За словами Вассерштрома, згадки про Китай у світових медіа останнім часом переважно пов’язана із невдачами уряду країни. Відповідно, експерт ставить питання про те, чи вплине потік негативних новин на міцність влади Комуністичної партії КНР.
"Здатність цієї організації до виживання та боротьби більш ніж два десятиліття після падіння Берлінської стіни та розпаду Радянського Союзу, що сигналізували початок глобальної посткомуністичної ери, тривалий час викликала інтенсивні міркування та здивування", – пише Вассерштром.
Він вважає, що невдачі КНР спокушають до негативних прогнозів для китайських комуністів, однак їх підтвердження у реальності може утримати інший чинник – використання світових новин у китайській пропаганді.
"Ми маємо пам’ятати, що китайські лідери тривалий час дотримувалися багатовекторної стратегії, щоб зберегти статус-кво. Вони порушували права опозиції, однак допускали більшу індивідуальну свободу у деяких сферах. Вони наповнювали свої промови позитивом, реалізованим урядом. Зокрема, зміцненням ролі Китаю на глобальній арені, покращенням стандартів життя, розвитком вражаючої транспортної інфраструктури та збереженням стабільності. Але у більш тонкій та цинічній манері вони вдавалися до значних маніпуляцій для підкреслення проблем розвитку інших країн світу", – пояснює Вассерштром.
Він вважає, що "це зроблено для формування у громадян країни негативного сприйняття інших країн, як потенційної моделі для наслідування та заохотити їх до думки, що зміна влади у Китаї може призвести до порушення розвитку країни".
За спостереженнями експерта, 2011 та 2012 роки та перша половина 2013-го, стали викликом для стратегії комуністів через невдачі КНР у тих сферах економіки та політики, що традиційно представлялися ними як найбільш успішні. У зв’язку із цим погані новини, що надходять з інших держав, є хорошими новинами для китайського режиму.
"Останні звіти з Бірми повідомляли про міжетнічну жорстокість, а не демократизацію. Викрадення державної інформації Едвардом Сноуденом в цей час стало знахідкою для китайських лідерів. […] Нарешті, не в останню чергу варто згадати новини з Єгипту. Коли диктатори Північної Африки та Середнього Сходу почали втрачати владу, китайські офіційні органи інтерпретували проблеми цих регіонів, не у контексті демократичного розвитку колишніх авторитарних країн, а у контексті хаосу, що охопив колись стабільні нації. Останні події в Каїрі дали китайським авторитетам якраз ті образи, що потрібні їм для підтримки уявлення китайського населення про найважливіше", – зауважує науковець..
За його словами, коли йдеться про життєві очікування індивідів, ми маємо брати до уваги не лише те, що чинять люди, але й те, в якому світі вони живуть.
"Це ж правило можна застосувати до особливостей виживання Комуністичної партії Китаю, з відмінністю у тому, що чим гіршими є новини з навколишнього світу, тим довше вона матиме можливості до існування та впливу», – резюмує Вассерштром.