«Молодість» недарма вважають головним кінофестивальним майданчиком країни. На відміну від решти імпрез, що відбуваються в Україні протягом року, вона відповідає міжнародним стандартам за кількістю фільмів і структурованістю програм. «Молодість-2010» розпочнеться 23 жовтня і триватиме до 31-го. Цього року до традиційного фестивального цент-
ру – кінотеатру «Київ» – додався «Жовтень». А окремі покази можна буде переглянути у «Кінопанорамі» та Будинку кіно. Така локалізація є доволі зручною для глядача, який прагне встигнути на кожну наступну прем’єру. Між іншим, «прем’єрність» – візитна картка фестивалю. Наприклад, «Фільм-соціалізм» живого класика Жан-Люка Годара – ледве не центральна прем’єра 40-ї «Молодості». Як і стрічка-відкриття «Картагена» Алена Монне: високий рейтинг цьому фільму забезпечує передусім те, що представляти його в Україну приїдуть виконавці головних ролей Софі Марсо та Крістофер Ламберт. Закриватиме фестиваль стрічка Вуді Алена «Ти зустрінеш високого незнайомця».
Конкурс
Головна програма для критиків, фестивальних відбірників і любителів «першої ночі». З огляду на торішній потужний і, можливо, найкращий повнометражний конкурс останніх десяти років цьогорічна добірка привертатиме ще більшу увагу. Додає інтриги й наявність фільму від України «Щастя моє» Сергія Лозниці, який уже здобув кілька нагород міжнародних кінофорумів. Якщо конкурс 39-ї «Молодості» мав виразну тему сім’ї, то 40-ва імпреза, зважаючи і на українське «Щастя…», і на німецьку «Чужинку» Фео Аладаґ, торкатиметься дражливої теми національності та перетину кордонів. Окрім повного метру, конкурсна програма складається з короткометражних та студентських фільмів.
Панорама українського кіно
Ця добірка для глядачів із сильними нервами: відсторонено дивитися на свої витвори завжди непросто. Альтернативна конкурсна програма «Панорама українського кіно 2009–2010» – це 26 короткометражних фільмів тривалістю від 3 до 40 хвилин. Поміж вибраних є і документальні стрічки, і художні. Приміром, «Перша леді зони відчуження» – «документ» Ольги Самолевської, знятий на замовлення Центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф. Також є три художні фільми, що були зняті під грифом «Мудаки. Арабески».
Фестиваль фестивалів
Це найулюбленіша програма пересічного глядача і кіномана, зібрані вершки з фестивалів світу. Жанри, теми й аудиторії цих фільмів різняться, як день і ніч. Турецький «Мед» Семіха Капланоглу (приз «Золотий ведмідь» на Берлінале) – чудова медитативна драма, а шведська екранізація детективу Стіга Ларсона «Дівчина з татуюванням дракона» (100-мільйонні збори у світі) – містичний кримінальний трилер. Данська «Субмарина» Томаса Вінтерберга – психологічна драма, що змушує зазирнути в душу, а польська «Трояндочка» – романтична драма, що привідкриває історію.
Art/Life
Ця програма – подарунок поціновувачам фільмів-біографій. І це не популярні стрічки про не надто популярних людей,і зроблені вони не для populi. Один із таких фільмів – «Секс, наркотики і рок-н-рол» про британського музиканта Ієна Дьюрі, який новаторським чином поєднав диско й панк-рок і ввійшов до історії створенням знакового вислову Sex & Drugs & Rock & Roll. Але вершина андеграундності програми – «Вихід через сувенірну крамницю» Бенксі, того самого Бенксі, який є найвідомішим невідомим художником графіті.
Французьке кіно сьогодні
Традиційно сильна програма традиційно сильного кіно. Навіть в умовах кризи й істотного зменшення фінансування культури у Франції дають знімати і професорам школи La Fémis, як Жиль Маршан («Чорні небеса»), і її випускникам, як Ентоні Кордьє («Кілька щасливців»). Українці матимуть щастя побачити новий фільм 67-річного класика Алена Корно – кримінальний трилер «Злочин кохання», а також радість упізнати рідні місця в шпигунському трилері Крістіана Карйона «Прощальна справа», що знімався два роки тому в Харкові.
Німецький бульвар
Німці, як завжди, чесно показують усі нерівності рідного кіно. Якщо «Грабіжник» Беньяміна Хейзенберґа – динамічна стрічка з незрозумілим меседжем, то «Шахада» Бурхана Курбані – гостра, актуальна драма про зрозумілі Німеччині й загалом Європі проблеми нелегальних емігрантів та релігійно-етнічної (не)терпимості (хоча обидва фільми було розкритиковано на Берлінському кінофестивалі цього року). Але найбільша проблема німців, як кажуть і на «Молодості», – це мала кількість знятих стрічок: у програмі лише чотири пункти.
Нове російське кіно
Найвідомішим режисером у програмі є Алєксєй Федорченко («Вівсянки»). Росіянин з українським корінням здобув славу з першого свого фільму, мок’юментарі «Перші на місяці», що сенсаційно отримав приз у Венеції. Єдиний, хто може посперечатися у славі з Федорченком, – це Алєксандр Котт, москвич, перший фільм якого десять років тому на «Молодості» став найкращою короткометражкою. Щоправда, його нова «Брестська фортеця», на відміну від артхаузної драми «Вівсянки», – історичний екшн, і від нього тхне агітпропом.
Скандинавська панорама
Скандинавська течія є однією з наймогутніших і найплідніших. Десять заявлених фільмів 2009–2010 років – це перші або другі стрічки молодих, але перспективних режисерів Данії, Ісландії, Фінляндії, Швеції та Норвегії. Жанровість також широка: тут і комедії («Пан Б’ярнфредарсон» Раґнара Браґасона), і кримінальні трилери («Дурні гроші» Даніеля Еспінози), і музичні романси («Хуан» Каспера Хольтена), і просто драми («Листи до Отця Якоба» Клауса Херо). Одна з найцікавіших програм «Молодості».