Така подія в Лондоні очевидно відрізнятиметься від планованих в Абу-Дабі чи Токіо, але перший крок вже зроблено і тон задано.
На презентації було, як годиться. При вході вручали блискучі брошури, учасників вітали вступними промовами поважні гості: президент ЄБРР Томас Міров, банк якого люб’язно надав приміщення, посол України в Лондоні Володимир Хандогій.
Був, звісно ж, і сам голова агентства Владислав Каськів, який, проте, зник одразу після вступної частини події, залишивши по собі враження війська без полководця.
Військо старалося. Більшість українських промовців намагалися виступати англійською (оскільки світове турне лише починається, то у них має бути багато нагод його покращувати), вони ілюстрували виступи барвистими графіками, таблицями та фотографіями.
Але перше, що кидалося в очі, – це чимало порожніх крісел у місцях, де мали би сидіти гості – потенційні інвестори. Аншлагу не було.
Один із представників ЄБРР, що люб’язно забезпечував інфраструктуру події, зауважив, що іншим важливим питанням є те, хто з тих , хто таки прийшов справді були потенційними інвесторами?
Привезених з делегацією українських журналістів в кулуарах хвилювало питання ціни усього світового турне, яке українська сторона називає новим модним словом «роуд-шоу». Лунала цифра 12 млн грн.
Чи з користю будуть витрачені ці гроші (більша це сума, чи менша) покажуть результати, втілені у конкретних пропозиціях інвестування в проекти агентства.
Владислав Каськів каже, що його відомство замахнулося на приваблення $7,5 млрд, а далі голова агентства наголошує: «Якщо наступного року політична й економічна ситуація в Україні не зміниться, думаю, що ми вийдемо на рівень $10 млрд».
Очевидно, що успіхи з приваблення закордонних інвестицій залежать від багатьох сторонніх чи зовнішніх чинників, але значною мірою і від самої української сторони.
Українцям пощастило мати такого солідного партнера і господаря першої презентації, як ЄБРР, але самі представники європейського банку були змушені зауважити, що привезені з Києва презентації були трохи сирі.
«Без техніко-економічних обґрунтувань (яких більшість українських проектів ще не мають) важко говорити, хто конкретно міг би бути інвестором», – сказав директор ЄБРР в Україні Андре Куусвек.
Пан Куусвек може говорити з авторитетом вихідця з Естонії, яка в останні роки стала одним зі світових лідерів у привабленні прямих іноземних інвестицій у розрахунку на душу населення.
«Проблема України завжди була в тому, – вів далі пан Куусвек, – що країна ніколи не мала єдиної політичної платформи та чітко визначеного напрямку». Він, проте, зауважив, що нинішня у Києві влада таки здатна вирішувати деякі питання, якщо бачить у них практичні потреби.
Тим часом найпомітнішою ознакою першої української інвестиційної презентації став брак запитань. Тобто, коли після виступу чергового українського керівника проекту залу запрошували звертатися за уточненнями, у відповідь найчастіше було чутно лише ввічливе шурхотіння паперів. Ситуацію рятували модератори, які виступали зі своїми запитаннями.
Або нечисленним потенційним інвесторам було зрозуміло геть усе, що малоймовірно, або запитання, які вони мали, краще було порушувати не під час презентації, а у більш ділових обставинах. Або ж, що може бути найгірше для української сторони, – пропозиції були якимись непривабливими і неперспективними.
Є ще сподівання, що причина в іншому.
Проте на презентації виникла незручна ситуація і від кількох нечисленних запитань аудиторії. Українські представники були абсолютно збентежені запитанням про те наскільки їм було би цікаво залучати до національних проектів представників української діаспори та заробітчан, які працюють у різних країнах світу?
Запитання про проблеми обміну гривні було цілком логічним від іноземців, але відповідь українців була дуже плутана і місцями лунала навітьтрохи роздратовано.
В один із моментів становище від повного непорозуміння врятував лише дипломатичний досвід українського посла.
Кольорові презентації та коштовні поїздки світом групи державних посадовців не обов’язково найкращий і точно не єдиний спосіб приваблювати інвесторів.