фанати збірної Швеції живуть майже в умовах первіснообщинного ладу, аби побачити гру своєї збірної, про це пише шведська The Local: «Четверо молодих людей, кожен із яких платить €20 за добу, більш стурбовані відсутністю електроенергії, бо не можуть послухати свою музику, – певно ж, не гурт AВВA, пісні якого постійно лунають із динаміків, – та зарядити собі телефони».
«На жаль, я постійно працюю, але в Києві повно барів, що мають чудовий вигляд, – зазначає кореспондент The Guardian Барні Ронан у Twitter. – Це чудове місто».
«Овочевий гарнір у київському аеропорту коштує €20, – дивується у блозі Сімон із Парижа. – Чи стільки само за нього платять і не під час Євро-2012? А тризіркові готелі обійдуться більш ніж у €300 за ніч».
Німецький журналіст Петер Аренс, який просидів понад шість годин у київському аеропорту, у своєму блозі на сайті Spiegel Online попереджає, що в Україні не можна бронювати квитки на літак у той день, коли грає місцева національна збірна: «Чотири години (затримки. – Ред.). Однак рейс усе одно офіційно фігурує на екрані термінала. Two Hours delayed. Хоча пояснення «тому що пілот хоче подивитися футбольний матч» не висвітлюють».
Читайте також: Табір на Трухановому: як і скільки заробляли на шведах
Харків: там, де дешево і глибокі декольте
«Слова обходяться дешево, – цитує відоме англійське прислів’я англомовний блогер Matty Ice. – Харків обійдеться ще дешевше».
«Харків точно кращий за Донецьк як місто, що приймає. Ідеально підготований до прийому гостей. Добре зроблено, Харкове!» – захоплюється Траканна Фабріце з Англії.
«Усе ще Харків. Там, де так спекотно. Так спекотно, що на кожному перехресті колихаються жіночі груди в недостатньо прикритих декольте, як це передавала для тих, хто лишився вдома, програма ARD (Перший канал німецького телебачення. – Ред.). «Клуб Вальді», – пише Петер Аренс у своєму блозі на сайті Spiegel Online.
«Після гри (Німеччина – Нідерланди. – Ред.) ми святкували до шостої ранку з іще приблизно 20 людьми тут, в автомобілі, – розповів у інтерв’ю німецькій газеті Die Zeit 63-річний Манфред Вальтер, поліцейський-пенсіонер, чий дім на колесах стоїть на площі Конституції в центрі Харкова. – Знову і знову повз нас проходили українці й казали: Congratulations. Знову і знову хтось казав: я принесу ще одне pivo. Три дні тому сюди щоранку стукав один тип, хотів мені втюхати квиток за €150. Дулі зо дві, я сказав, більш ніж сотню не заплачу. Пізніше розказав про це журналістам з української газети, які завітали до мене. А вчора вранці прийшов Віталій […]. Подарував мені квиток. Я був у шоці, не знав, що сказати».
ЛЬВІВ: МІСТО КОНТРАСТІВ
«Все ще найкрасивіший у цілій країні: Львів, раніше Лемберг, повертається на європейську сцену, – пише Гельґе Бендль у статті «Спляча красуня Сходу» на Spiegel Online. – Книжки з історії, що оспівують красу Львова, вони мали би підготувати. Проте щойно реальне місто лягає до ніг, подих все одно перехоплює».
«Відколи це Харків та Львів? – дивується у Twitter англомовний блогер Ruli Harahap. – Я завжди думав, що назви міст Харьков та Львов».
«Цікава країна. Вони приймають чемпіонат, і місцеві роблять усе, що можуть, аби бути гостинними та привітними, – впевнений англійський журналіст Ґай Моубрау. – Однак відчутно: вони не звикли до такої кількості людей, охочих, аби їх обслужили. Найкращий приклад: коли в ресторані замовляєш гарячу страву, її приносять після приготування, навіть якщо інші люди за твоїм столом уже їдять десерт».
«Львівський стадіон – бетонна статуя без відчуття естетики чи емоційності, – пише німецький журналіст Рафаель Бухманн у блозі на сайті Spiegel Online. – Але всередині можна побачити високу сучасну споруду з величезною ложею для преси, жвавими віконечками фастфуду, зручними сидіннями й дуже привітними, душевними людьми. Стадіон багато в чому символізує Лемберг. Адже місто неподалік від польсько-українського кордону неоковирне й душевне, потворне і красиве водночас. Багато блокових будівель навколо чудових церков, асфальтовані вулиці часто переходять у сільські дороги. Схід зустрічається із західними стандартами. Водій таксі, бувалий українець, тривалий час одночасно говорив у два мобільники (під час поїздки!). […] Бетонна каструля, в якій гратимуть блискучий чемпіонат, – на горизонті, а перед нами – кури, кози, вівці. Бродять навколо так, неначе їм належить світ. Посеред дороги, яка радше була піщаною дюною, стояли старі чоловіки. Ноги в гумових чоботях. Обличчя зморшкуваті, тіло позначене важкою фізичною працею. Чоловіки не посміхалися, дивилися похмуро. Але потім, нізвідки, короткий кивок, швидка усмішка. Все ж, все ж. Львівський стадіон пасує до цієї частинки землі».
Читайте також: Іноземні фани: Знав, що їду до пекла