У грудні в Естонії розпочався процес переходу на євро. На зміну кроні з 1 січня 2011 року прийде євро. Як зазначає Посол Яан Хейн, Естонія – єдина з держав ЄС, яка увійде у зону євро з наступного року; інші країни Балтії та кілька інших членів Євросоюзу будуть входити в єврозону не раніше 2014 року. Пан Посол розповів, яким чином це відбувається, і як Естонія готувалась до цього доволі складного, але необхідного для її подальшого розвитку кроку:
– Насправді, відрізок часу між підготовкою до входу Естонії в єврозону і реальних дій напередодні цього тривав майже двадцять років. А точніше, з реформування фінансової системи у 1992 році, яку супроводжували критика міжнародних експертів, соціальна нестабільність, політичні дебати. Про грошову реформу, пропоновану естонським урядом, фахівці казали: «Маленька естонська економіка не витримає стресу», «ви не переживете реформи» – але витримали і пережили. Адже метою було повернути Естонію у світову фінансову систему, витягти її з розваленої вже радянської фінансової системи. До речі, тоді, 1991 – 1992 рр., нам довелось «ламати» психологія і підхід фінансистів, чиновників, політиків, економічної наукової еліти.
– До речі, в Україні досі серйозних, глибоких фінансових (грошових) та економічних реформ не проведено – мабуть, чиновники себе «ламати» не хочуть…
– А це найскладніше – визнати свою неправоту, помилки. У нас тоді багато банкірів та фінансистів пішли з фінансової сфери. Не змогли побачити себе за нових обставин, не змогли переломити себе, своєї психології, свого, скажімо так, професійного світогляду. Але все-таки грошова реформа пройшла нормально, у цілому стабільність (економічна, банківської системи) не була серйозно порушена. Унаслідок реформи, в Естонії запрацював Валютний комітет, естонська крона була зафіксована й обмінювалась з німецькою маркою, а це ускладнила можливість девальвувати крону. Відтоді крона, так би мовити, не звертає жодної уваги на політичні конфлікти та зміни усередині влади; її не лякають ні заяви лівих сил, ані правих радикалів, і не цікавить, що сказав Президент або глава уряду на прес-конференції у Таллінні або на зустрічі з українським колегою.
– Хто входить до складу Валютного комітету, і які особливості його роботи?
– Серед членів Валютного комітету – фахівці з питань фінансів та банківської справи, а також політики, які мають відповідний рівень знань або професійну (перед політичну) кваліфікацію. Тобто, усі члени повинні мати знання і досвід, необхідні для моніторингу валютного ринку, здатні ухвалювати у разі потреби швидкі, адекватні до ситуації рішення, і спроможні на компроміси поміж собою. У цілому, для діяльності Валютного комітету існує вельми важливий аргумент – це консервативна бюджетна політика. А отже, серед інших заходів, не можна допускати накопичення великих державних боргів та великого бюджетного дефіциту. Ідеться про стабільність грошової одиниці Естонії! До речі, саме оця отримана 18 років тому стабільність і дозволила піднятись естонському бізнесу, підняти відповідно рівень та якість життя населення, і дозволила розвивати й поглиблювати стосунки з економічними партнерами і у підсумку стати «вхідною» до єврозони.
– Що діється на фінансовому ринку Естонії за менш ніж місяць до вступу в єврозону?
– З 1 грудня приватні особи можуть обмінювати крони на євро за офіційним курсом у будь-якому банку – а у новорічну ніч банки автоматично перерахують усі вклади з крони в євро. Уже кілька місяців триває акція «Монети в банк»: естонці приносять у банки або ж кладуть на свої банківські рахунки монети, та міняють монети на паперові гроші. У ці дні якраз і можна зробити висновок, що естонська крона жодного разу не була девальвована! Тож ми зберегли стабільний курс національної валюти Естонії! Це якраз те, що зменшило можливі ризики при переході на євро (після «загибелі» марки ФРН, крона була прив’язана до євро). До речі. Останній десяток років курс крони до євро є: близько 15 з половиною крон до одного євро. Плюс – мінус десять – двадцять копійок. Тож можна щоранку не придивлятись до курсу обміну валют, і міркувати над запитанням, наскільки збільшиться чи зменшиться родинний бюджет унаслідок коливань курсу. Щиро сподіваюсь, що цей «валютний спокій» збережеться і після вступу Естонії в єврозону, і що ми збережемо на належному рівні вклади наших громадян, банківську стабільність, а відтак поліпшимо інвестиційну привабливість та надійність Естонії для міжнародних партнерів. У свою чергу, збільшення притоку інвестицій розширить ринок праці в Естонії, модернізує її економічну та соціальну систему і підвищить якість життя естонських громадян.
– До речі, естонці на інтернет-форумах нарікають на підвищення цін на продукти харчування, деякі види послуг. Як Ви це прокоментуєте?
– Я не спростовую того факту, що перехід до євро супроводжується зростанням цін. Але, як свідчить статистика, доволі часто у цьому немає провини «клятих капіталістів» або «російських імперіалістів»: часто рідний виробник, користуючись нагодою, підвищує ціни на свої товари й послуги. Неважливо, чи це стосується стрижки у перукарні або комунально-житлових платежів. З часом ситуація стабілізується: серед іншого, вступ до єврозони значно збільшує кількість виробників послуг та товарів, і людина зможе вибирати якісніші послуги (товари) за меншими цінами. І виробник змушений приводити власні якість і ціну до меж, в яких користувач саме їх обиратиме. Я багато мандрую по «старій» та «новій» Європі, наприклад, кілька разів був у Словаччині і спостерігав за тим, як ця країна готувалася вступити в єврозону, і які там справи тепер, коли словаки уже звикли до нових реалій. У Словаччині якість підвищилась, а ціни стабілізувались, подекуди і знизились. Отже, на Естонію чекає те саме!