Музична спільнота офіційно визнала талант Нори Джонс одразу після виходу її дебютного альбому «Come Away With Me» у лютому 2002 року. Тоді 22-річній виконавиці вдалося за лічені дні перевернути з ніг на голову всю музичну індустрію Сполучених Штатів – її перша студійна робота здобула безліч нагород. Після такого піднесення музичні критики досить стримано висловлювалися щодо наступних двох альбомів співачки, зауважуючи їх млявість і однотипність. Однак її останній доробок продемонстрував роботу Нори над помилками, щоправда, не самотужки. Продюсував «The Fall» Джаквайр Кінг, який раніше співпрацював із такими метрами, як Kings of Leon, Tom Waits і Modest Mouse. Він зібрав потужну команду музикантів, і завдяки їх роботі композиції платівки заграли свіжішими барвами. Чутки про «новий імідж Нори» ширилися ще задовго до появи релізу, проте шукачі сенсацій лишилися дещо розчарованими. Й хоча змін у стильовому векторі важко не помітити, але так само складно не вловити за непритаманними Джонс гітарними партіями її індивідуальної манери виконання. Нора Джонс – сама собі жанр і напрям. Тут знайдеться місце для джазу, м’якого соулу, фольку, кантрі, традиційної поп-музики з інді-роковими гітарними партіями, обрамленими меланхолійним вокалом. Чіткий і ритмічний, із щирими текстами та густими мелодіями, «The Fall» дарує надію, що Нора й надалі шукатиме новий звук, вийшовши за межі свого звичного солодкавого образу.