Збірка «Чужий» Василя Кожелянка, який помер наприкінці серпня на 52-му році життя, – це сім новел у жанрі альтернативної історії, щось на кшталт розігріву перед романами «Дефіляда в Москві»,«ЛжеNostradamus», «Людинець». У короткій прозі кінця 1990-х – початку 2000-х кристалізується творчий почерк письменника, хоча тут немає ще такої прозорості, як у зразках великих форм. Кожелянко ніби випробовує власні сюжети на міцність – дозує іронію та стьоб на одиницю тексту, відмірює пропорції, в яких змішуватиме міфологію, казки та художню словесність, аби й читач не заплутався, й самому нафініш вийти елегантно та без змістових втрат.
Фірмові осикові кілки у стереотипніуявлення українців про самих себеавтор вбиває з управністю Ван Хел-сінга. Під його руку потрапляють ізатяті патріоти, як ось Іваній Ал-мазко, котрий у видіннях бачить себерятувальником неньки, насправді жбудучи рядовим сексотом («Шляхвоїна в Україні»); інаша професура згеніальною маши-ною часу та піддо-слідним, якого нешко да («Бра ма го-ріш ня»); і – кудиподітися – україн-ські поети із запа-морочливим репер -туаром та відпо -відними апе ти тами(«Чужий-2»). Ко же -лян ко маніпулюєпростором і ча сом,міксуючи си ву давнину, сьогоденняй майбут нє, наче картоплю, морк вуй лікарську ковбасу в улюбленомунами салаті «олів’є». Досхочу насмі-явшись із неоковирних персонажів,серед яких три гетьмани на двох –нормальна ситуація, розумієш: цейтравестійний світ підозріло схо-жий на реальність, у якій ми жи-вемо. Тоді історії Кожелянка вже нездаються такими альтернативними.