Монгольські пристрасті

Світ
23 Квітня 2012, 11:56

Ввечері 12 квітня в Улан-Баторі розпочалася силова операція зі взяття під варту екс-президента Монголії Намбарин Енхбаяра. Як повідомляє інтернет-ресурс «Сайт бурятського народу», спецпризначенці намагалися заарештувати екс-президента, коли той прямував до дому свого батька в столиці країни Улан-Баторі. Група захоплення оточила автівку Енхбаяра, однак його охоронці – офіцери Державної охорони Монголії – чинили спротив. Колишній президент за законом є недоторканним. Зрештою, Енхбаярові вдалося сховатися на території Академії управління.

Невдовзі до будівлі почали з’їжджатися прихильники Енхбаяра, зокрема, його родичі та депутати Великого державного хуралу – утворився живий щит. Проти ночі на 13 квітня близько 300 поліцейських прорвали кільце спротиву. При цьому, зчинивши стрілянину з охороною Енхбаяра, внаслідок чого кілька депутатів парламенту були побиті, офіцери охорони дістали поранення.

Енхбаяр напередодні затримання встиг відповісти на запитання журналістів телекомпанії «ТВ9». «Хоч би що сталося, законних об’єктивних підстав мене затримувати немає. Я не переховувався від розслідування… я не хочу, щоб про мене поширювали недостовірну інформацію. Я захищаю свою гідність відповідно до Конституції і завжди діяв у правовому полі. Навіть якщо є якісь звинувачення, то нехай їх нададуть до суду та доведуть. У свою чергу, я готовий надати свою інформацію до суду». Адвокати Енхбаяра заявили, що їх підзахисний розпочав сухе голодування у слідчому ізоляторі.

Офіційно екс-президенту висунуті звинувачення в корупції. Мова йде про незаконну приватизацію готелю «Оргоо» в Улан-Баторі 2007 року, про оборудку з приватизацією газети «Улан-Батор таймс», у якій начебто в незаконний спосіб молодша сестра Енхбаяра Енхтуяа отримала 49% акцій. Зокрема, йдеться про обладнання, що було отримано в результаті поїздки до Японії. Його треба було передати буддійським організаціям Монголії. Однак техніку Енхбаяр віддав телекомпанії «ТВ9». Утім, зважаючи на ймовірність таких обвинувачень, складається враження, що суть проблеми криється в іншому.

Монголія має винятково важливе стратегічне розташування між Китаєм та Росією. Свого часу сутичка на річці Халхін-Гол була однією зі складових Другої світової війни в Азії. Протягом тривалого часу Монголія була вірним сателітом СРСР, Монгольсько-революційна партія (МНРП) завжди повторювала коливання курсу старшої сестри ВКП(б)-КПРС. Монголія є настільки стратегічно важливою країною, що Сталін влітку 1945 року відмовився від претензій на китайський Синцьзян заради визнання Пекіном незалежності Улан-Батора. Подальші неодноразові спроби Мао Цзедуна все-таки приєднати Монголію до Китаю щоразу діставали рішучий спротив з боку радянської влади, що стало однією з причин розколу між КПРС та КПК та напруженості у відносинах СРСР та КНР.

У 1990 році в країні розпочалися демократичні перетворення. На парламентських виборах 2008 року МНРП на чолі з Енхбаяром здобула 48 місць із 76 у Великому державному хуралі. Однак опоненти з Демократичної партії, очолюваної чинним президентом Елбегдорджем, висловили свою незгоду з результатами виборів, назвавши їх сфальсифікованими. В Улан-Баторі розпочалися заворушення, внаслідок яких п’ятеро осіб було вбито, багато хто дістав поранення. Ці події у пресі отримали назву «Революція юрт». Після проведених консультацій з представниками влади, МНРП та всіх опозиційних партій президент Монголії Енхбаяр пообіцяв розібратися з фактами порушень на виборах. Відтак влада погодилася частково переглянути підсумки голосування. На президентських перегонах 2009 року Енхбаяр зазнав поразки – главою держави став Елбегдордж.

У 2010-му МНРП була перейменована на Монгольську народну партію (МНП). Енхбаяр та низка його прибічників відкололися від МНП та відтворили МНРП, котра нині готується до передвиборчої кампанії.

І саме в останньому варто шукати тактичну причину нещодавніх подій. На своїй прес-конференції в березні Енхбаяр, проти якого понад рік триває слідство щодо подій, котрі сталися під час Революції юрт, повідомив, що його викликали до суду. При цьому він висунув низку умов своєї явки. По-перше, відкриті слухання, по-друге, можливість оприлюднити протокол слухань комітету безпеки, що донині є таємним. Саме на цьому засіданні було досягнуто умов компромісу між МНРП та опозицією та вироблено шляхи виходу з політичної кризи. На відкритому слуханні Енхбаяр наполягав тому, що мова йшла про події, котрі відбувалися «на очах народу». А можливість відкрито апелювати до того, які питання обговорювалися в комітеті безпеки 2008 року, дало би змогу Енхбаярові, за його ж словами, аргументувати свої дії під час безладів.

Вочевидь, його умови виконані не були, тому на прес-конференції 12 квітня стенограма засідання комітету Енхбаяром була оприлюднена. «Парламентські вибори 2008 року були корумпованими, і люди мають право знати, хто відповідальний за це». Власне, це і переповнило чашу терпіння чинної влади, а насамперед президента Елбегдорджа.

Монголію охопила вкрай гостра політична криза. Прибічники Енхбаяра в центрі Улан-Батора влаштували акцію громадської непокори. За короткий час зібралося понад 5 тисяч людей. Відбулися акції протесту й у регіонах країни. В аймаку Сухбаатар близько тисячі жителів заявили про свою підтримку Енхбаяра та поставили свої підписи під вимогою негайно його звільнити.

Із МНП уже 13 депутатів перейшли до відтвореної нині вже арештованим екс-президентом МНРП, що загрожує спалахом кризи влади. Із Гонконгу підтримати арештанта прилетів чемпіон світу з боротьби сумо Дагвадорж. Низка парламентаріїв також розпочали голодування солідарності.

Під час масових маніфестацій на центральній площі Улан-Батора, поруч із генеральним секретарем МНРП пані Удвал були помічені члени монгольських радикальних рухів «Даяр Монгол» та «Цагаан Хас». Згідно із заявою керівництва націоналістичних організацій її взяли під охорону, оскільки вона керує та координує акції громадської непокори. Варто зауважити, що останнім часом радикальні рухи підтримують більшість населення Монголії.

Глибокою причиною нинішньої кризи є боротьба двох напрямів у монгольській політиці. Енхбаяр та його партія завжди дотримувалися проросійського курсу. При цьому країна є об’єктом активної китайської економічної експансії.

Зі свого боку президент Елбегдордж дотримується більш правого курсу, метою якого є вирішення дилеми Росія – Китай на користь третього гравця, яким є країни Заходу, перш за все, США, а також Японія.

Всіх ваблять чималі багатства Монголії. Родовище Таван-Толгой містить, за приблизними оцінками, близько 7 млрд тонн вугілля, 40% якого коксівне. Його розробка дасть країні змогу стати «вугільною Саудівською Аравією». Родовище Оюу-Толгой має близько 36 млн тонн міді та приблизно 1000 тонн золота. І це не всі поклади, а лише найбільші. Крім того, є ще уран, цинк, свинець, залізна руда.

Цілком зрозуміло, що за Монголію розгорнулася неабияка боротьба, що відображається всередині країни. В умовах, що склалися, російські компанії явно відстають. Вони просто не мають потрібних фінансових ресурсів для освоєння названих родовищ та розвитку інфраструктури, перш за все, залізничного транспорту й електроенергетики. Дається взнаки і брак фахівців у московських офісах у цій країні та зневажливе ставлення до неї ще з радянських часів. Зрештою, російські компанії були фактично відсторонені від розробки названих родовищ, що стало для багатьох у Москві доволі неприємним сюрпризом.

Тим не менш, у Монголії не через любов до Росії, а через побоювання поглинання Китаєм загалом зростає вплив проросійського лобі. А водночас і прозахідного. Їхнє зіткнення і призвело до гострої політичної кризи.