Сін серед чужих

Нового міського голову Запоріжжя зареєстрували як мера в міськвиборчкомі лише кілька днів тому. Але як не був кандидат від «Батьківщини» Олександр Сін до перемоги публічним, так і нині, вже як мер, нечасто фігурує в ЗМІ. Хіба що неофіційно вийшов у світ, сказав усім «дякую» і заявив, що формуватиме в Запоріжжі громадянське суспільство. Дав кілька інтерв’ю, виважених і спокійних. Як і має бути, якщо тобі надано статус маленького Будди.  

Мер-сюрприз

Голова Запорізької обласної організації ВО «Батьківщина» Олександр Сін має значний досвід роботи в органах міської влади регіону. Ще в 1994–1999 роках він перебував на посаді заступника міського голови, до 2006-го працював у запорізькій облдержадміністрації, з лютого по червень 2006 року обіймав посаду першого заступника губернатора області. До 2008-го був головою Запорізького контрольно-реві­­зійного управління.

Однак перемогу Сіну забезпечили явно не успіхи в роботі на попередніх посадах. Представнику опозиції допоміг антирейтинг головного конкурента – кандидата від ПР Володимира Кальцева: негативне ставлення запоріжців до нього посилилося у розпал виборчої кампанії після цинічного призначення регіонала виконувачем обов’язків мера.

Утім, напередодні дня «Ч», 31 жовтня, ніхто не очікував несподіванок. Підготовка ПР до виборів була максимальною. Кількість облич кандидата від регіоналів на один квадратний метр Запоріжжя відтворювала фантастичну реальність від Джорджа Оруелла. Виходячи на вулицю, виборець одночасно міг натрапити на п’ять-шість однакових Кальцевих, які з незмінно яскравою білозубою усмішкою пропонували будувати нове місто разом. Але сотні білбордів були радше демонстрацією можливостей влади. Бо невеличкий, але вирішальний (за розрахунками бі­­ло-блакитних стратегів) переворот у міськраді відбувся ще за місяць до виборів. Основ­­ного суперника регіоналів, чинного мера Євгена Карташова «пішли» на дипломатичну роботу. Можливо, регіонали не пробачили Карташову та Ко, що на президентських виборах у січні той фактично підтримував не Януковича, а його конкурентку. А далі все було справою техніки. Своя більшість у міськраді в один день проголосувала за зняття мера Карташова і секретаря міськ­­ради Юрія Каптюха (до речі, він сам підтримав свою відставку, оскільки спеціально для нього підготували крісло ще одного заступника мера) та призначення секретарем міськради голови міської організації ПР, депутата міськ­ради Кальцева. Того самого дня йому надали статусу виконувача обо­­в’язків мера на час до виборів.

Кальцев одразу ж розгорнув бурхливу діяльність, призначив­­ши безліч радників (навіть окремого з підготовки до Нового року), і протягом виборчих перегонів «скромно» користувався своїм становищем. День виборів не віщував несподіванок для регіоналів. За кілька годин до закінчення голосування на прес-конференції майже переможець заявив:

«У Запоріжжі найдемократичніші вибори, і ви про це дізнаєтеся вранці». Однак уранці о 5.00 всі виборчкоми одночасно зачинилися: члени виборчкомів раптом втомилися, коли стало очевидно, що мером Кальцеву не бути. Перевага кандидата від «Батьківщини» була такою переконливою – 13 тис. голосів, або майже 7%, що вже наступного дня Кальцев визнав перемогу свого суперника.
Однак перемога в Запоріжжі «не свого» мера – це лише єдиний форс-мажор регіоналів на місцевих виборах, адже тотальну більшість вони отримали в місті та практично всюди в області. Тому, щоб виправдати надії запорізьких виборців і вирішувати найактуальніші для міста проблеми, Сіну в будь-якому разі доведеться домовлятися з табором біло-блакитних.  

Вся влада – в радах

У міськраді та облраді – тотальна провладна більшість.

У міській раді від правлячої партії працюватиме 61 депутат (всього до її складу входять 90 депутатів). Однак не факт, що формальна більшість почуватиметься там вільно. Давні конфлікти всередині місцевої ПР, які фактично розколюють її, нікуди не зникли. Місцеві регіонали все ще поділяються на табір Петрова – Кальцева і «Мотор-Січі» – Богуслаєва. І їхнє мирне співіснування виключно ситуативне.

Нинішня позиція Компартії теж створить певні проблеми регіоналам. Червоний осередок, що завжди був на боці влади, вагається, чи варто співпрацювати з нею. Тим більше що серед депутатів міськради від КПУ опинився ображений екс-мер Євген Карташов. Можливо, не є випадковим і те, що в день голосування народний депутат від КПУ, кандидат на посаду міського голови Олексій Бабурін озвучив заяву на ім’я президента: в Запорізькій області «на повну котушку працює адмінресурс». Водночас саме представники КПУ виступили на захист Сіна. Те, що червоні, швидше за все, не водитимуть дружби з регіоналами, підтвердив комуніст Олександр Зубчевський, заявивши в прямому ефірі місцевого телеканала: «Це в Києві Партія регіонів і комуністи – в коаліції, а тут – ні».

Оптимістичніша для ПР ситуація склалася в обл­раді. Завдяки мажоритарним округам тут ПР здобула 74 мандати зі 100. На сесії нового скликання депутати переобрали нового-старого секретаря облради регіонала Пав­­ла Матвієнка. Але і ця перемога може не врятувати запорізького губернатора, голову обласної організації ПР Бориса Петрова. Саме він уже взяв на себе відповідальність за помилки, яких припустилися під час виборчої кампанії в регіоні. І такі невтішні результати, як «здача міста» «Батьківщині», можуть коштувати йому посади.  

Поки що «рахунок» Борису Петрову не виставили. Але запасний аеродром губернатор собі забезпечив: він очолював список ПР до облради й обрався депутатом. Якщо свої позиції в області посилить нардеп від ПР, голова правління «Мотор-Січі» В’ячеслав Богуслаєв, Петров, очевидно, змушений буде залишити губернаторське крісло. Низ­­ка ЗМІ вже припускає, що саме креатура Богуслаєва – колишній голова обл­­ради Олександр Нефьодов – можливо, стане голов­­ним претендентом на місце чиного губернатора в разі його відставки.