«Розмах, який цей рух отримав у Єгипті, став справжнім шоком для американців. Одразу ж з’явилася низка звинувачень ЦРУ та інших розвідслужб: чому заздалегідь не повідомили, що може спалахнути такий величезний вибух у Єгипті?» – розповів журналістам колишній прем’єр-міністр Росії, академік і сходознавець Євґєній Прімаков.
Прокол найпотужніших спецслужб світу просто пояснило лівійське міністерство оборони: «Аль-Каїда» не вперше вводить в оману американську розвідку: «Насилля, що коїться на вулицях лівійських міст, – це результат дій молодіжних банд, якими маніпулюють іноземні сили, включаючи «Аль-Каїду».
Сама «Аль-Каїда» підтвердила свою участь в боротьбі проти режиму Каддафі: «Ми відчуваємо глибокий жаль до загиблих у жорстокій та боягузливій різанині, влаштованій убивцею невинних, лиходієм Каддафі проти свого народу, беззбройних мусульман… Ми прийшли захистити вас від гнобителів, які узурпували ваші права, обікрали вас і не залишили навіть мінімуму свободи та людської гідності».
Родичам загиблих в теракті 11 вересня 2001 року від цих слів либонь гірко ікнулося.
Звільнений джин
Коли весь світ висловлює підтримку громадянам арабських країн у їхній боротьбі проти диктаторських режимів, експертів непокоїть пожвавлення там ісламістських терористичних організацій. Приводом для заворушень у Єгипті, наприклад, стали підсумки останніх парламентських виборів. Ісламістська організація «Брати-мусульмани», як терористична, в країні заборонена. Але обрані 2005 року як незалежні кандидати «Брати» здобули 20% місць у парламенті і були найбільшою опозиційною фракцією. На перегонах у листопаді 2010-го уряд вдався до безпрецедентної кампанії проти «Братів-мусульман», а ті відмовилися від участі в другому турі виборів і вивели своїх прибічників на вулиці. Результат відомий. Наразі «Брати-мусульмани» заявили про створення політичної «Партії свободи та справедливості» та участь у всіх політичних виборах. З тюрем Єгипту масово звільнили політв’язнів, серед яких члени терористичних «Єгипетського ісламського джихаду» й «Аль-Каїди».
А от у Лівії «Братів-мусульман» не було – репресії торкнулися їх ще 1973-го, у перші роки правління Муаммара Каддафі. Зберегти свою мережу та організації, що діяли на той час, за тих умов могла лише воєнізована підпільна організація – «Аль-Каїда».
Падіння диктатур у Північний Африці звільнило з пляшки джина політичного ісламізму. «Братів-мусульман», «Єгипетський ісламський джихад», «Аль-Каїду» та багато інших ісламістських організацій об’єднує спільна ідеологічна основа – ваххабізм.
Шлях до «Основи»
Закидати ісламський фундаменталізм і тероризм всьому ісламу – це те саме, що дорікати ГУЛАГом Карлу Марксу. В основі ідеології, шанованої войовничими ісламістами, лежить не ортодоксальний іслам, а лише одна з його доволі суперечливих течій.
Мухаммад аль-Ваххаб у XVIIIсторіччі був обурений корумпованістю Османської імперії та проповідував мусульманам, що в більшості їхніх бід винні чиновники, які розкошують та дуже розбещені через те, що повернулися до джахілії (доісламського становища, поганства). На підставі цього він закликав мусульман до джихаду не лише проти кяфірів (невірних), а й проти мунафіків (відступників). До останніх теоретично зараховували і чиновників-турків, і всіх, хто з ними співпрацював. Оскільки на боці імперії були численні мусульманські теологи, аль-Ваххаб з легкої руки оголосив всі інші течії ісламу єрессю і цим убезпечив себе від виникнення будь-яких складних теологічних дискусій.
Ваххабіти відкидають націоналізм – будь-який розділ умми (спільноти мусульман) вони категорично засуджують. Ідеал для ваххабіта – єдиний мусульманський халіфат від Західної Африки до Індонезії. Проте саме ваххабізм як релігійна основа підняв народ Саудівської Аравії на боротьбу за незалежність проти Османської імперії.
Численні послідовники ваххабітського ісламу і нині мешкають у Саудівській Аравії та на Кавказі і не думаютьо ні про який тероризм.
Ідеями аль-Ваххаба цинічно скористалися на початку XXсторіччя в Єгипті. Пересічним мусульманам дуже сподобалося твердження, що в бідах єгиптян винна влада, яка потопає у джахілії. Ідеолог організації «Брати-мусульмани» Саїд аль-Кутб закликав мусульман до джихаду проти розбещеної влади.
«Брати-мусульмани» 1951 року влаштували вбивство короля Йордану Абдалли І та 1954-го невдалий замах на президента Єгипту Гамаля Абдель Нассера, після чого були у Єгипті заборонені. Тоді частина «Братів-мусульман» заявила про відмову від тероризму. Радикали об’єдналися в організацію «Єгипетський ісламський джихад» («Аль-Джихад») і 1981-го вбили президента Єгипту Анвара Саадата.
Вплив «Братів» поширився за межі Єгипту. Палестинська організація «Братів-мусульман» відома як ХАМАС. У середині 1970-х «Брати-мусульмани» опинилися під забороною в Єгипті та Лівії, проте це не заважало їм провадити джихад у Сирії.
Але справді зоряним часом для ваххабітів стало вторгнення 1979 року радянських військ у Афганістан. Зброю, бази для тренувань та інструкторів їм надавали представники США. Варто зазначити, що «терористом №1» у світі на той час вважали прокомуністичного президента Лівії Муамара Каддафі, а ісламістів-клерикалів Захід сприймав як союзників проти поширення комунізму на Близькому Сході. Однак вже тоді це непокоїло багатьох лідерів ісламського світу. Під час війни в Афганістані прем’єр-міністр Пакистану Беназір Бхутто казала президенту США Джорджу Бушу: «Ви створюєте Франкенштейна».
В Афганістані об’єдналися лідер «Єгипетського ісламського джихаду» Айман аз-Завахірі, проповідник «Братів-мусульман» Абдула Азам та його духовний учень, син аравійського мільйонера та командир легендарного душманського загону «Чорний лелека» Усама бін Ладен. У серпні 1988-го ця трійця заснувала організацію «Основа» – «Аль-Каїда», кістяк якої утворили «ветерани-афганці» з Єгипту та Еміратів – члени «Аль-Джихаду» та «Братів-мусульман».
За ісламістську світову революцію!
Падіння Радянського Союзу повністю змінило політичну структуру світу. Країни, що раніше напряму підтримували тероризм, зокрема, Сирія та Лівія, опинилися сам на сам з усією міццю США і вмить стали мирними і толерантними. Розпалися численні прокомуністичні «визвольні фронти». Їхнє місце невдовзі посіли ісламісти-ваххабіти.
У 1991 році, коли американські війська висадилися в Саудівській Аравії напередодні війни з Іраком за Кувейт, Усама бін Ладен заявив, що невірні спаплюжили «землю двох мечетей» і що обов’язок кожного мусульманина – вести проти них оборонний джихад. Результатами цього джихаду стали бій з американськими командос у Могадишо, між іншим, показаний у фільмі «Падіння чорного яструба» (1993), теракт 11 вересня 2001 року, підриви чотирьох потягів в Іспанії (2004), вибухи у лондонському метро (2005), убивство екс-прем’єра Пакистану Беназір Бхутто (2007).
Ідея джихаду проти невірних та відступників за панування Світового халіфату широко поширилася. У 2001 році «Аль-Каїда» об’єдналася з «Аль-Джихадом». До неї влилися алжирські ісламісти. Ще до приходу американців в Афганістан «Аль-Каїда» підтримувала тісні відносини зі своїми афганськими єдиновірцями – «Талібаном».
Засвітилася «Аль-Каїда» й у Росії. В оточенні аміра Чечні Доку Умарова нині перебуває йорданець Халед аль-Халітат на прізвисько Муханнад – представник «Аль-Каїди» на Кавказі. Останні теракти в Росії – справа рук не чеченців. В московському метро підірвалася Мар’ям Шаріпова – дагестанка. В аеропорту «Домодєдово» себе і ще 206 осіб підірвав Магомет Євлоєв – інгуш. У дагестанському селі Губден теракти здійснили мусульмани Марія Хорошева та Віталій Раздобудько – росіяни. Ваххабітське підпілля діє і в Башкирії, де серед ваххабітів значна кількість етнічних росіян. На тлі корупційного безладу влади зневірені у всьому росіяни радо приймають іслам і стають «воїнами Аллаха». «Росіянин якщо він прийняв іслам, – наш брат, а чеченець, якщо він мунафік, – лихий ворог», – проповідував ідеолог «Кавказького емірату» Саїд Бурятський.
Те, що останні теракти творять не «борці за свободу Чечні», а шанувальники Світового халіфату, підтверджує заява, опублікована на сайті «Кавказ-центр» з приводу розстрілу туристів у Кабарді: «Згубними в розбещенні мусульман є проекти у так званій сфері туризму… Те, що муджахіди нашого вілаєту почали відстрілювання, так би мовити, туристів і підриви канатних доріг, цілком виправдано з погляду як шаріату, так і військової доцільності».
Нищівний удар по терористичних організаціях ваххабітського спрямування нанесли американці в Іраку та Афганістані – «Аль-Каїда втратила» тренувальні бази і лабораторії з виробництва наркотиків (продаж яких неабияк живить борців за Світовий халіфат). Проте нині економічна криза і тиск ліберальної громадської думки змушують США залишити території Іраку та Афганістану. Погіршення економічної ситуації у Північній Африці призвело до повалення низки диктаторських режимів. Войовничі ісламісти повільно опановують політичне життя кількох країн, щоби отримати доступ до їхніх скарбниць та економічних ресурсів. До речі, лише Лівія щорічно видобуває 1,5–2 млн барелів нафти.
Ми наш, ми ісламістський світ збудуймо
Світові експерти мають неоднозначне ставлення до цих процесів. Директор національної розвідки США Джеймс Клеттер заспокоює світову спільноту: «Єгипетське відділення «Братів-мусульман» утворюють представники світської частини населення, яка уникає насилля і вважає «Аль-Каїду» спотвореним проявом ісламу». Це правда, позаяк у серпні 2009-го в Палестині дійшло до боїв між бойовиками «Аль-Каїди» і ХАМАС. Проте «Брати-мусульмани» не зрікаються ваххабітської ідеології. «Брати» мають розуміти, що їхня робота в Америці – вид великого джихаду в справі знищення та розкладання західної цивілізації зсередини», – зазначалося в інструкції для американських членів «Братів-мусульман», проголошеній у Конгресі США 2005 року.
Будь-яка влада в Єгипті приречена на ваххабітську пастку. Якщо економічне становище пересічних єгиптян невдовзі не поліпшиться, ісламісти-радикали оголосять джихад вже проти нової влади, аж поки її не опанує організація з розгалуженою мережею і твердою структурою, тобто «Аль-Каїда». Їх у джахілії не звинуватить уже ніхто, суспільного добробуту вони досягнуть, скориставшись старим більшовицьким рецептом – розстріляють усіх нещасних. «Якщо в найближчому майбутньому не будуть поновлені конституційні інститути, то ситуацію нестабільності може використати «Аль-Каїда», – непокоїться професор кафедри сходознавства МДІМВ Марина Сопронова. У Лівії та Алжирі опинитися при владі «Аль-Каїді» буде навіть легше, ніж у Єгипті. А гіпотетичні наслідки її приходу до політичного панування у кількох країнах арабського світу спрогнозувати нескладно.
Зміна політичної ситуації у світі змусить США вивести війська з Афганістану й Іраку. Тоді лиха година завітає до Росії – бойовики «Аль-Каїди» й «Талібану» радо пожвавлять джихад на Кавказі та Башкирії. Їхні витрати оплатить «новий Каддафі» – ісламістські уряди кількох країн.
Проте кісткою в горлі для ваххабітів будуть не невірні, а держави, які історично сповідують іслам, однак неприязно ставляться до войовничих ісламістів. Наразі шалений опір ісламізму чинять Об’єднані Арабські Емірати і Туреччина. Обидві країни економічно благополучні й інтегровані в Європу. Середньовічні ідеї ваххабітів там не у фаворі. Туреччина має ще й історичний чинник для нелюбові, оскільки ваххабізм створювався як антитурецька ідеологія.
Саме в позиції Туреччини – запорука спокою в Україні. Найбільша в Україні мусульманська група – кримські татари – є мусульманами-сунітами, що дотримуються ханафітського масхабу. За канонами ваххабітів вони єретики апріорі. Крім цього, кримські татари перебувають під величезним моральним та культурним впливом Туреччини, а отже і ставлення до ваххабітів у татар не надто відрізняється від турецького. Шансів поширення ваххабізму серед татар наразі небагато. Принаймні не набагато більше за поширення войовничого ісламізму серед етнічних росіян, зневірених через корупційний безлад та фантомні болі за втраченою радянською імперією.