У сиквелі «Тачок» все концентрується на візуалізації такої собі мантри Макквіна, яку він проговорював перед треком: «Я – швидкість!». Прикро, що Pixar це робить за лекалами запозиченими – бондівська стилістика відчувається в кожному звукові саундтрека мультфільму, у кожному повороті сюжету і героїв-шпигунів. Звісно, все виглядає дуже круто: машини ганяють, шпигуни стріляють, російська мафія з містером злом в наявності. Детективно-триллерова основа нової серії «Тачок» кардинально відмінна від старої, лірико-романтичної серії, як і хід історії. Якщо раніше одна історія плавно перетікала в наступну, то зараз маємо дві історії, що розвиваються паралельно, поки лінії не перетинаються, чим концептуально нагадують форму самих перегонів, улюблених режисером Джоном Лессетером. Загалом, форма подачі других «Тачок» почала превалювати над змістом, і це ще одна прикрість. Перелітання з міста в місто (з Токіо в Париж, з Парижу в Рим тощо) і колосальна анімаційна робота з переносу цих міст на екран вражає аж до відволікання – починаєш задивлятися на будинки та їх деталі, гублячи нитку історії. А нитка Аріадни, тобто Лессетера (сценариста Бена Квіна), буде вас водити лабіринтом мультфільму довго – 113 хвилин (!) і плутано – 5 міст і ще з два десятки місць. І в цих лабіринтах місце тільки для хлопців, бо дівчаткам не цікаві перегони і стрілянина, яких тут 99%, а цікаві амурні, мелодраматичні, вербальні моменти, котрих тут вкрай мало.
Трохи рятує ситуаційний гумор українського перекладу: Сирник, як і раніше голосом Юрка Коваленка, дає жару, балансуючи на межі приколів з суржиком, діалектизмами і аналогіями. Хоча, треба сказати, діти дошкільного віку мало жартів січуть, їх увага прикута до самого кіно, до motion pictures. А от для старших людей якраз жарти є рятівними, бо шалений «перебіг картинок» набридає. Очевидно, творці мультфільму хотіли охопити максимум аудиторії, тому для ще старших людей додали в сюжет актуальності, побудувавши все на основі теми протистояння нафтових магнатів і альтернативних джерел палива. Чи правильно? Гадаю – ні. «Тачки-2» вийшли за межі простору мультфільму, а це як вийти за межі огляду водія – потрапляєш у мертву зону, де нічого не видно.