Нові ж законодавчі ініціативи президента із реформування виконавчої влади остаточно перетворять прем’єра-міністра Миколу Азарова на політичну маріонетку
Ідучи на президентські вибори, Віктор Янукович пообіцяв створити стабільну політичну систему з сильним президентом і впевнено реалізує свій план. Для підтримки потрібних президенту рішень у разі необхідності влада збирає конституційну більшість у 300 депутатських голосів. Повернення до Конституції зразка 1996 року, яка надає президенту право відправляти у відставку прем’єр-міністра, зробило голову уряду та Кабмін залежним від волі Банкової. Тепер президент вирішив додати до системи з сильним президентом останній штрих, позбавивши голову уряду решток самостійності.
У середині лютого до парламенту надійшли два законопроекти за авторством Януковича: «Про центральні органи виконавчої влади» №8055 та «Про внесення замін до закону про Кабінет Міністрів» № 8056. Необхідність прийняття цих документів у владній команді пояснюють тим, що вони сприятимуть «встановленню більш ефективного в порівнянні з уже існуючим правового регулювання питань діяльності Кабміну» та «підвищення ролі міністра як члена уряду».
Та більш детальний аналіз законопроекту показує, те, що владна команда називає оптимізацією організації та порядку діяльності Кабінету Міністрів, є нічим іншим, як спробою позбавити прем’єра впливу на кадрову політику в уряді і передати відповідні важелі впливу главі держави.
Так, законопроект № 8056 передбачає, що член Кабінету Міністрів (крім прем’єра) звільнятиметься з посади президентом. Пункт 2 статті 18 закону про Кабмін, що передбачає можливість звільнення члена уряду за поданням прем’єр-міністра, пропонується вилучити. Окрім того, законопроект №8055передбачає право президента «для забезпечення здійснення міністерством окремих завдань» вводити додатково посаду другого заступника міністра. Якщо такої потреби не виникає, міністр матиме першого заступника та одного заступника. Передбачено, що призначати заступників міністра президент буде за поданням глави уряду, а приймати рішення про їх звільнення гарант прийматиме самостійно. Таким чином, подаючи президенту пропозиції щодо кадрових призначень, прем’єр має врахувати смаки президента, аби уникнути звільнення невгодних главі державі осіб у найближчому майбутньому.
Така схема контролю кадрової політики, яку пропонує Янукович, іде врозріз із логікою, закладеною у Конституції. Відповідно до частини 2 статі 114 основного закону прем’єр-міністр керує роботою Кабінету Міністрів, отже він має бути наділений контрольними повноваженнями щодо очолюваного ним органу, у той час, як президентські законодавчі ініціативи позбавляють главу уряду цих повноважень.
Крім того, законопроект № 8056 ліквідує урядові органи та комітети, право створювати які за чинним законом про Кабмін надане прем’єр-міністру. А створювати центральні органи виконавчої влади зможе лише президент. Також президент отримує право включати членів Кабміну та керівників інших державних органів до складу консультативних груп та інших допоміжних органів без погодження цього питання з прем’єр міністром, як це передбачено чинним законом.
Законопроектами передбачено і механізми контролю керівників територіальних органів міністерств: міністр зможе призначати їх лише після узгодження кандидатур із головами місцевих держадміністрацій, яких призначає президент. Та ж сама схема запроваджується і для призначення керівників підприємств та організацій, що належать до сфери управляння міністерств та інших органів центральної влади. Отже, уможливлюється контроль держадміністраціями над стратегічними підприємствами.
Юристи вказують і на інший недолік законопроекту – його норму, яка передбачає, що перший віце-прем’єр, віце-прем’єр-міністр за рішенням президента можуть також очолювати міністерство. Так 114 стаття Конституції передбачає наявність окремих посад першого віце-прем’єра, трьох віце-прем’єрів та міністрів, тому суміщення двох посад однією особою з точки зору дотримання букви Основного Закону виглядає сумнівним.
Наразі обидва президентські законопроекти очікують на розгляд у профільних комітетах.
Та враховуючи те, з якою легкістю влада досягає необхідного «одобрямсу» у Верховній Раді потрібних їй документів (навіть якщо окремі їх положення не завжди відповідають Конституції), слід очікувати, що законопроекти № 8055 та № 8056 уже найближчим часом будуть розглянуті на сесії ВР та схвалені парламентською більшістю.