Професорові шведського Каролінського інституту Гансові Рослінґу вдалося неможливе: зробити із сухих статистичних викладок яскраве шоу – динамічне й несподіване. Завдяки його фундації Gapminder нудні (щоб не сказати нудотні) лекції з аналізу «кількісних або якісних даних і середніх величин» перетворилися на Діснейленд, Mondo Bongo та Hakuna matata, адже, як стверджує сам винахідник, «статистика – це дуже sexy!» В ексклюзивному інтерв’ю Тижню Рослінґ розповів, як йому вдалося поєднати анімацію і цифри, чому Gapminder змінює наші уявлення про світовий розвиток, і куди, власне, ми всі прямуємо.
ЧОМУ ДОНАЛЬД ДАК – КАЧКА
У. Т.: Присвятивши все життя вивченню глобальних проблем охорони здоров’я, 2005 року ви раптом створили фундацію Gapminder. Це науково-дослідний проект чи його доречніше назвати освітнім?
– Головна мета фундації Gapminder – подолати планетарне неуцтво. Ми показуємо світ таким, як він є, а не як про нього думають. Коли люди уявляють собі його таким самим, як 10 чи 50 років тому, це значить, що вони не бачать ані напрямку, в якому ми всі рухаємось, ані швидкості змін, ані потенціалу розвитку. Наявний на нашому сайті інтерактивний сервіс Gapminder World дає кожному змогу побачити, як швидко змінюється світ і місце в ньому різних країн – і все це в динаміці й кольорі. Це така «жива карта» глобальних процесів. Щоб ми, як туристи в незнайомому місті, розуміли, куди можна піти і яких наслідків чекати, обравши певний шлях. Адже, кермуючи в майбутнє, безпечніше раз по раз поглядати в дзеркало заднього виду.
У. Т.: Розповідати про складне в простій, доступній формі завжди нелегко. Із чим вам довелося зіткнутись, розробляючи продукт?
– Сьогодні між інформресурсами є величезне змагання за аудиторію. Адже людина, якщо її уваги не захоплять картинки, просто піде на інший сайт, навіть не зацікавившись, що ж то була за інформація. Недостатньо мати якісь корисні дані – треба представити їх так, щоб це було зрозуміло і щоб увесь процес був схожий на розвагу. Ключова річ, що нам вдалася, – зібрати команду спеціалістів різного профілю, котрі спромоглися створити привабливий візуальний продукт, який ознайомить користувачів із суспільно значущою інформацією.
Що було важко, так це зробити узагальнене програмне забезпечення. Бо ж годилося знайти такі візуальні образи, які нададуться для будь-якої інформації і водночас будуть усім досяжні й упізнанні. Адже чому Дональд Дак – качка, а не, скажімо, олень чи лисиця? Тому що качки кумедно пересуваються, всі впізнають цю ходу, а значить із цього дуже легко зробити веселу анімацію. Крім того, у нас від початку була ідея не просто відображати все візуальними засобами для прикрашання, а закладати в кожен анімаційний елемент якийсь зміст. Бо ж сенс не в тому, щоб просто зробити гарну картинку, а в тому, щоб сама інформація стала привабливою.
Також значно полегшило доступ суспільства до інформації те, що нам вдалося показати плин часу відображеним в один момент. Щоправда, ми були наївні, вважаючи, ніби якщо представиш її інтерактивною, люди сприйматимуть її без додаткових пояснень. Так не виходить, тому ми й досі мусимо все аналізувати, робити презентації і розповідати, що ж відбувається на екрані. Ми також думали, що «статистичне відео» може замінити інші навчальні матеріали. Але все ще необхідні підручник, семінар чи лекція.
У. Т.: 2007 року створене Gapminder програмне забезпечення придбав Google, і команда розробників на чолі з вашим сином Олом почала працювати на інтернет-гіганта. Що стало наслідком цієї співпраці?
– Пілотну версію нашого програмного забезпечення ми зробили лише за 14 днів. Хоча завжди розуміли: щоб зробити його стабільним, знадобиться допомога такої потужної компанії. Зараз завдяки нашим напрацюванням вона поширює суспільну статистичну інформацію в інтерактивному графічному вигляді. Проблема з Google у тому, що люди не шукають таких даних, якими зазвичай оперує статистика. Вони не вводять у пошуковик, наприклад, слів «державний борг України», а хочуть знайти «бідність в Україні». І тому дуже важко «вичленувати» ці терміни, щоб показати досяжну статистику.
У. Т.: Якого ще новаторства і як швидко чекати від вашої фундації?
– Зараз ми збираємося створити 5–10 презентацій із найважливіших глобальних питань. Плануємо зробити їх доступними на нашому веб-сайті, просувати в мережі за допомогою YouTube. Мені важко сказати, скільки часу піде на виготовлення цього продукту. Адже це креативний інноваційний процес. Наприклад, ідея представляти країни графічно у вигляді «бульбашок» спала мені на думку ще 1994 року за одну секунду. Я навіть пам’ятаю, де стояв у той момент, коли раптом збагнув: «Я творитиму бульбашки!» Потім сів за комп’ютер і видав перший прототип цього графіка за дві години. Це і є народження інновації. Але я готувався до того багато років, упродовж усієї викладацької практики думав, як найзрозуміліше показати студентам світові зміни.
НОВИЙ СТАРИЙ СВІТ
У. Т.: Що вас особисто найбільше вразило, коли ви уперше подивились на планету крізь Gapminder?
– Світ надзвичайно активно трансформується. До того ж найдинамічнішими є ті країни, які ми звикли вважати відсталими. Зараз Ефіопія має швидші темпи економічного зростання, ніж США. Дитяча смертність у Бразилії зменшується вдвічі стрімкіше, ніж це будь-коли ставалося у Швеції. Отже, країни, що розвиваються, дуже енергійно наздоганяють передовий світ. Через 20–40 років нинішні держави середнього рівня опиняться поміж авангарду. І роль їх значно зміниться. Вони вже не будуть локомотивами загального прогресу, а стануть своєрідним фундаментом для нового світу. Більше немає двох окремих світів: просунутого західного й країн, що тільки розвиваються. Сьогодні формується нова планетарна структура, яку я і намагаюся зробити зрозумілою всім.
У. Т.: А де в координатах Gapminder World перебуває Україна?
– 1960 року за середньою тривалістю життя Україна була на вершині світу. На одному рівні з нею розташовувалися Швейцарія та Італія. Навіть у США ситуація бачилася дещо гіршою. За останні 50 років дуже багато країн сильно прогресували. Тепер цієї «вершини» досягла значна частина світу. А що ж Україна? Вона в цьому сенсі прикрий виняток: тупочеться на тому самому місці, буквально «втратила» роки від 1960-го й до нинішнього. Ситуація навіть трохи погіршилась – і з тривалістю життя, і з демографією.
У чому ж проблема? Маєте надзвичайно сучасну й потужну авіаційну промисловість, але водночас комерційно неконкурентоспроможну. У вас є хороші технології і талановиті інженери. Рівень освіти населення дуже високий. Але особисті досягнення українців ніяк не коригуються з результативністю всієї країни. Це може означати тільки одне: ваші інституції погано функціонують, громадянське суспільство слабке, ринки не діють як треба. Певно, що інвестори не підуть до такої країни.
Але капіталовкладення вам просто вкрай потрібні. За радянських часів ви дуже швидко просувались, але в хибному напрямку. І тепер вам складно руйнувати вже вибудувану систему. Китаю в цьому плані було легше, бо він починав фактично з нуля. Інколи, щоб перебудувати дім, треба більше зусиль і грошей, ніж щоб звести новий. Доведеться пройти крізь помітні труднощі. Але якщо звернутися до статистики, абсолютно очевидно, що Україна має великий потенціал для швидшого розвитку.
БІОГРАФІЧНА НОТА
Ганс Рослінґ
Народився 1948 року в Упсалі, Швеція. Професор Каролінського інституту, академік, дослідник, публічний лектор. Займається глобальними проблемами охорони здоров’я. Засновник фундації Gapminder, де було створено програмне забезпечення для візуального відображення статистичних даних. Інтерактивний сервіс Gapminder World перебуває у вільному доступі на сайті www.gapminder.org