Підтвердити популярну початку дев'яностих сентенцію про те, що диплом будь-якого вишу легше купити, аніж п'ять років “терти штани” на студентській лаві, сьогодні набагато складніше: технології сягнули вперед. Але можливо. І непоодинокі випадки доводять це на практиці. Нині також успішно торгують «кірочками». Єдине що, картонно-паперові дипломи-книжечки радянського зразка нелегально виготовити було набагато простіше, аніж сучасні пластикові, які мають шість ступенів захисту, один з яких – зміна кольору при спробі його “зламати”
Фейс-контроль для диплому
2000 року Міносвіти був введений обов’язковий облік документів, які виготовляються фотокомп’ютерним способом. До нього уже належали й пластикові дипломи. А в лютому 2007 був створений безкоштовний інтернет-портал, підпорядкований «Державному центру інформаційно-прикладних технологій».
Сьогодні відповідальні роботодавці таким чином перевіряють справжність диплому. А зробити це дуже легко. Потрібно лише зайти на сайт www.osvita.net ввести дані документу і система одразу визначить чи він зареєстрований. Власне, фальшиві дипломи не реєструються ніде.
Наприклад у сусідній Росії, як показало опитування компанії «HeadHunter», ретельно перевіряють дипломи своїх працівників лише 15% російських компаній. У інших 18% дипломи перевіряють відділи кадрів. Дві третини опитуваних готові взагалі не перевіряти диплом робітника, аби лише працював добре. У використанні фальшивого диплому зізналися 12% опитуваних. При цьому 19% або самі були викриті у цій чорній справі, або їх знайомі мали справи з фальшивими документами про вищу освіту.
Хто і для чого купує липовий диплом? Варіантів відповіді на це питання може бути кілька. Комусь, як виправдання, елементарно не вистачає часу поєднувати роботу і навчання, а шанс піднятися службовою драбиною є лише за наявності диплому про вищу освіту. Комусь просто лінь вчитися, а на перспективну роботу за модною спеціальністю, яка добре оплачується влаштуватися хочеться. Такі пояснення знаходять для себе клієнти “повітряних” установ, де за кілька днів можна отримати диплом будь-якого українського вишу.
“Придбаєте два дипломи — отримаєте знижку”
Ця процедура не вельми складна. Якщо забити у пошуковику Інтернету словосполучення “купити диплом” – вам буде запропоновано близько 260 тисяч різноманітних сайтів та посилань, за якими можна ознайомитись з особливостями роботи “контори” та оформити замовлення.
Отже, за диплом бакалавра, спеціаліста та магістра українського вишу (зразка 2001-2010 року) доведеться віддати близько 800 доларів. За зразок диплому до 1997 року – наполовину менше. «Есесерівський» диплом (до 1991 року) та диплом ПТУ – коштують стільки ж, себто 400 доларів.
Цікаво, що віднедавна на більшості таких сайтів з'явилося попередження про те, що фірма вводить стовідсоткову попередню оплату. Причиною цього майже “вимушеного” й “далекоглядного” кроку стало особливе зацікавлення їхньої роботи правоохоронними органами. Діють у цій системі і дисконтні знижки. “Придбаєте два дипломи — отримаєте знижку”. Отже, за два дні ви можете стати кваліфікованим стоматологом і ландшафтним дизайнером за сумісництвом. І комусь таки доведеться сісти у крісло такого дипломованого дантиста або зробити замовлення дизайнеру з відповідною кваліфікацією. Можна, певна річ, посперечатися мовляв: теорія теорією, але поряд з “кірочкою”, не важливо, справжня вона чи липова – практика, досвід та талант вартують значно більше. Майже залізний аргумент. Але теорія, в якій вариться студент, протягом п'яти років закладає фундамент, що стане основою «успішної» кар'єри.
Власне, питання у іншому: для чого українському громадянинові псувати собі репутацію, купуючи фальшивий документ про вищу освіту. Зважити потрібно й на те, що згідно зі статтею 358 Кримінального кодексу України, за підробку документів загрожує штраф до 70 неоподатковуваних мінімумів, арешт терміном до 6 місяців або обмеження волі до трьох років. Якщо подібний злочин повторити – ув'язнять уже на п'ять років.
Звідки дрова і як їх палити
Тема липових дипломів, як виявилось, є актуальною не лише в Україні. У Чехії, до прикладу, розгорівся скандал навколо факультету права Пльзенского университету. Тамтешня поліція певний час підозрювала, що юристи теоретики виготовляли і продавали дипломи цього вузу людям, які там не навчалися, або отримували документ за нелегальною скороченою річною програмою закладу.
Американське відомство з управління кадрами віднедавна оголосило бій так званим "фабрикам дипломів". Ще 2001 року сенатор Сьюзан Коллінс, яка очолює сенатський комітет з урядовим справах, доручила Головному рахунковому управлінню США з'ясувати, чи легко в Америці отримати фальшивий диплом. За три роки були оприлюднені перші результати. Виявляється отримати фальшивий диплом тоді у Америці не складало особливих зусиль будь-кому. Всього в ході перевірки були виявлені 28 високопоставлених чиновників без належної освіти.
В Росії щороку продається близько півмільйона фальшивих документів про вищу освіту, з них 100 тисяч — працівниками самих вишів. Тамтешні експерти впевнені, що найефективнішим методом у боротьбі з фальшивими дипломами стане створення у Росії єдиного єлектронного реєстру дипломів, який дозволить зацікавленій особі, наприклад, тому ж роботодавцю, будь-якої миті перевірити диплом. У нас така система уже діє. Однак у тій ж таки Росії експерти побоюються, що шахраї знайдуть спосіб обманути і машину.
Масштабність проблеми липових документів про вищу освіту в Україні можна оцінити за кількістю «кірочок», придбаних чиновниками вищих ешелонів влади (як один з показових прикладів). Лише маленькою вершиною айсберга є резонансні скандали навколо несправжніх дипломів Кислинського та Зварича, про які шуміла преса кількома роками раніше.
Якщо ж бодай наполовину відслідкувати ситуацію у регіонах та звести дані в офіційну таблицю матимемо повне уявлення про те, наскільки глибоко пустила коріння ця проблема.
І єдиними заходами, які вживаються правоохоронними органами в боротьбі з торгівлею липовими дипломами її не вирішити. Потрібен комплексний підхід у якому злагоджено та системно працюватиме єдиний механізм боротьби з “фабриками дипломів”. Три його складові: роботодавець обов'язково повинен перевіряти диплом працівника при прийнятті його на роботу, або через портал www.osvita.net, або офіційним запитом на навчальний заклад. Наступним кроком може стати внесення змін до статті 358 Кримінального кодексу України, які б передбачали більш жорстоке покарання: збільшення терміну ув'язнення або штрафу. І власне, останній, найбільш дієвий спосіб боротьби з ринком липових дипломів — свідомість громадян.
Як би пафосно це не звучало, саме вона є запорукою здорового суспільства з конкурентоспроможним ринком спеціалістів. А відтак — лише розуміння того, що куплена “кірочка” не принесе нічого доброго, окрім попсованої репутації, спершу власної, а потім — галузі, в якій працює спеціаліст, здатне перекрити кисень торгівцям дипломами. Все просто: не будуть українці спокушатися на “липу” та купувати її — вона поступово зникне. І це стане одним невеликим кроком із багатьох необхідних українському суспільству, на шляху до подолання інтелектуальної кризи, яка потроху набуває статусу хронічної.