Синод Єпископів УГКЦ, що обере Главу церкви, розпочнеться 21 березня у Реколекційному центрі імені Патріарха Йосифа Сліпого у Брюховичах під Львовом. Він триватиме щонайменше 4 дні. У церкві ж ніхто навіть не натякає на кандидатуру наступника Блаженнійшого Гузара, мовляв, «фаворитів» немає.
За попередніми даними участь в Синоді візьмуть 45 єпископів УГКЦ з України та з-за кордону (Західної Європи, США, Канади, Бразилії, Аргентини та Австралії). П’ять членів Синоду з поважних причин не зможуть взяти участь у його засіданнях, повідомляє прес-служба УГКЦ. Єпископи по чотири години на день обговорюватимуть кандидатів на нового Главу церкви.
«До участі у Синоді скликаються всі єпископи Української Греко-Католицької Церкви, члени Синоду Єпископів УГКЦ, особливо ті, які силою права мають важкий обов’язок брати у ньому участь», – наголошує нинішній Адміністратор УГКЦ Преосвященний Владика Ігор Возьняк.
Кожен єпископ має право на один голос. Голосування через заступника або листом заборонене. Тільки члени Синоду, секретар і лічильна комісія можуть перебувати в кімнаті для виборів.
Присутні мають відповідальний обов'язок – зберігати таємницю стосовно усіх питань, що стосуються виборів, упродовж і після Синоду.
Відомо, що претендентові на момент обрання має бути не менше 35 років і він повинен бути священиком не менше 5 років та мати сан єпископа. Після того, як коло претендентів буде визначено, розпочнеться голосування.
Претендент на обрання повинен набрати 2/3 голосів присутніх. Якщо ж протягом 12 голосувань ніхто з єпископів не набере такої кількості голосів, то в цьому разі настає черга наступного етапу голосування, що складається з 3 турів, протягом яких претендент повинен набрати 50% голосів.
Якщо і цього разу не буде обрано нового предстоятеля УГКЦ, то Синод переходить до наступного етапу голосування між двома претендентами, що набрали найбільшу кількість голосів.
Ще однією особливістю процесу, відомою з давніх-давен є те, що учасники процедури не контактують із зовнішнім світом. Голосування відбувається спеціальними бюлетенями, які після завершення процедури спалюються.
Обраний єпископ має на роздуми два дні для підтвердження або відмови від посади. Якщо претендент не відмовляється, він мусить звернутися з листом до Римського Архієрея для затвердження вибору Синоду. І лише після отримання такого підтвердження новий архієпископ приймає присягу перед Синодом.
Про кандидатів та «фаворитів» на посаду наступника Блаженнійшого Гузара в УГКЦ ніхто не говорить. Втім, серед вірян та священників УГКЦ визначають тих, хто найімовірніше може претендувати на цю посаду.
Тижню вдалося дещо звузити коло претендентів на цю посаду. Зокрема, у «кулуарах» церкви подеякують про чотирьох кандидатів на посаду очільника церкви. Це – владика Ігор Возьняк, владика Богдан Дзюрах, владика Петро Стасюк та ректор Українського католицького університету Борис Гудзяк.
Ігор Возьняк нині призначений Адміністратором УГКЦ, є архієпископом Львівським. Народився він у 1952-му на Львівщині. За рішенням Синоду єпископів УГКЦ став єпископом-помічником Львівської архієпархії. Єпископська хіротонія відбулася 17 лютого 2002 року у Львові. У зв'язку з перенесенням осідку глави УГКЦ до Києва обраний архієпископом Львівським. Чин введення на престол відбувся 10 листопада 2005 року.
Богдан Дзюрах – народився у 1967-му на Львівщині. 19 серпня 1995 прийняв схиму. 21 грудня 2005 року проголошений єпископом-помічником Києво-Вишгородської архієпархії. Архієрейська хіротонія відбулася 15 лютого 2006 року в соборі Святого Юра у Львові. Святителі – Блаженнійший Любомир та владика Ігор Возьняк. У 2006 році обраний секретарем Синоду єпископів УГКЦ.
Борис Гудзяк – ректор Українського католицького університету. Коріння Гудзяка також пов’язане з Львівщиною, проте сам він народився у 1960-му у Сполучених Штатах. Гудзяк є досить відомим в інтелектуальних та просвітницьких колах України, проте він не є єпископом. Сан священства Гудзяк прийняв у 1998 році. Отець відомий ще й своїм конфліктом з СБУ.
І ще один претендент – владика Петро Стасюк. Народився в місті Робліні (канадської провінції Манітоба) 16 липня 1943 року в фермерській родині. Богословську освіту здобув в університеті Святого Павла. Ієрейські свячення отримав 1967 року в церкві Святого Йосифа у Вінніпезі (Манітоба). У 1993 року отримав архієрейську хіротонію. Владика Петро Стасюк заснував рух Молодь Христові в Австралії і є членом екуменічного комітету і секретарем іміграційного комітету в Єпископському комітеті Австралії.
Окрім цього, в УГКЦ стверджують, що наступник Гузара буде «людиною його школи і традицій». Дехто підозрює навіть, що сам Блаженнійший, покидаючи пост Глави церкви, все ж назвав свого нащадка.
Ще два роки тому в УГКЦ говорили про бажання Гузара передати владу своєму наступникові «теплою рукою», тобто прижиттєво.
Деякі ЗМІ писали тоді, що «Блаженнійший Любомир, коли йому виповнилося 75 років, звернувся до владик Синоду та Папи Римського з пропозицією, щоб ті заздалегідь подумали про кандидатуру нового очільника Церкви. Вони мають час обдумати, бо такого питання не вирішують одразу – має минути певний час, може, кілька років. Тому будь-які вибори наразі не можливі. З іншого боку, Синод, який проходить лише раз на рік, очевидно, таки обговорюватиме це питання, адже це єдина нагода зібратися всім владикам».
З цього випливає, що зречення повинно відбуватися з попереднім визначенням наступника.
Церковна практика показує, що Ватикан завжди погоджується з вибором Синоду. Тож найважливіше – консолідація всередині самої церкви, а вірянам – лише терпіння.