Згідно з оцінкою European Voice текст нового проекту Угоди про асоціацію між Грузією та ЄС демонструє ворожість останнього до подальшого розширення власних кордонів. Підставою до такого висновку є те, що документ називає Грузію не «європейською», а «східноєвропейською» країною. Такий нюанс є важливим, оскільки, відповідно до статті 49 Угоди про створення ЄС, саме «європейські держави» є єдиною групою можливих претендентів на вступ до Європейського Союзу, і країни Східного партнерства роками змагаються за право бути зарахованими до цієї категорії.
«Офіційною мовою угоди про асоціацію не мають нічого спільного з розширенням. Але мовою політичних термінів вони визначають природу зовнішніх відносин ЄС на наступні 10 років», – зазначає European Voice.
Один з польських дипломатів наголосив, що назва «східноєвропейська» є радше позитивним знаком для Грузії, адже вона все ж передбачає належність до Європи. З іншого боку, за його словами, країну могли віднести і до категорії «кавказьких» або «євразійських», що було б гірше. На питання про те, чи нова класифікація Грузії пов’язана з небажанням ЄС приймати нових членів, дипломат відповів ствердно. «Усі ці формулювання походять від дискусії щодо кінцевих кордонів Європи: де розширення має бути зупинене? Чи є ‘Європа’ лише питанням географії, чи вона засновується на культурі та цінностях?» – сказав він.
Відсутність ентузіазму щодо приєднання нових членів, за словами іншого політика, стала причиною «токсичної», за його висловом, атмосфери під час святкування вступу Хорватії до Союзу.
Наталія Сабанадзе – посол Грузії в ЄС – також визнала, що присудити її країні статус «східноєвропейської», а не просто «європейської», змусила політиків Союзу втома від розширення. Вона заявила, що така нова назва є географічним позначенням, але воно не бере до уваги цінностей.
До відкриття майбутнього саміту країн Східного партнерства Вірменія, Грузія та Молдова мають надію затвердити тексти своїх угод про асоціацію. Україна ж має перспективу підписання такої угоди. Інші учасники програми – Азербайджан та Білорусь – «мають менші амбіції».
Водночас для задоволення власного его, азербайджанський уряд прагне до укладання документу, не подібного до партнерських договорів із іншими країнами, саме тому він сподівається на підписання «Стратегічного партнерства у галузі модернізації». Що ж стосується Білорусі, найбільше, що може чекати на цю країну – це «розмороження» дипломатичних контактів.