Кожен, хто проводить свій робочий день біля монітора комп’ютера, рано чи пізно запитує себе: чому я не можу робити всього цього вдома? Чи так уже потрібно їхати в інший кінець міста лише для того, щоб сісти в офісі за стіл, на якому стоїть комп’ютер, підключений до інтернету? Робота дорівнює офіс – так виглядає формула сучасного працевлаштування в Україні, що застрягла на порозі постіндустріальної епохи. Водночас у світі телеробота (віддалена робота) перетворилася на один із провідних трендів, що незабаром може стати актуальним і для нашої країни.
Про віддалену роботу, або телероботу, в Європі широко заговорили в середині 1980-х. Потреба в енергозбереженні та взагалі в заощадженні, з одного боку, і розвиток комп’ютерних технологій, зростання міст та бебі-бум – з іншого, створили умови, в яких деякі компанії йшли на те, щоб співробітники працювали по домівках, доглядаючи за дітьми, і підтримували зв’язок із центральним офісом по телефону. З розвитком засобів комунікації інформаційний обмін ставав дедалі потужнішими, а рівень завдань, вирішуваних надомниками, – складнішим. У 2008 році віддалено працювали вже 33,7 млн американців, які мають постійну роботу.
З часом бізнес почав створювати цілі структури, що отримують значні переваги саме від максимальної свободи працівників. Поняття аутсорсинг, фронт- і бек-офіс, кол-центр багато в чому пов’язані з поширенням роботи поза офісом. Доступність і дешевизна інтернету дають змогу зробити офіс мобільним або взагалі віртуальним, коли незалежно від місця й часу співробітники спілкуються так, ніби вони сидять поруч, в одній кімнаті.
Глобальна економічна криза лише пришвидшила ці процеси. Компанії, що застосовують гнучку політику працевлаштування з акцентом на віддалену роботу, отримують переваги у вигляді зменшення витрат на оренду офісів та оплату супутніх послуг. Різке зниження вартості швидкого інтернету робить економічні вигоди ще очевиднішими. Виробники програмного забезпечення разом із комерційними продуктами для офісу тепер пропонують й абсолютно безплатний онлайновий інструментарій, який передусім беруть на озброєння телепрацівники, заощаджуючи й на цьому значні кошти.
На Заході переваги масового поширення телероботи сформульовано й прораховано в конкретних сумах. Вважається, що людина, яка працює поза офісом, заощаджує своїй компанії щонайменше $10 тис. на рік. На сайті teleworkva.org, створеному в американському штаті Вірджинія для популяризації телероботи та допомоги тим, хто працює віддалено, наведено цифри, які говорять самі за себе: зростання продуктивності праці – 22%, скорочення плинності кадрів – 20%, зменшення втрат робочого часу – 60%.
Українські реалії
У великих містах України кількість офісів, у яких працівникам доводиться здебільшого збирати та обробляти інформацію, обчислюється тисячами.
Вартість офісного простору в Києві у докризовий період зростала вкрай високими темпами. Багато фірм купували й орендували офіси ще на стадії будівництва. Криза збила ціни на оренду, проте супутні витрати, комунальні та інші платежі, як і раніше, підвищуються. Відновлення зростання орендної плати є неминучим, тільки-но ринки знову оживуть, тому що проблема дефіциту площ не вирішена.
Водночас будівництво нових офісних центрів у великих містах створює безліч проблем їхнім мешканцям. Наші міста планувалися зовсім за іншими «лекалами» та з іншими пріоритетами, ніж нам зараз хотілося б. Реконструкції центральних районів під потреби ділового середовища відбуваються болісно і не завжди приводять до бажаної гармонії інтересів.
Брак місць для стоянок, знищення зелених зон, парків та скверів, перевантаженість автомобілями, забруднення повітря та життєвого простору… Та хіба мало проблем наших міст можна було б простіше вирішити, якби тисячі офісних працівників залишалися в робочий час удома, в спальних районах, а то й узагалі за містом?
Будь-який українець знає, що у великих містах і зарплати більші. А багато сучасних професій доступні тільки міським мешканцям. Звідси й невиправдано високий рівень міграції в міста, які не готові до того, щоб комфортно прийняти всіх приїжджих, котрі прагнуть стати працівниками великих і малих офісів.
Водночас багато містян, навпаки, хотіли б якнайдалі поїхати від вихлопних газів і суєти, звільнитися від міського ритму життя, але вони розуміють: що ближче до природи, то менше шансів знайти добре оплачувану роботу. І для тих, і для інших дистанційна робота могла б стати виходом. Мешканці невеликих міст і сіл змогли б стати частиною колективу великих міжнародних компаній, а їхні досвідченіші працівники та керівники середнього рівня продовжили б кар’єру, не покидаючи своїх затишних котеджів на березі лісового озера або гірської річки. Зникла б регіональна дискримінація. Рівень доходів населення почав би вирівнюватися, що пришвидшило б вирішення багатьох демографічних та соціальних проблем.
Недоліки та побоювання
По-перше, телеробота – це незвично. Офісна робота традиційно згуртовує людей у колектив. Багато керівників кажуть, що їм потрібно хоч іноді зустрічатися зі своїми підлеглими. По-друге, проблемою є забезпечення безперебійної роботи обладнання, яким користуються телепрацівники. Неправильно залишати їх наодинці з можливими технічними та програмними збоями або проблемами з каналами зв’язку. Тут дуже важливо мати або залучати мобільну та ефективну службу технічної підтримки.
Ще одне вузьке місце при впровадженні дистанційної роботи – власне потреба виділити вдома місце для роботи. У наших невеликих квартирах це може бути вкрай складно. Для багатьох видів діяльності ноутбук, що стоїть на кухонному столі, виявиться невдалим рішенням. Бажано мати бодай невелику, але окрему кімнату – домашній офіс.
Також поміж проблем, які найчастіше згадують ті, хто не наважується перейти на систему дистанційної роботи, є страх випасти з поля зору оточення – і колег, і потенційних роботодавців. Утім, це радше наслідок іншої проблеми – в багатьох компаніях та організаціях немає систем оцінки роботи працівників.
Хоча для України масова телеробота – це поки що майбутнє, однак за підтримки держави і бізнесу її можна буде впровадити у вельми короткі терміни. Не зайвим буде зауважити, що у світовій практиці віддалено працює значна кількість чиновників і співробітників державних установ та організацій – чим не шлях до заощадження бюджетних коштів? Стимулюючи віддалену роботу, уряд може залучити на свій бік значну кількість підприємців. Цей проект може стати основою нового перспективного діалогу уряду та малого бізнесу, виконуючи не тільки прикладну функцію заощадження коштів, а й важливе суспільно-політичне завдання зміцнення суспільної згоди.
.jpg)
*За даними Кейт Лістер, старшого наукового співробітника дослідної мережі Telework Research Network