Кожна виборча кампанія змушує політиків та політтехнологів напружено вигадувати щось новеньке, щоб зацікавити збайдужілих і втомлених від політики виборців та пробудити від летаргічного сну їх громадянську свідомість. Хітами минулих президентських перегонів був масовий захід кандидатів у світову мережу через різноманітні блоги, в яких деякі блукали як між трьох сосен, спілкування з виборцями телефоном, зазвичай голосом автовідповідача, і обіцянки прочитати всі надіслані через Інтернет листи, на які дописувачам надходила стандартна відповідь про обов’язкове врахування висловлених побажань. Однією з родзинок місцевих виборів збираються зробити праймеріз.
Про наміри запровадити нову технологію обрання кращих з кращих серед партійних вояків заявили срібний та бронзовий призери президентських виборів Юлія Тимошенко та Сергій Тігіпко. І якщо перша лише окреслила перспективу на майбутнє, не конкретизуючи строків реалізації, то другий вирішив негайно брати цього заморського бика за роги і застовпити за собою право першопрохідця у справі надання партійному життю ознак цивілізованості. Сергій Тігіпко заявив, що його партія «Сильна Україна» сформує свій список для участі у місцевих виборах з урахуванням результатів праймеріз. Заяви від охочих балотуватися прийматимуть у місцевих партійних осередках вже з наступного тижня, а старт рейтингового голосування оголошений на 10 серпня. Долучитися до відбору претендентів на отримання мандата матимуть можливість не лише партійці, що віддаватимуть свої голоси на сайті «Сильної України», а й звичайні громадяни через вуличні мобільні пункти. Підсумки праймеріз обіцяють оголосити на початку вересня напередодні старту виборчої кампанії.
Технологи Тігіпка вигадали непоганий спосіб розпочати агітацію на місяць раніше за інших. Щоправда, період масових відпусток – не найкращий для цього час. У зв’язку з цим напевне більшість пунктів «Народного праймерізу» будуть розташовані в південному регіоні країни поблизу пляжів та інших зон відпочинку. Та й до місць скупчення українців у Туреччини, Єгипті, Греції теж варто було б кілька груп агітаторів відрядити, щоб дізнатись думку заможніших громадян про «сильні» партійні кадри. Про конкретні правила проведення акції і тим паче про те, яким чином буде організований контроль за підрахунком голосів, не повідомляють. А регіональні партійні осередки взагалі були дуже здивовані ініціативою згори і навіть приблизно не уявляють яким чином її реалізовувати.
Задекларована мета праймеріз – знайти нових лідерів. У партії Тігіпка з кадрами дійсно проблеми. Серед розміщених на партійному сайті трьох десятків облич «сильних українців» до категорії відомих, окрім самого лідера, можна віднести хіба що борця за права підприємців Олександру Кужель, політолога Костянтина Бондаренка, заступника міністра оборони і екс-депутата Бориса Андресюка та Ігоря Богатирьова, який привертає увагу своїм прізвищем та родинним зв’язком з нинішнім секретарем РНБО. Попри повідомлення, що в партію вступають тисячі людей щодня, коло впізнаваних осіб чомусь не розширюється. Напевне, лави поповнюють виключно молоді та перспективні або ті, хто з певних причин воліє зберігати інкогніто. Тож бажаючих пройти за партійним списком вочевидь чимало, а от здатних стати його локомотивом до обласної, міської чи районної ради обмаль. Виграти вибори в мажоритарному окрузі самотужки й поготів. Сам же Сергій Леонідович навіть при бажанні не зможе осягнути неосяжне та особисто очолити свою команду на всіх рівнях. Привабливим для балотування для нього міг би бути пост столичного мера, але вибори в Києві 31 жовтня не проводитимуть. Не виключено, що під час місцевих перегонів лідер «Сильної України» взагалі не кандидуватиме, а обмежиться лише роллю партійного прапора, який пересуватиметься з регіону до регіону.
Місцеві вибори стануть генеральною репетицією майбутніх парламентських, і Тігіпку необхідно максимально закріпитися в регіонах та довести, що третє місце на президентських виборах не було випадковістю. Соціологи підтверджують – його рейтингові показники як і раніше високі, але щоб втримати зайняту висоту до образу «молодого реформатора» необхідно щось додати. Тим паче, що реформ як таких громадяни ще не побачили, а широко розрекламований як дітище Тігіпка Податковий кодекс зазнав нещадної критики і відправлений на доопрацювання. Грюкнути дверима кабміну заради отримання кількох хвилин слави саме зараз недоцільно – йти лідеру «сильних українців» нікуди, а перебування в уряді навіть на «пташиних правах» дає можливість постійно світитися перед телекамерами, підтримуючи імідж принципового політика нової хвилі. Не дивно, що за віце-прем’єрське крісло Сергій Тігіпко обіцяє триматися – перебування поза стінами кабміну загрожує забуттям.
Ідея проведення праймеріз від Тігіпка покликана виконати одразу кілька завдань: привернути увагу виборців, створити у них ілюзію причетності до процесу формування списків, чим зазвичай займається виключно партійне керівництво, позиціонувати «Сильну Україну» як організацію європейського типу та залучити нових інвесторів. Звільнений з уряду Нестор Шуфрич в пориві відвертості розповідає, що одна з впливових груп регіоналів розглядає Сергія Тігіпка як спадкоємця Януковича і вже розпочала з ним переговори про фінансування. До того ж сам Тігіпко декларує бажання після виборів об’єднуватись будь з ким – чи то з Партією регіонів, чи то з БЮТ, аби лишень прийти до влади, а не відсиджуватись в опозиції.
Історія засвідчує, що сліпе копіювання західних технологій без врахування національних особливостей спотворює навіть найгарнішу ідею. Особливо якщо запозичується сама лише приваблива форма. Зокрема, про своєрідний праймеріз оголосив минулого року Блок Литвина. Тоді всім бажаючим пропонували долучитися до роботи у передвиборчій кампанії, стимулюючи обіцянкою включити до списків блоку під час місцевих виборів в разі досягнення хороших результатів в регіоні Володимира Литвина, що балотувався в президенти. Та, як відомо, підсумки голосування виявились для нього невтішними – лише трохи більше 2%. Тож вочевидь нагороджувати за роботу було нікого і обіцянку тихо засунули під сукно. Не виключено, що праймеріз партії «реформаторів та нових лідерів» спіткає така сама доля.
Праймеріз – попередні вибори, на яких обирається один кандидат від партії, який потім бере участь у виборчій кампанії. Праймеріз бувають відкритими, коли голосувати може будь хто, і закритими, коли право голосу мають лише члени партії.