Які фільми отримають державну підтримку у 2012-му?

Культура
29 Грудня 2011, 18:11

Спершу було голосно, вкотре, заявлено про «безпрецедентне», рекордне збільшення бюджетних асигнувань на кіногалузь, — «111 мільйонів гривень, що в 5 разів більше, ніж у 2010-му, коли вітчизняний кінематограф отримав лише 24 млн. грн.». Про «впровадження податкових канікул для виробників національного кінопродукту». І про «прозоре» «проведення двох конкурсів на отримання державного фінансування». Результати першого конкурсу, з часів закінчення якого минуло вже півроку, ми згодом розберемо на сторінках «Українського тижня», а поки є нагода оприлюднити результати конкурсу під номер «2»… Хоча зробити це після офіційного брифінгу Держкіно, як це не смішно, неможливо.

В понеділок, 26 грудня, власне, під час проведення брифінгу, були оголошені тільки декілька лауреатів конкурсу. Про інших мали сказати у середу, 28-го грудня, коли і мусив закінчитися 5-денний час аналізу Експертної комісії з моменту закінченняпроведення «відкритого пітчингу кінопроектів, що відбувся 20-22 грудня 2011 року в кінотеатрі «Мегаплекс» в рамках завершення конкурсу для формування «Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2012-2013 р.».

Проте не сказали і в середу. Чому? Ще не вирішили. Чому? Ось тут і ховається в траві камінь спотикання — в кулуарах поговорювали про дивні способи переконання членів комісії, про певний тиск на членів комісії і таке інше. Чи не є це підставою сумніватися в «прозорості» і «відкритості» конкурсу? Згадуючи, як в першому конкурсі одним з 37 лауреатів став російський фільм, «Дау» Іллі Кржановського, а український фільм знаменитої режисерки Кіри Муратової «Кінопроби. Однокурсники» так фінансування і не отримав. І на наступн6ий рік також.

І тут вже не треба спиратися на «подейкування»: голова сучасного Держкіно України, пані Катерина Копилова, сама назвала причину відмови, мовляв, компанія «СОТА Сінема Груп» не виконала свої зобов’язання перед державою щодо попередніх фільмів, профінансованих з бюджету. Ці слова відмовився як-небудь прокоментувати генеральний продюсер компанії, Олег Кохан, говорячи, що «моя справа знімати кіно, а не коментувати сумнівні заяви — ми наш фільм зняли, і без коштів держави, а влітку зробимо світову прем’єру». Як фільм знімали, ми розкажемо в січні.

Загалом у конкурсних змаганнях хотіли брати участь 113 проектів. Через певні проблеми два з них зійшли з дистанції. Експертною ж комісією, після першого туру конкурсу, розглядалися 53 проекти, з яких 11 — повнометражні. Зазначимо, що боротьба йшла за 160 із 176 мільйонів гривень, внесених до «державного бюджету 2012 року на все, що стосується розвитку кіновиробництва».

Названими лауреатами конкурсу були три проекти повнометражних фільмів — «Аутсайдер» Віри Яковенко, «Плем’я» Мирослава Слабошпицького та «Стіна» Ірини Громозди. Півроку тому на пітчингу в рамках 2-го Одеського кінофестивалю «Аутсайдер» отримав приз за кращу презентацію. Тоді розповідь режисерки про концепцію і сюжет фільму супроводжувалася читанням шматків сценарію одним з виконавців епізодичної ролі та співпродюсером картини Олексієм Горбуновим. Для цікавої, артистичної та переконливої презентації приз був доречним. Цього разу Горбунов не допомагав Вірі, просто повіривши в її сили. І в неї сил виявилося достатньо, аби і цього разу переконати Експертну комісії в доцільності виділяти гроші на проект, соціальний і сучасний контекст якого не викликав ніяких сумнівів — за сценарієм мова йде про дівчину з самовідчуттям чоловіка, про вуличні банди Кривого Рогу і про самоствердження себе в епоху кризи, безробіття і духовного занепаду.

«Плем’я» — проект концептуальний за своєю формою: у цілком звуковому фільмі слів глядач не почує, бо йдеться про підлітка, що переходить у впускний клас інтернату для глухонімих. Єдиною мовою, яка у фільмі буде, це мова жестів. Розпочавши свій «глухонімий» рейд короткометражкою «Гухота», Мирослав побував і в короткометражному конкурсів ювілейного, 60-го Берлінського кінофестивалю, і в альманасі «Мудаки. Арабески», а потім подався на Роттердамський кінофестиваль, де фонд Хуберта Белса виділив йому початкове фінансування. Тепер проект має і свого українського продюсера студію-виробника «Пронто фільм», і західного со-продюсера у вигляді компанії SNG Film. Ідея Слабошпицького цікавить багатьох, бо формотворчо є новаторською. Під неї й просить солідний бюджет в понад 14 мільйонів гривень, 7 з яких — у держави.

Третій повнометражний проект-лауреат — це «Стіна». Зрозуміло, що і цей проект не є простим. За жанром драма з елементами мелодрама, він виходить з реального факту: в Києві, причому в центрі міста, є будинок у аварійному стані — його фасадна стіна ось-ось може впасти. На цій постійно стресовій ситуації і засновується драма дівчини, яка «шукає своє місце в житті». Дебютантка у великому кіно, Ірина Громозда тим не менше вже зняла кілька короткометражок, і одна з них «На службі режиму. Ріфеншталь», а будь-яка згадка і тим паче фільм про генія документалістики, німецьку режисерку Ленні Ріфеншталь, є до певної міри викликом лицемірній політкоректнсоті. На пітчингу Ірина так і виглядала — сучасною, модною, зухвалою, говорячи про свої наміри і рухаючись так, ніби вона руками читає реп. Цікаво, що свій фільм Ірина хоче знімати не мало, не багато на Alexi, сучасному хедлайнеру в індустрії кінокамер, камері, на якій знімав «Меланхолію» Ларс фон Трієр і «Час» Ендрю Ніккол. Хоча бюджет у «Стіни» вдвічі менший, ніж у «Племені».

Крапку в конкурсі кінопроектів ще не поставлено — голова Держкіно пані Катерина обіцяла її поставити з часом. Тобто «Стіна» — не останній проект, який держава може фінансово підтримати. Однак чи піде на користь така підтримка, про законодавчі вади якої вже говорять в кулуарах продюсери, покажуть самі фільми, якщо вони таки вийдуть в прокат. Першою ластівкою має стати «Той, хто пройшов крізь вогонь» Михайла Іллєнка — 19-го січні він нарешті з’явиться у вітчизняному прокаті.