«Аби зрозуміти глобальний ринок зброї, спочатку ми маємо осмислити деякі небезпечні речі про її природу. По-перше, важливо зрозуміти, що зброя – тривкий товар. В той час як певні види зброї та її складових компонентів мають обмежений термін придатності – такі як охолоджувачі ракет FIM-92A – численні види іншої зброї залишаються функціональними протягом багатьох десятиліть. Не рідко можна побачити солдата, що має автомат AK-47, яка була виготовлена до його народження», – пише Stratfor.
«Зброя, надана антирадянським бійцям в Афганістані у 1980-х роках досі використовується проти коаліційних збройних сил. І зброя ери 1980-х – не єдина зброя-ветеран, присутня на світовій арені: Талібан також використовує проти коаліційних сил британські гвинтівки Лі-Енфілд, надіслані до Південної Азії у вікторіанську епоху».
Але Афганістан – не єдина країна, зброя якої має багату передісторію: «Зброя, надана Сполученими Штатами та Радянським Союзом повстанцям та урядам в часи громадянських воєн у Центральній Америці, знайшла шлях до арсеналів мексиканських торговців наркотиками, а гвинтівки М-40, що не мають віддачі, забезпечені Сполученими Штатами для уряду Лівії напередодні перевороту Муаммара Каддафі 1969 року, утвердили свою ефективність під час битви за Місурату, а зараз транспортуються з Лівії до Сирії».
«Зброя також є замінною та взаємозамінною. Одна автомат АК-47, виготовлений в Росії суттєво не відрізняється від аналогічного, але зробленого у Пакистані чи Єгипті, а гвинтівка М16, вироблена в Китаї, може легко замінити М16, виготовлену у США. Дійсно, у таких місцях як Афганістан і Сирія, часто у межах однієї повстанської групи можна знайти гвинтівки, вироблені в різних країнах у різний час», – зазначає Stratfor.
«Крім того, зброя належить до товарів, що зберігають свою цінність і легко трансформуються у готівку. У поєднанні з їх тривкістю та взаємозамінністю, це пояснює, чому вони так легко опиняються у конфліктних зонах, де присутня підвищена потреба у ній. Купуючи зброю у місця, де кількість зброї надмірна та потім продаючи її там, де існує високий попит може бути дуже прибутковою справою. Після розпаду Радянського Союзу, торговці зброєю, такі як Віктор Бут, розбагатіли, збираючи дешеву радянську зброю в таких державах, як Україна та продаючи її за вищими цінами до інших країн, наприклад Ліберії», – підсумовує Stratfor.