Нова конституційна реформа почалася з прав… таксистів. По обіді 20 червня саме вони стали головними жертвами пробок в районі перетину Володимирської вулиці та бульвару Шевченка. Невідомо звідки, але це плем’я швидко дізналося, що потужні міліцейські кордони, котрі й стали каталізаторами пробкоутворення, охороняють прибуття до Університету Шевченка президента Януковича. У коментарях водіїв було мало поваги до інституту президентства, не кажучи вже про особу глави держави як таку. Тим паче, що президент затримувався.
Проте врешті-решт у залі на Володимирській, 60, президентів зібралось аж четверо. Перше засідання Конституційної асамблеї, котру Віктор Янукович утворив указом від 17 травня, не міг не відвідати голова цього дорадчо-консультативного органу Леонід Кравчук. Постарілий та стомлений з вигляду, Ленід Макарович усе ж таки знаходить в собі сили на подібну діяльність, і лишається тільки сподіватись, що почуття виконаного обов’язку служить йому достатньою компенсацією.
Творці нової Конституції?
Відвідали засідання й президенти Кучма та Ющенко (вони є членами КА за згодою). Леонід Кучма, в традиційній для себе синій сорочці, тримаввся флегматично. Нинішня Конституція України з’явилася саме за його президентства, не піддалася спробі реформування 2000 року, котрої пан Кучма прагнув від щирого серця, і піддалася реформі 2004 року, на котру він пішов вимушено… Тобто другий президент має в цій справі неабиякий досвід. От тільки в тому, що нинішній конституційний реформатор – Янукович – дослухатиметься до будь-яких порад Леоніда Даниловича, якому досі не може пробачити відступ перед Помаранчевою революцією, є великі сумніви.
Читайте також: Кому вигідна реінкарнація Ющенка
Віктор Ющенко притягував погляди дивовижним поєднанням строгого темного піджака з білими літніми штаньми й легковажними світлими туфлями. Говорячи про учасників Асамблеї, Віктор Янукович загадково спіткнувся на імені попередника.
– Дуже вдячний Леоніду Макаровичу Кравчуку, першому президенту України, який взяв на себе цей тягар… Я вдячний президенту Кучмі Леоніду Даниловичу, президенту Ющенку, – тут Янукович раптом замовк, про щось замислився і, врешті-решт, гучно зітхнув.
Залом прокотилось пожвавлення. Проте Янукович уже продовжував читати свою промову. Чи справді він «забув» ім’я й по-батькові колишнього ворога (як припускали пізніше колеги), чи це була технічна накладка із текстом? Таємниця лишилась таємницею.
Таємницею лишаються й причини, що змусили Януковича терміново згадати про конституційну реформу, котру він оголосив «пріоритетом» ще в лютому минулого року, та так про це, здавалося, й забув. У більшій частині своєї промови, як і годиться в таких випадках, президент висловлювався максимально розлого й абстрактно. «Хотів би всіх вас привітати з цією подією, що ми з вами об'єдналися сьогодні заради діалогу щодо модернізації Конституції України», – виголошував Янукович. – «Наша мета – утвердження… основоположного закону національного права, що буде надійним фундаментом майбутнього Української держави». Кореспондент Тижня, безуспішно намагаючись уявити собі «фундамент майбутнього», вирішив уже було, що президентський спіч не міститиме зовсім ніякої конкретики.
Читайте також: Конституційна асамблея – запасний варіант для влади
Але дещо сказано таки було. Янукович перелічив пріоритети конституційного реформування, як він їх бачить. Зокрема, гаранта цікавить переформатування судової системи. В якому напрямку – не сказано (не рахуючи традиційних обіцянок, що це буде напрямок «забезпечення ефективного і незалежного судового захисту прав і свобод»). Разом із тим, промайнула й така цікава фраза, як «запровадження європейських підходів доступу до судової професії». Зараз в Україні, нагадаю, суддів призначають спочатку президент (на 5 років), а далі – парламент (пожиттєво). В квітні Янукович запропонував депутатам затверджувати суддів без обговорення їхніх кандидатур у сесійній залі. Можливо, це був один із перших кроків у напрямку «запровадження європейських підходів», котре Банкова планує прописати в Конституції.
Ківалов і Ющенко тепер колеги
Ще більший пріоритет, якщо йти не за порядком, а за приділеною президентом увагою – реформа місцевого самоврядування. Така реформа, як відомо, була одним із передвиборчих коників «регіоналів» в усі часи. І той же Янукович уже далеко не перший рік обіцяє «розширити можливості мешканців територіальної громади впливати на прийняття рішень на місцевому та регіональному рівнях».Практика, щоправда, досі рухалась у діаметрально протилежному напрямку.
Як воно буде тепер – невідомо. Варто зазначити, однак, що 20 червня в президентських мантрах на тему самоврядування з’явився новий момент: за словами Януковича, під час таких реформ «необхідно передбачити ефективні заходи запобігання політичному сепаратизму».
Читайте також: Чому опозиції не варто чіпати Конституцію
Був названий гарантом і пріоритет, випадково чи навмисно випущений з поля зору тими членами Асамблеї, котрі коментували свою роботу для ЗМІ, як напередодні, так і після першого засідання. Звучить цей пріоритет так: «Встановлення конституційних засад участі України у інтеграційних процесах». До речі, в іншому місці промови Янукович наголосив, що реформування Конституції викликане, зокрема, і зовнішньополітичною ситуацією. Про що конкретно може йтися, можна лише здогадуватись. Є відчуття, що незабаром ми почуємо чимало здогадів на цю тему – особливо з опозиційних лав.
До речі, про опозицію. Вона запрошення до КА проігнорувала. Проте Віктор Янукович дивовижно впевнений, що це ненадовго.
– Переконаний у тому, що пройдуть вибори,й до нас приєднаються нові політичні сили, опозиція, які також візьмуть участь в формуванні Основного закону, – сказав він.
Зі слів Януковича можна зробити висновок, що «політиканство» опозиціонерів (як він же це назвав у іншому місці промови) викликане винятково наближенням парламентських перегонів. Проте можна зрозуміти все і так, що в новому складі Верховної Ради опозиція – чи ті сили, котрі так себе називатимуть – буде навіть лояльніша, ніж у цьому. Відомо, що на Банковій твердо на це розраховують.
До того ж, має велике значення, що саме архітектори реформи врешті-решт вкладуть в її основу. Опозиційна риторика на цю тему зводиться до того, що Янукович неодмінно втрачатиме популярність і надалі, а тому спробує поміняти Конституцію так, щоб 2015 року президента обирав не народ, а парламент.
Насправді до 2015 року загадувати зарано. Проте, в разі потреби, Банкова може спробувати й такий план. Адже для цього формально потрібно лише два голосування Верховної Ради – проста більшість голосів на одній сесії, й дві третини голосів на наступній. Звичайно, сьогодні учасники Асамблеї та представники президентської адміністрації таку можливість заперечують. Але ж можливість повернення України до жорстко президентської моделі влади вони всі колись заперечували теж…
В цьму контексті цікаво виглядає заява про «два етапи» конституційної реформи, яку в сьогоднішньому інтерв’ю газеті «Комерсант Україна» зробила секретар Конституційної асамблеї Марина Ставнійчук. «Я очікую, що буде два етапи й два законпроекти», – сказала вона. І додала, що перший законопроект, котрий, імовірно, торкнеться судової системи та місцевого самоврядування, може з’явитися до кінця цього року. Тобто головні пріоритети Януковича, описані вище, готуються всерйоз. А «продовження буде», коли (або якщо) їх вдасться успішно втілити в життя.