Чотири години три хвилини – саме стільки тривало телешоу президента Віктора Януковича під назвою «Розмова з країною». А заплановано було три.
В середньому можна вважати, що Янукович відповів десь на півсотні запитань. Точне число вказати важко, бо деякі запитання повторювались і уточнювались, а деякі, навпаки, зливались в одне.
Щось питали присутні в студії журналісти. Десятки тисяч запитань були надіслані по інтернету та телефоном, і їх озвучували інші журналісти. Але головний масив склали прямі включення з регіонів. Таких включень було 16, по два запитання на кожне. І хоч ефір не обійшовся ні без виявів «вірнопідданості» з одного боку, ні без фірмових «ляпів» з другого, в цілому треба визнати: попри постійні заяви Януковича про те, що він «звик працювати руками, а не язиком», телеспілкування з народом, присвячене року його президентства, вдалося помітно краще… ніж сам цей рік.
Це сталось, навіть не зважаючи на те, що сценарій шоу полетів шкереберть уже на першій же годині. Як повідомили Тижню журналісти – гості студії, від початку передбачалось, що президент говоритиме тематично. «Ми повинні були ставити запитання на ту чи іншу глобальну тему, а потім включення з місць мусили її конкретизувати», – поділився один з учасників.
Проте все зірвалося, коли до студії так і не пішов звук підключення з Вінниці. Після того журналісти вже питали, що хотіли, не звертаючи уваги ні на сценарій, ні на присутню за лаштунками Ганну Герман.
«Йому було важко, – каже про президента учасник зустрічі. – Він постійно пив чай, чашку за чашкою… Але, бідний, тримався».
«Паперів у нього на столі була величезна кількість, але він, видно, добре вивчив, де які цифри лежать», – ще один яскравий штрих на користь Януковича, який, у певному сенсі, добре підготувався до «зустрічі з народом». Хоча, звісно, ці папери «з цифрами» набирав і роздруковував не він.
Голос наряду
Ясна річ, будь-яка людина з вулиці не могла запитати президента будь-що, що спаде на думку. Це було помітно на кожному включенні. Був це Мукачівський замок, музей космонавта Георгія Берегового в Єнакієвому чи військова частина в Білій Церкві (зі свіжопофарбованим мобільним зенітним комплексом «Оса-АКМ» на задньому плані) – скрізь впадало в око, що «прості громадяни» стоять тісною купкою, тоді як навколо них розстилається суцільна пустеля без жодних тобі випадкових перехожих.
Міліція, яка охороняла відповідні території від «сторонніх», у кадр не потрапила ні разу, але ясно було, що вона є. Зважаючи на погоду, міліції можна було лише співчувати.
Втім, місцями міліціонери зуміли-таки потрапити в об’єктиви – й викликати зовсім інші емоції. У Львові «прості громадяни», що збиралися ставити запитання президенту, оперативно й успішно скрутили кількох пікетувальників від ВО «Свобода», які влаштували неподалік символічний флеш-моб «Україна в ярмі»
Відповісти «за базар»
Віктор Янукович забагато, як на впевненого в собі лідера, крутив у руках ручку й просто ворушив пальцями, при цьому намагаючись втримати на обличчі свою фірмову посмішку. Однак періодично згадував, що він – «Залізний Господар» (с) Ганна Герман), і спускав по вертикалі цінні вказівки.
Коли ринковий торгівець з Хмельницького спитав президента, чи не планує влада реформувати, на додачу до вже здійснених податкових змін, сплату єдиного соціального внеску підприємцями, Янукович, дивлячись просто в камеру, сказав:
- Я звертаюсь до голови обласної адміністрації Хмельницької – візьміть адресу цього підприємця, надішліть мені. Я дам адресну відповідь.
Чи це була та відповідь,якої хотів би хмельничанин, лишилось загадкою. Зате стало ясно, що гарант не сумнівається: залежні від нього чиновники, які б там справи вони не мали, сидять перед екранами як один.
Протягом подальших годин Янукович дав ще три подібних доручення: губернатору Сумщини – негайно доповісти про хід робіт з очистки русла річки Сейм, губернатору Черкащини – розібратися з підведенням газу до села, звідки відбувалося включення в ефір, а голові Київміськдержадміністрації Олександру Попову – з’ясувати, хто винен в незаконній забудові й погіршенні екології на Харківському масиві Києва.
Іноді Віктор Федорович брав на себе й досить ризиковані, сказати б, зобов’язання. Так сталось, наприклад, коли журналісти в студії нагадали йому про одеського мера Олексія Костусєва, котрий на тлі всезагального скорочення державних видатків фактично сам собі виписав премію в розмірі цілої зарплатні.
- Я вам скажу, на Костусєва це не схоже. Він зрілий політик, і він небідна людина, – замислено повідомив Янукович. – Я зараз поцікавлюся… Якщо це правда, я попрошу, щоб він публічно дав на це запитання відповідь.
Тепер комусь доведеться постраждати. Або член Партії регонів Костусєв муситиме відмовитись від своїх замашок – або всім стане ясно, що на грізні окрики «Залізного Господаря» можна звертати уваги не більше, ніж на умовляння його попередника.
Те ж саме стосується й суворого, даного перед уісєю країною доручення Генепрокурору та прокурору Одеси розібратись із тим, чому в «Південній Пальмірі» постійно уникають покарання водії-«мажори», винні в ДТП зі смертельними наслідками. Одесити, які поставили Януковичу це запитання, воюють зі свавіллям на дорогах уже давно. І не забудуть про обіцянку президента, навіть якщо він сам про неї одразу ж забув.