Нещодавно фактичний мер
Києва Олександр Попов розповів, що на нашому сайті працюють брехуни. На запитання журналіста УП «навіщо київська влада витратила 2 мільйони
гривень на замовні матеріали про себе в ЗМІ?», Попов відповів лаконічно, але
впевнено: «Ми не виділяли».
Наступна відповідь мала би
розірвати журналістові мозок:
« – Ось газета “Комсомольская Правда в Украине” за
3 грудня цього року. Тут інтерв’ю з вами.
Автор – Ірина Ковальова. Ми з’ясували в редакції – такої людини не існує. Також
нам сказали, що цей матеріал їм надіслали з КМДА. За чиї кошти ви розміщуєте
“джинсу”?
– (Пауза). Ми жодних рішень стосовно цього не
приймали. У нас в бюджеті, здається, є стаття витрат: “Про висвітлення
діяльності КМДА”, може, це малося на увазі,
що у нас є якісь договірні відносини з іншими виданнями.
Але цілеспрямовано у нас така робота не
проводилася. Краще ці кошти, звісно, направити на соціальний захист, ніж
витрачати їх на це.»
Оскільки про 2
мільйони на «джинсу від КМДА» Інтернет почав
писати з подачі Тижня, ми приречені захистити свою цноту. Але спершу – слайди.
Слайди взяті із
«Вісника державних закупівель», відтак коментувати тут нічого. Як кажуть у
Комсомольську – sapienti sat.
Більш важливо, що
останнє інтерв’ю Олександра Попова виставило його перед спільнотою якимсь геть
безпорадним.
Спершу він
зізнався, що поняття не має про росіян, яким віддадуть ЖКГ Виноградаря, потім –
що не знає, як формуються тарифи в Києві по теплу. А ще переконував журналіста,
що сесія Київради не виділяла 11 мільйонів гривень на новий храм УПЦ МП,
плутався у тому, чи платить «Київенерго» орендну плату за комунікації і
стверджував, що 650 000 – це нормальна сума для апгрейду сайту.
А родзинкою
інтерв’ю стало те, що мер Києва поняття не має, хто володіє структурою, яка дає
киянам тепло і світло. Варто вслухатись в музику його слів:
«– Ви казали якось в інтерв’ю, що зустрічалися з
власниками “Київенерго”. Хто вони?
– Ця компанія наполовину державна.
– Більш, ніж наполовину.
– Так. Щодо решти, то думаю, десь чотири
приватні компанії є власниками інших 49% акцій. Я їх не можу назвати, бо навіть
не пам’ятаю – вони переважно іноземні».
– 40%
“Київенерго” володіє Ринат Ахметов, ви думаєте йому сподобається інша
генеруюча компанія? На вас можуть натиснути через це?
– Я не можу стверджувати відносно власника, я
просто цього не знаю, бо є декілька компаній, може воно й так. Але ми
спілкувалися з керівництвом “Київенерго”, у нас з ними є порозуміння.
Мало того, поняття
не маючи, хто власники, Попов збирається віддати цим щасливим невідомцям в
концесію київські тепломережі. Років так на 15. При чому сам же й розповів, чим
це загрожуватиме:
«Мережі – це
головне. Ми можемо поруч з нинішніми ТЕЦ поставити інші, більш сучасні і це
може зробити будь-яка інша кампанія – японська, американська чи канадська.
Стратегічно – це те, хто володіє мережами. А хто
володіє генерацією – це не головне… Ну і звісно, щоб була конкуренція.
Наприклад, в Чехії будь-хто може поставити свою генерацію і віддати тепло в
мережі. Таким чином генеруючі компанії між собою конкурують. І від цього виграє
територіальна громада, тому що ціна зменшується».
Найкумедніше те, що
Попов і його нові заступники вже перестали натякати про те, що 12% пакет
«Київенерго» був вкрадений у міста ще 2007-го року і «незбагненним» чином
опинився в 40-відсотковому пакеті Ахметова (джерела Тижня подейкують, що він
сягнув вже 44%).
Мало того мер
виявив бажання, аби держава віддала частину своєї власності місту. Процентів
10, певно, вистачить. Щоби міноритарні «невідомі іноземні компанії» заволоділи
підприємством не тільки де-факто, а й де-юре. Потім залишиться передати їм
мережі. А медіа-холдинг Бориса Ложкіна за 2 мільйона пояснить киянам, як це
круто, що відтепер кожен мешканець столиці митиметься під струменями головного
олігарха України.
Коротше кажучи, усе інтерв’ю Попова
складалось або з відвертої брехні, або з «не знаю». Загалом стає сумно, що Олександр Попов
свого часу, в’їхавши в Київ на герць і перемігши дракона, сам потроху почав
покриватись лускою. Єдине питання, яке тепер залишилось: коли закінчиться
трансформація.