Дивовижне поруч. В Україні 2011-го було ухвалено Закон «Про засади запобігання і протидії корупції», посилено відповідну кримінальну й адміністративну відповідальність. Народний депутат від Партії регіонів Дмитро Святаш уже оприлюднив відповідну цифру: 3 тис. кримінальних справ проти посадових осіб органів влади за фактом корупційних діянь цього року. Дехто з їхніх фігурантів навіть мав порівняно високу посаду, як-от голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Василь Волга чи керівник Держслужби зайнятості Володимир Галицький. Однак міжнародна організація Transparency International у своєму звіті за 2011 рік стверджує, що рівень корупції в Україні не лише не знизився, а й зріс. Вочевидь, кількість порушених справ на її поширеність не впливає.
Якщо говорити про кількісні показники, то у словах речника Партії регіонів є своя правда. Нова редакція антикорупційних законів від 7 квітня 2011-го збільшує можливості переслідування державних і муніципальних службовців, інших посадових осіб. Тому 3 тис. постанов про порушення антикорупційних кримінальних справ – абсолютно реальна цифра. Щоправда, було б добре, якби влада оприлюднила ще кількість справ, які дійшли до суду.
Читайте також: Володимир Галицький втратив відчуття реальності
Проте зрозуміло, що Transparency International враховує не так кількісні показники, як якісні. Інакше кажучи, розрізняє корупційне діяння службовця, який прийняв подарунок чи хабар у розмірі 1 тис. грн, і корупційне діяння, що завдало збитків державі чи громаді на мільйони доларів і мільярди гривень.
Це не єдиний рейтинг, який свідчить про антикорупційну профнепридатність команди «реформаторів». Так, у Doing Business, що відображає умови ведення бізнесу в країні й формується на основі його оцінки, яку дають самі підприємці, Україна посіла 152-ге місце зі 183 країн.
Міжнародні організації фіксують, що за роки правління команди Януковича (2010–2011) рівень корупції і ризик рейдерських захоплень різко підвищився. «Неофіційними» способами вирішення питань в органах влади тепер користується майже половина опитаних підприємців (46%), у той час як ще два роки тому – 36%. У структурі витрат бізнесу «корупційні» видатки зросли майже вдвічі – з 6% до 10%.
На тлі «антикорупційної боротьби» нинішнього керівництва нове дихання дістало рейдерство, що, як відомо, саме не ходить, а лише в парі з корупцією (у прокуратурі, МВС, судах). При цьому, як стверджують постраждалі, сьогодні воно часто не таке витончене, як ще три-чотири роки тому: із судовими рішеннями, залученням реєстратора. Тепер просто пропонують продати бізнес, за, м’яко кажучи, не зовсім адекватну суму. Можна відмовитися, звичайно, від такої скромної пропозиції, але завтра прийдуть знову й дадуть удвічі меншу ціну.
До речі, внесений президентом і вже схвалений парламентом законопроект про гуманізацію кримінальної відповідальності великою мірою обеззброїть антикорупційний документ. Насамперед у частині рейдерства. Зокрема, з набранням чинності цим законом ті, хто реалізує рейдерські схеми (недобросовісні бізнесмени, нотаріуси, арбітражні керуючі), за свої дії в тюрму вже не сядуть – проблему можна буде вирішити символічним штрафом.
Читайте також: У режимі корупції
Найбільша дірка, через яку втрачаються мільярди бюджетних коштів, – державні закупівлі. За нової влади змагальність у них поступово ліквідується, корупційна процедура закупівлі в одного учасника все частіше використовуються під час вибору підрядчика для поставки товарів та послуг бюджетним коштом. За законом така процедура застосовується у виняткових випадках. Як переконують нас останні два роки, винятків нині часто більше, ніж правил. Згідно з висновками Рахункової палати України, у 2010-му вартість договорів, укладених поза конкурентною процедурою, сягнула майже 63% загальної вартості всіх придбаних державою товарів, робіт і послуг. За її підрахунками, середня вартість закупівлі, здійсненої в 2010-му на конкурсній основі, становила 1,5 млн грн, а проведеної не на конкурентній основі – 51 млн грн. За 2011 рік висновків Рахункової палати ще немає. Але є дані Державної служби статистики, згідно з якими за перші три квартали загальна сума коштів (фактичні видатки) у звітному періоді за укладеними договорами із закупівлі товарів, робіт і послуг становила 72,618 млрд грн, із них за процедурою закупівлі в одного учасника – 25,782 млрд грн.
Прикладів потенційних зловживань у цій сфері чимало. Зокрема, відома з публікацій у ЗМІ компанія «Альтком» (вважається близькою до віце-прем’єр-міністра України Бориса Колеснікова) лише 2011 року отримала від комунальних та державних підприємств підряди загальною вартістю 6,435 млрд грн, як правило, за процедурою закупівлі в одного учасника. Кілька місяців тому ДАТ «Чорноморнафтогаз» придбав у Сінгапурі плавучу бурову установку вартістю $400 млн, тоді як експерти зазначають, що її можна було купити за $250 млн. Інакше кажучи, на одній такій платформі країна втратила понад мільярд гривень бюджетних коштів.
Проте наразі ці факти правоохоронні органи не цікавлять, із посад ніхто не «полетів».
Читайте також: Бєзпрєдєльщікі