Багаторічні дискусії щодо Десятинної церкви, схоже, вийшли на фінішну пряму.
Нові київські чиновники, звісно, не без благословення старших товаришів розрубали
гордіїв вузол. Аби уникнути протестів, рубати вузол постановили швидко і тихо.
Майже під грифом секретності.
Розголосу, щоправда, уникнути не вдалося. То настоятель незаконно
збудованої каплиці на Старокиївській горі Гедеон хвалиться, що держава виділяє
гроші на забивання бетонних паль в древній фундамент і запевняє, що «наверху»
вопрос уже решен», то археологи і блогери піднімають крик про можливу відбудову,
то газета «Известия» друкує статтю, у якій стверджує, що вийшов Указ президента
про віднову Десятинки і вже начебто готується конкурс проектів. Шум в ЗМІ піднявся неабиякий. Але як
піднявся, так і втих, бо ніхто нічого не зміг ані підтвердити, ані спростувати.
Указу на сайті президента не виявилось. І навіть всезнаюча Ганна Герман не
змогла сказати чогось путнього на цю тему. На запитання, чи був указ і чому
його не оприлюднили, вона лише знизала плечима. Мовляв, якщо указ є, то повинен
бути на сайті, але коли його там немає, значить його, мабуть, і не було. Не довіряти
словам Ганни Миколаївни – вершина невігластва, але до істини докопатися
все-таки хотілося. Тим паче, що чуток ніхто спростовувати особливо не збирався.
Відтак віце-спікер парламенту Микола Томенко направив депутатський запит Прем’єр-міністру
України та Голові Київської міської державної адміністрації з проханням дати роз’яснення
«стосовно ситуації, що склалася з будівництвом нової культової споруди на місці
розташування пам’ятки архітектури національного значення – Десятинної церкви». Згодом
кілька депутатів, відірвавшись від своїх нагальних справ, з’їздили на древні
фундаменти, аби на місці вияснити, що відбувається і що далі робити –
відбудовувати, консервувати, створювати музей, чи бити палі. Однак зрозуміти, звідки ростуть вуха, не змогли:«Ситуація
тривожна, треба робити депутатські запити, збирати комісію і розбиратися»…
Навіть Міністерство культури, на чиєму балансі
знаходиться заповідна територія, нічого путнього пояснити не змогло. Є, мовляв,
офіційна постанова Кабміну про музеєфікацію фундаментів і решток церкви, саме
цю постанову нині успішно реалізовують. А щодо рішень про відбудову храму, то
про них у Мінкульті нічого не відають.
Хоча, все та ж газета «Известия» стверджує, що чула на власні вуха, як
заступник міністра культури України Тимофій Кохан повідомив, що нібито в кінці 2011 року на фундаментах Десятинної почнуться роботи з її
відбудови, а за основу, начебто, буде взято проект церкви, яка стояла на цьому
місці до зруйнування в радянські часи. У міністерстві «Тиждень» переконали, що журналісти
неправильно зрозуміли Кохана. І нічого подібного той не казав.
У результаті за кілька
місяців інформаційних хвиль стало зрозуміло, що нічого не зрозуміло. Що доля
Десятинки в тумані, і єдине, що варто робити, то це чекати подальшого розвитку
подій.
І раптом – сталося. «Тижню» пощастило. Направивши запит в відділ інформаційного
забезпечення КМДА з проханням прокоментувати повідомлення в ЗМІ, що начебто головний архітектор Києва Сергій
Целовальник буде обирати проект нової Десятинної церкви, який розробляють три
державні організації, ми отримали дуже цікаву відповідь.
Цілком офіційно, начальник Головного управління містобудування, архітектури
та дизайну міського середовища КГГА Києва Сергій Целовальник повідомив:
«Сьогодні Українська православна церква Московського патріархату виступила
з ініціативою відтворити храм. По церковним канонам храми будуються на святих
місцях, і для будівництва вибрано місце, на якому колись стояла Десятинна
церква.
У пресі були посилання на те, що є Указ Президента
на відтворення церкви. Насправді підписано Постанову Кабінету Міністрів України
про музеєфікацію фундаментів і того, що залишилось від Десятинної церкви.
Створена робоча група, яка займається реалізацією поставлених завдань.
Зараз йде творчий пошук рішення.
Зокрема розробляється програма проведення конкурсу на бліц-ідею.
Пропонується створити платформу, під якою археологи змогли б проводити розкопки
і де буде створено музей, а безпосередньо на платформі побудувати церкву. Але
це буде будівництво нового храму, а не відтворення Десятинної церкви. Вхід до
музею пропонується зробити з Андріївського узвозу. Експозиція музею включатиме матеріали про історію
церкви, панораму, залишки фундаментів тощо.»
Отож, ще раз, але людськими словами. Рішення про будівництво уже прийнято.
Московський патріархат таки будуватиме церкву на Старокиївській горі.
Тепер, власне все зрозуміло. І самовпевненість
попів, які твердять що «наверху» вопрос уже решен», і куди пішли виділені
Кабміном 8 вересня 2010 року «для проведення археологічних досліджень та
музеєфікації залишків фундаментів Десятинної церкви» 13 мільйонів 400 тисяч
гривень, і чиїм інтересам прислуговує українська влада.
Незрозумілим залишається лиш
один нюанс: хто саме прийняв це мудре рішення? Київські чиновники, якийсь
міністр, чи може наш набожний президент? Чиновники – точно ні. Не той масштаб. У
міністерствах від цього також відхрещуються. І в Мінкульті, і в Міністерстві
регіонального розвитку та будівництва нас запевняли, що рішень про зведення
храму на місці Десятинної церкви у Києві, де зараз ведуться археологічні
розкопки, немає. Але хто тоді дав добро на підготовку конкурсу бліц-ідей, хто
вирішив створити платформу, а на ній збудувати церкву і під нею музей? Адже питання
навіть не виносилося на обговорення, і мова йшла лише про те, що після розкопок
мудрі люди сядуть і подумають, що робити далі.
Чи можливо в цій країні вже нарешті існують якісь таємні циркуляри згідно з
якими і ведуться всі ці приготування? Якщо так, то хто їх підписав і на базі
яких правових актів в демократичній правовій державі все це твориться?
Десятинна церква — унікальна пам’ятка середньовічної архітектури, яка має
світове значення. Вона не тільки була першим кам’яним християнським храмом України,
а й символом князівської влади та могутності. Недурно князь Володимир, виділив
на її будівництво і утримання десятину своїх прибутків. Схоже на те, що хтось
дуже хоче уподобитись Великому князю.
А киянам залишається, певно, теж згадувати історію. Нагадаємо, що Десятинна
церква стала останнім бастіоном захисту столиці від навали зі сходу. Тоді це
були татаро-монголи.