Неверовіч відзначив, що литовські видатки на закупівлю газу є одними з найвищих, якщо не найвищими в Європі: на сьогодні за тисячу кубічних метрів російського газу Литва сплачує на 100 доларів більше, ніж, наприклад Німеччина.
Та розробка плану спорудження нового терміналу із видобутку скрапленого газу у Литві, здійснення якого заплановане на осінь 2014 року, може змінити «правила гри». Ще один, навіть більший термінал, буде побудовано для задоволення потреб усього балтійського регіону, хоча, як відзначив Неверовіч, процес прийняття рішень одразу трьома країнами може сповільнити здобуття ними енергетичної незалежності.
Під час розмови із представниками EurActiv литовський політик згадав й інші проекти – спорудження спеціалізованих транзитів між Балтикою та Польщею, між Естонією та Фінляндією, зміцнення можливостей до створення запасів газу. Міністр також зазначив, що Литва займається будівництвом мережі газопроводів у рамках «Третього енергетичного пакету» ЄС.
Серед планів розвитку електроенергетики, у межах якої Росія також має вплив на балтійський регіон, Неверовіч назвав Nordbalt – проект з’єднання литовської та шведської електромереж. Він дозволить литовській державі долучитися до загальноєвропейської системи електропостачання та позбавитися від пов’язаного з радянською інфраструктурною спадщиною країни статусу «енергетичного острова» всередині ЄС.
EurActiv відзначає, що окрім втрати впливу в балтійському регіону, загрозу для Росії створює розширення партнерських зв’язків Європейського Союзу із Норвегією. Останнє є вигідним для ЄС, адже, на відміну від Газпрому, ціноутворення якого залишається прив’язаним до довгострокових контактів, у Норвегії користуються цінами спот. Як наслідок, у майбутньому країна може цілком замінити Росію в якості основного постачальника газу до ЄС, пише EurActiv.