Проект резолюції ПАРЄ щодо України (повний текст)

Парламентська асамблея Ради Європи

Попередня версія

Функціонування демократичних інститутів в Україні

Проект резолюції[1]
Комітет з питань дотримання країнами-членами обов’язків та зобов'язань Ради Європи
(Комітет з моніторингу)
Співдоповідачі: Майліс Репс, Естонія, Альянс лібералів і демократів за Європу та Марієтта
де Пурбе-Лундін, Швеція, Група Європейської народної партії

1. Парламентська Асамблея висловлює свою стурбованість щодо кримінальних справ, порушених відповідно до статей 364 (зловживання посадовими повноваженнями) і 365 (перевищення посадових повноважень) Кримінального кодексу України щодо низки колишніх членів уряду, у тому числі проти колишнього міністра внутрішніх справ пана Юрія
Луценка, колишнього виконуючого обов'язки міністра оборони пана Валерія Іващенка, колишнього першого заступника міністра юстиції пана Євгена Корнійчука, також колишнього прем’єр-міністра пані Юлії Тимошенко.
2.  Асамблея вважає, що статті 364 і 365 українського Кримінального кодексу є занадто широкими в застосуванні та,  відповідно, дозволяють постфактум криміналізувати нормальні політичні рішення, що суперечить принципам правової держави і є неприйнятними.Тому Асамблея закликає владу негайно видалити ці дві статті з Кримінального кодексу і зняти звинувачення проти колишніх урядовців, яких судять на основі цих положень. Асамблея хотіла б підкреслити, що оцінка політичних рішень і їх наслідків є прерогативою парламенту і в кінцевому рахунку виборців, а не судів. Вона вважає, що повинні бути розроблені строгі міжнародні стандарти розмежування політичної та кримінальної відповідальності.
3. Асамблея шкодує про численні недоліки відмічені під час судового розгляду стосовно колишнього уряду та вважає, що вони могли зменшити можливості для обвинувачених отримати справедливий судовий розгляд відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини.
4. На думку Асамблеї, ці недоліки є виявом загальної недосконалості, що притаманна системі українського кримірнального судочинства.  Ці недоліки не є новими, а вже давно турбують Асамблею та стосуються, зокрема, відсутності незалежності судової системи, надмірного застосування та строку утримання під вартою, відсутності рівності сторін обвинувачення та захисту, а також недостатнього правового обґрунтування з боку прокуратури та судів в офіційних документах і рішеннях.
5. З огляду на незалежну систему судової влади Асамблея:

5.1. знову підтверджує свою глибоку стурбованість з приводу відсутності незалежності судової влади і вважає це основною проблемою для системи правосуддя в країні;
5.2. вважає, що нинішня судова процедура призначення суддів підриває незалежність судової системи. Вона закликає владу скасувати або принаймні значно скоротити 5-річний випробувальний термін для суддів та усунути Верховну Раду від процесу призначення;
5.3. також вважає, що судді під час випробувального терміну не повинні головувати в розгляді політично чутливих або складних випадків;
5.4. вважає, що склад Вищої ради юстиції суперечить принципу поділу влади, а також підриває незалежність судової влади. Тому Асамблея просить внести поправки у відповідні закони, які б ефективно відсували представників Верховної Ради, Президента України та прокуратури від членства у Вищій раді юстиції. Для прийняття цих поправок ці три
установи повинні призначити неполітичних членів Вищої ради юстиції;
5.5. пропонує Верховній Раді невідкладно прийняти необхідні конституційні поправки, які
дозволять усунути положення, котрі перешкоджають здійсненню рекомендацій Асамблеї, згаданих у пунктах 5.2. і 5.4.
5.6. висловлює стурбованість з приводу багатьох таких, що заслуговують на довіру, звітів  про те, що Вища рада юстиції ініціювала дисциплінарні заходи та звільнила з посад суддів на підставі скарг прокуратури через те, що судді приймали рішення не на користь обвинувачення у судових справах. Така практика йде врозріз з принципом верховенства закону і повинна бути припинена негайно.
6. З огляду на утримання під вартою Асамблея:
6.1. висловлює свою стурбованість з приводу надмірного застосування тримання під вартою, часто без виправдання чи поважних причин в українській системі правосуддя;
6.2. у зв'язку з цим зазначає, що незаконне і надмірне утримання під вартою є одним з основних питань в рішеннях, винесених проти України в Європейському суді з прав людини;
6.3. знову підтверджує, що відповідно до принципу презумпції невинності, взяття під варту повинно використовуватися винятково як крайній захід, коли є явний ризик втечі або підриву правосуддя;
6.4. закликає владу забезпечити, щоб Кримінально-процесуальний кодекс передбачав чітку процедуру для розгляду законності та тривалості тримання під вартою. Крім того, потрібно виробити керівні принципи для того, щоб забезпечити, щоб взяття під варту застосовувалось лише як крайній захід і тільки на основі обґрунтованого рішення суду.
7. З огляду на рівність між обвинуваченням та захистом Асамблея:
7.1.  із занепокоєнням відзначає переваги на користь звинувачення, що є надзвичайно поширеною практикою в українській системі правосудд;
7.2. закликає владу забезпечити, щоб в Кримінально-процесуальному кодексі рівність між обвинуваченням та захистом забезпечувалась як в законодавстві так і на практиці;
7.3. пропонує владі, зокрема, забезпечити, щоб Кримінально-процесуальний кодекс прямо передбачав, щоб захисту були надані копії справи звинувачення в розумний час, під контролем судді, щоб захист міг ознайомитися з матеріалами справи.
8. Асамблея відзначає із занепокоєнням звіти про те, що стан здоров'я колишнього міністра внутрішніх справ пана Юрія Луценка і колишнього в.о. міністра оборони пана Валерія Іващенка, які перебувають у попередньому ув'язненні, стрімко погіршується, і що обидві особи потребують лікування за межами пенітенціарної системи. Асамблея закликає виявити гуманність до обох чоловіків та звільнити їх негайно з-під варти, доки судові процеси проти них не завершеніі.
9. Асамблея вітає той факт, що було реалізовано ряд важливих реформ, зокрема, в галузі інтеграції української економіки до європейського економічного простору. Це підкреслює
значення, яке влада надає більш тісній європейській інтеграції країни.
10. Асамблея підтверджує свою позицію, що Україна не зможе здійснити реформи, необхідні для виконання своїх зобов'язань перед Радою Європи, без попереднього реформування діючої Конституції. Саме тому вона закликає президента та Верховну Раду невідкладно ініціювати всеосяжний процес конституційної реформи та не затримувати його до наступних парламентських виборів.
Асамблея вітає позитивний висновок Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії) з пропозицією про Конституційну асамблею, яка, як очікує Асамблея, лежатиме в основі процесу конституційної реформи. Крім того, Асамблея закликає владу повною мірою використовувати рекомендацій Венеціанської комісії щодо попередніх проектів конституційної реформи.
11. Асамблея вітає систематичні запити з боку влади щодо думки Венеціанської Комісії з приводу проектів законів, підготовлених нею. Проте, вона відзначає, що в ряді випадків проекти законів, щодо яких було отримано запити, згодом відкликаються, а рекомендації Венеціанської Комісії не враховуються в законах, які в кінцевому підсумку приймає Верховна Рада. Тому Асамблея закликає владу повною мірою брати до уваги думки Венеціанської комісії при підготовці нових законів, у тому числі щодо попередніх проектів з того ж питання. У цьому контексті Асамблея очікує, що позитивні відгуки щодо законопроектів (підготовлених президентською Комісією зі зміцнення демократії) щодо свободи зібрань та конституційних зборів буде враховано в законопроектах, які підуть на розгляд Верховної Ради.
12. Асамблея звертає увагу на прийняття 17 листопада 2011 року Закону України про вибори народних депутатів. Вітаючи, що ряд її попередніх зауважень було враховано, Асамблея шкодує, що її основні рекомендації, а саме прийняття Єдиного виборчого кодексу, а також прийняття регіональної пропорційної виборчої системи, не були реалізовані. З огляду на нове виборче законодавство Асамблея:
12.1. підкреслює, що прийняття цього закону про парламентські вибори не повинно використовуватися як привід для неприйняття Єдиного виборчого кодексу, який як і раніше необхідний для забезпечення узгодженої правової бази для всіх виборів в Україні, яка перебуває в повній відповідності з європейськими стандартами;
12.2. стурбована тим, що підвищення порогу для пропорційних виборів до 5% в поєднанні з
забороною на формування виборчих блоків партіями для участі у виборах негативно позначиться на можливості для нових або невеликих партій ввійти до парламенту. Асамблея стурбована тим, що ці положення можуть знизити плюралізм та збільшити поляризацію в новому парламенті. Вона рекомендує знизити поріг та видалити заборону на виборчі блоки з
виборчого законодавства до наступних парламентських виборів;
12.3. висловлює жаль з приводу включення в цей закон положення, які обмежують право балотуватися на виборах особам, засудженим за злочини незалежно від тяжкості вчиненого злочину, і просить оперативно прийняти конституційні поправки, які б дозволили видалити ці положення з виборчого законодавства;
12.4. закликає владу повністю виконати рекомендації Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) щодо фінансування політичних партій.
13. Асамблея вважає, що майбутні парламентські вибори стануть лакмусовим папірцем для прихильності України демократичним принципам. Асамблея вважає, що міжнародне спостереження цих виборів зробить істотний внесок у їх демократичне проведення. Вона вважає, що Асамблея зробить внесок в міжнародне спостереження за виборами через власну велику делегацію.
14. Асамблея відзначає, що ряд важливих зобов'язань про приєднання до цих пір не виконані, незважаючи на те, що Україна приєдналася до Ради Європи в 1995 році майже 17 років тому. Уряди країни, які змінювались, а також Верховної Ради і її політичні фракцій, розділяють відповідальність за цей провал. У Резолюції №1755 (2010) Асамблея вітала амбітну програму реформ влади щодо решти зобов'язань з приєднання. Незважаючи на початкові позитивні результати в декількох галузях, Асамблея стурбована сигналами, що поштовхи та політична воля для реалізації цих реформ зменшуються. Тому Асамблея закликає владу, а також всі політичні сили в країні оперативно втілювати реформи, необхідні для виконання вступних зобов'язань країни та для побудови здорової демократії в країні.