За кілька днів до Нового року компанія ДТЕК (входить до складу бізнес-імперії Ріната Ахметова) «поклала під ялинку» найбагатшій людині країни понад 7,5 млрд грн доходу. Трохи більше – 10,6 млрд грн – ДТЕК отримала за весь 2009 рік, видобувши 9,7 млн тонн вугілля (даних за 2010-й ще немає у відкритому доступі). 27 грудня 2010-го ТОВ «ДТЕК Трейдинг» встановило справжній рекорд: за результатами тендера уклало угоду з ВАТ «Дніпроенерго» на постачання 7,46 млн тонн вугілля та антрациту. Ціна питання – 7 529 971 694,59 грн (інформація «Вісника державних закупівель», № 56 від 27.12.2010 р.), ця сума майже збігається з консолідованим бюджетом усієї медичної галузі. Окрім новорічної вартості угоди в цій історії є ще один пікантний момент: близько 47% акцій ВАТ «Дніпроенерго» належать ДТЕК, а контрольний пакет – державі (точніше, НАК «Енергетична компанія України»). Постає просте запитання: чи враховані державні інтереси?
У поздоровленні, викладеному на офіційному сайті компанії «Дніпроенерго», її голова правління Роман Сердюков сказав: «Этот год стал для нас годом достижений и перемен. Вместе с нашим стратегическим партнером – компанией ДТЭК мы учились по-новому работать в изменившихся условиях и с уверенностью смотрим в будущее». Це стратегічна лірика. Практична тактика така: згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій лише дві компанії – «ДТЕК Трейдинг» і таке собі ТОВ «Енергоопторг» – взяли участь у конкурсі з постачання вугілля на ВАТ «Дніпроенерго» (дані сайту компанії), при цьому пропозиція переможця виявилася на 400 млн грн вигіднішою. Структура, формально контрольована НАК «Енергетична компанія України», нібито заощадила чималу суму, та – це вже точно – отримала надійного постачальника. Статутний фонд ТОВ «Енергоопторг», що програло тендер, – лише (!) 5 тис. грн (за даними відкритих джерел). І що цікаво, усі вимоги українського законодавства під час визначення переможця було враховано. Як-то кажуть: без коментарів, але з цікавою передісторією.
Якось потужне держпідприємство «Вугілля України» спробувало конкурувати з ДТЕК і ТОВ «Енергоопторг» у конкурсі з постачання вугілля на ВАТ «Донбасенерго» – ця компанія, до речі, поки що не фігурує в розділі «Наші підприємства, партнери та асоційовані компанії» на сайті ДТЕК, на відміну від ВАТ «Дніпроенерго». І ціна питання у вересні 2010-го була відносно невеликою: ДТЕК запропонувала вугілля за 419 млн грн (932 грн/т), ТОВ «Енергоопторг» – на 20 млн грн дорожче, а ДП «Вугілля України» – за 335 млн грн (744 грн/т). Результати цього тендера для держпідприємства задокументовані АМКУ, який розглядає скарги учасників.
Представники ВАТ «Донбасенерго», відкривши в листопаді пропозицію ДП, дійшли висновку, що вона «не відповідає умовам документації конкурсних торгів та Закону «Про здійснення державних закупівель». «Вугілля України» не надало тендерного забезпечення (певної суми, яку традиційно вносять учасники, щоб підтвердити серйозність намірів) – 1 млн грн у формі банківської гарантії. Замість неї держпідприємство надало «гарантійний лист щодо врахування в якості тендерного забезпечення суми в розмірі 1 000 000,00 грн із загальної суми заборгованості» того самого ВАТ «Донбасенерго» перед ДП (борги були накопичені в попередні роки). Ця дрібниця стала формальною підставою зняття «Вугілля України» з конкурсної дистанції.
Держпідприємство спробувало відшукати правду в АМКУ, але там підтримали представників ВАТ «Донбасенерго» і на початку грудня 2010-го відмовили ДП у задоволенні скарги. Ситуація, м’яко кажучи, дещо дивна. «Вугілля України» аж ніяк не виглядає тендерним рейдером. Та й зиску від 1 млн грн банківської гарантії організатори конкурсу не отримали б, адже, згідно із законодавством, у разі поразки фірмам-учасникам тендерне забезпечення повертають… Таким чином, втрати держави на цьому конкурсі становили 84 млн грн – достатньо, щоб 100 тис. українців похилого віку отримали мінімальну місячну пенсію.
Після вересневої поразки ДП «Вугілля України» не наважилося подати свої пропозиції на тендер, організований ВАТ «Дніпроенерго». Відповідно можна лише припустити, чи справді були враховані в цьому конкурсі державні інтереси. Паливна залежність державних Центренерго та Донбасенерго від ДТЕК може бути використана останньою для поглинання енергокомпаній.
Читайте також про це в статті “Мільярд під вугільну ялинку”