Адже Асізі, батьківщину святого Франциска, за будь-яких обставин відвідує щороку близько мільйона туристів-прочан. Та якщо зазвичай до Асізі на прощу мандрують католики, то цього разу там були і православні, і протестанти, а також чимало представників нехристиянських релігій і вірувань. Унікальна зустріч 27 жовтня 1986 року в Асізі певною мірою стала традицією, а сама подія увійшла в історію як День молитви за мир.
На День молитви за мир до Асізі з’їхалися представники 47 християнських церков, різних гілок реформаторської церкви, і чимало православних, зокрема, Антіохійської, Болгарської, Грузинської, Константинопольської, Російської, Румунської, Фінської та Чехословацької церков.
Були запрошені також і представники нехристиянських релігій та культів: анімісти, бахаїсти, джайністи, буддисти, зороастрійці, індуїсти, мусульмани, сикхи, синтоїсти, юдеї, язичники. Загалом кількість учасників сягнула 160 осіб.
Серед знаних осіб, які 25 років тому прибули до Асізі, – Мати Тереза, Далай-лама XIV Тенцзін Ґ’яцо, Раджмоган Ґанді (племінник Магатми Ґанді), а також митрополит Філарет (нині – патріарх УПЦ КП).
Війна за мир
У ХХ столітті, з його світовими війнами та мільйонними жертвами, винайденням і вдосконаленням зброї масового знищення, питання миру і взаєморозуміння набули буквально життєво важливого значення. Або ж, як висловився ініціатор міжрелігійної зустрічі в Асізі, Іван-Павло ІІ: «…це питання виживання людства, питання життя і смерті».
Не дивно, що миром перейнялися саме представники релігійних спільнот, бо ж, здавалося б, їм і сам Бог велів. «Мир вам!» – вітання, поширене серед представників аж ніяк не однієї релігії.
Попри це, часто саме на релігійній основі і проливається кров. Тож зустріч представників різних релігій з метою разом помолитися за мир – явище безпрецедентне. Неймовірним було те, як багато людей зібралося і що були це не лише католики, і навіть не християни. Неймовірно, що натхненником і організатором Дня молитви за мир була неякась нейтральна сторона, а також представник однієї з релігій. Особливо ж надзвичайним було те, що відповідне запрошення Папи Римського було прийняте представниками інших релігійних спільнот.
Пізнання інших релігій, діалог з її представниками, так само, як і глибше розуміння кожним вірянином своєї релігії, самі по собі мали би сприяти зменшенню релігійного фанатизму та фундаменталізму у світі. Водночас миру у світі не досягти самими теоріями, лише озвучивши якісь ідеї, навіть найпозитивніші, натомість потрібні конкретні кроки. Папа Римський того дня визнав, що Католицька церква не завжди несла людям мир і він попросив за це вибачення. Також організатори молитовної зустрічі в Асізі запропонували учасникам всіх збройних конфліктів принаймні на один день відкласти зброю. І вже лише заради цього, напевно, варто було зібратися. За повідомленням Ватикану, на пропозицію Папи відгукнулися на Філіппінах, в Анголі та Судані; було досягнуто тимчасового перемир’я в Нікарагуа, Ель Сальвадорі та Камбоджі. В решті конфліктних зон цей заклик або проіґнорували, або ж не дотрималися обіцянки не воювати. Як виявилося пізніше, цей день не став мирним в ірано-іракській війні, неспокійно було в Північній Ірландії та на Шрі-Ланці.
Єдність у різноманітті
Чудовим знаменням розпочався День молитви в Асізі – над містом з’явилася веселка – прекрасний символ єдності в різноманітті. Спершу представники кожної релігії молилися окремо: хто надворі, хто в приміщеннях. Папа Римський очолив молитву усіх християнських конфесій.
Не лише вірування учасників зустрічі були різними. Країни походження, мова і традиції, колір шкіри та вбрання також були надзвичайно різноманітними. Ось, як побачене в Асізі того дня описували журналісти:
«Рабини в ярмулках й індіанці у пір’ї, оранжеві тоги буддистів і чорні вбрання православних отців. Зороастрійці молилися біля вогнища, мусульмани – на своїх килимках у каплиці. Буддисти промовляли мантри та били в барабани. Сикхи в позі «лотос» молилися під музику з грамофона. Надворі чарівно грали на бамбукових сопілках синтоїсти».
За твердженнями очевидців, результатом такого різноманіття була радше духовна гармонія, аніж дисонанс. Деякі мусульмани були помічені в футболках з написом «Ісус – пророк». Очевидно, це був їхній спосіб засвідчити шану господарям зустрічі.Делегація юдеїв молилася виключно надворі, а індуси і сикхи ділили приміщення однієї церкви та між ними не спалахнуло жодної суперечки.
Представники релігій світу під оплески жителів містечка та його гостей пройшлися процесією вулицями Асізі. Далі, на одній із площ Асізі, учасники промовляли молитву за мир по черзі, кожен своєю мовою та у свій спосіб. Чи не найбільшу увагу публіки (місцевих жителів та невелику кількість паломників, яких, попри суворі заходи безпеки того дня, таки допустили у місто) привернули представники, мабуть, найменш чисельних релігій чи культів. Африканський аніміст і заклинач змій просив духів дерев та рослин прийти і допомогти справі миру. Американському цілителю й знахарю з індіанського племені Ворона, окрім прохання до Великого Духа дати людям мудрості, щоби навчити дітей любити, поважати один одного та жити в мирі, запропонував також вигнати злих духів з будь-кого, хто побажає. З-поміж тих, хто вирішив скористатися такою пропозицією, був і молодий францисканський монах.
Найбільше ж індіанський вождь усіх здивував, коли згодом зізнався, що насправді є католиком, але практикує також вірування своїх предків через повагу й шану до традицій.
Pro et Contra
Апогеєм зустрічі стала спільна молитва представників усіх релігій. Оскільки в різних релігіях – і за змістом, і за формою – молитви відрізняються, тож у час спільної молитви учасники зустрічі разом медитували – кожен думкою молився за мир.
Попри благородну мету Дня молитви за мир, ця подію аж ніяк не всі сприйняли позитивно. Чи не найбільше критики зазнала власне спільна молитва. Вже саме лиш словосполучення «спільна молитва» (коли йдеться про представників різних релігій) в багатьох викликала нерозуміння. Водночас деякі католики обурювалися, що приміщення церков були надані для молитви нехристиянам. Мабуть, можна зрозуміти такі почуття вірян. Хоча, може, і не все так однозначно, зважаючи на те, що багато сучасних християнських церков, зведені саме на місцях язичницьких храмів. І приклад Асізі тут доволі показовий, позаяк одна з центральних церков міста – це колишній храм Мінерви…
Багато хто вважав, та й далі має таку думку, що такі зустрічі взагалі неприйнятні, ображають віру, а також спрямовані до синкретизму – змішання різних релігій. Ймовірно, знаючи, що таких звинувачень не уникнути, Папа Римський у своїх зверненнях до учасників зібрання кілька разів наголошував, що про жодний синкретизм не йдеться: «Наша зустріч не означає, що ми шукаємо якийсь релігійний консенсус поміж собою. Зі світовими релігіями ми розділяємо повагу й покору перед совістю, яка навчає всіх нас шукати істину, любити і служити кожній людині зокрема та людству в цілому, а отже – бути миротворцями поміж народами».
Колишньому Папі Римському, окрім миролюбивості, не бракувало й сміливості.Іван-Павло ІІ був чи не першим понтифіком, який наважився відвідати храми інших релігій (хоч і не молився там). А ідея зібрати в одному з найсвященніших місць для католиків – Асізі – представників інших релігій – це взагалі щось схоже на диво. А ще ця зустріч, безсумнівно, в дусі святого Франциска, який, будучи християнином, не побоявся відвідати мечеть та часом діяв зовсім нестандартно, сміливо, але, як показала історія, таки правильно.
Про День молитви за мир говорить митрополит Амвросій Гельсінський (Фінська православна церква), який так само був присутній 27 жовтня 1986 року в Асізі:
«І католиків, і нас, представників інших церков, звинувачували в синкретизмі. Ми молилися не разом, а лиш у присутності один одного», – так Ватикан дипломатично пояснював те, що відбувалося в Асізі. Проте чимало учасників, і я серед них, по-іншому пережили цю ситуацію. У своєму серці я молився разом з індуїстами, буддистами, мусульманами тощо. Думка про те, що в цій ситуації є щось нереальне чи абсурдне не спадала мені. Навпаки атмосфера нагадувала диво П’ятдесятниці, проблиск надії посеред протистояння і неспокою сучасного світу. Ми розуміли, що Бог у якийсь спосіб присутній і в пошуку істини іншими».
PS: 25 років по тому
Цьогоріч, на вшанування Дня молитви за мир, який відбувся 25 років тому, Папа Бенедикт ХVI запросив представників світових релігій знову зібратися 27 жовтня в Асізі.
Планується участь 31 делегації християнських церков, спільнот і організацій.
Загалом 176 різних релігійних традицій. Привертає увагу чисельна делегація мусульман, передбачається участь 50 осіб. Запрошено також людей невіруючих, які, однак, поділяють ідеї миру. В програмі зустрічі немає спільної молитви. Акцент цьогорічної зустрічі – на прощі.