«Думаю, що вони передали все, чим ми користуємося і що ми і так самі відреставрували. Адже ви знаєте, як ми відстоювали кожен об'єкт – ми їх просто відбирали, і я цього не приховую. Так що нам передають те, що ми вже фактично маємо. Правда, сказали, що допомагати нам більше не будуть. Хоча нам особливо і не допомагали, так, потроху давали на реставрацію», – сказав владика Павло, попередньо вказавши, що з повним переліком об’єктів ще не ознайомився.
Він також висловив сподівання, що з Лаври виселять музеї, оскільки, на його переконання, вони не причетні до церкви.
«Хочу виселити структури, які не мають відношення до історії Церкви. Музей друкарства, наприклад, має відношення до монастиря. Адже загальновідомо, що саме в Києво-Печерській Лаврі починалося перше регулярне книгодрукування в слов'янському світі. А Інститут підвищення кваліфікації (тепер він називається Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв), «Танцююча блоха» (так називають у народі Музей мініатюр), Музей театру, Інститут прикладного мистецтва – все це дуже далеко як від монастиря, так і від заповідника. Адже заповідник називається «Музей« Києво-Печерська Лавра». Я хочу, щоб монастир був монастирем», – сказав він.
«Що стосується лікарні (Інституту епідеміології та інфекційних хвороб- Ред.), яка знаходиться тут, то я висловив свою думку: їй тут не місце. Однак я нікого з хворих і лікарів виганяти не збираюся, їм повинні підшукати гідне приміщення», – сказав владика Павло.
Він також розповів, що Лавра отримує прибуток від доходів з продажів церковних товарів та сувенірів у магазинах на території монастиря.
«У нас продають ікони, духовну літературу, свічки, мед лаврського виробництва. Всі гроші йдуть на реставраційні та ремонтні роботи, потреби монастиря, благоустрій та добробут Лаври. Нам потрібно закуповувати багато тканин на одяг братії. Та й господарське утримання Лаври обходиться в копієчку: нам треба платити за світло, воду, інші комунальні послуги з промисловим тарифами. Зараз займаємося реставрацією Успенського собору, церкви Різдва Христового, що в Дальніх печерах, Трапезного храму. Коли будували додаткову дорожню розв'язку на набережній, то в печерах пішли тріщини, та й у храмі Різдва Христового теж. Все потрібно зміцнювати», – сказав він.