«Відбувається певна радикалізація протистояння двох моделей пам’яті України: одна є українською ідентичністю і спирається на пам’ять про визвольну боротьбу українців, страшні репресії супроти них; друга модель, яку, на жаль, зараз підтримує державна влада, – радянсько-російська, суть якої полягає в тому, що Радянський союз був великою державою, а Україна – її елементом… Це протистояння має своє політичне вираження: з одного боку – провладні сили, з іншого – нинішня опозиція», – зазначив історик.
За словами В’ятровича, причиною зацікавленості політиків історичною тематикою є зростання обізнаності українців.
«Зараз рівень зацікавленості історією суттєво зріс і продовжує зростати. Саме це є однією з причин, чому політики зацікавилися цим питанням. Якщо історія взагалі б не цікавила українців, то і політиків не цікавила би. Адже в Україні – не ті політики, що формують певні уявлення в суспільстві, вони орієнтуються на тих, що вже існують, і намагаються ними скористатися», – додав він.
«Зростання обізнаності українців врешті і припинить політичні спекуляції довкола історії», – зауважує В'ятрович.
Нагадаємо, 20 червня Верхня палата парламенту (сенат) Польщі прийняла резолюцію напередодні 70-ї річниці Волинської трагедії, у якій визнала ці події «етнічною чисткою з ознаками геноциду».
Згодом 148 народних депутатів від Партії регіонів і КПУ звернулися до депутатів Сейму Польщі і маршалка Еви Копач з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу.
«Просимо вас, депутатів Сейму Республіки Польща, підтримати рішення сенату, визнати Волинську різанину ОУН-УПА геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів», – йдеться в документі.
Опозиція закликала політичні сили та громадські організації України та Польщі не спекулювати на темі Волинської трагедії.