У збільшеному форматі графіки: "Де будуть проходити заходи книжкового форуму".
Не дочекавшись обіцяного сучасного виставкового центру, Форум залишив головний майданчик – палац мистецтв – для книжкового ярмарку, проведення автограф-сесій і деяких семінарів. А сам, наче безжальний спрут, охопив своїми акціями всю центральну частину міста. Тепер від щасливих книгоманів та улюблених письменників не сховатися навіть у закладах громадського харчування.
Єдина можливість перепочити – «зависнути» в залах, де проходять мистецькі виставки. Їх, як ніколи, рясно. І вони напрочуд розмаїті: експозицію литовської книжкової ілюстрації та ретроспективу української графіки розгорнуто в музеї імені Шептицького; виставку малюнків Юрія Чаришнікова до Старого Заповіту – у залі «УкрСоцБанку». Порохова Вежа прихистила експозицію, присвячену «князеві слова» Збіґнєву Герберту. На «КомМісію 2008» до галереї «Пори року» запрошують тих, хто шанують комікси. В історичному музеї та Центрі міської історії Центральної та Східної Європи відкрито масштабний проект «Львів і львів’яни», присвячений 150-річчю появи першої місцевої фотографії.
ВЛАДІМІР СОРОКІН З НАТАЛІЄЮ ЯКОВЕНКО
За кількістю непересічних подій Форум майже дорівнявся до європейських аналогів, але літературні зірки на кшталт Паоло Коельо, який приїздив кілька років тому, до нас поки не поспішають. Причина проста: відомі белетристи пропагують власну творчість переважно там, де вже є переклади їхнього доробку. А в Україні з перекладами свіжини поки що не густо. Тому більшість авторів, яких не зупинило те, що їхні імена і творчість не знані не тільки масами, але й видавцями, прибудуть, перш за все, себе показати.
Демонстрації відбуватимуться в різних жанрах у межах Міжнародного літературного фестивалю. Зокрема, відвідувачів театрів імені Леся Курбаса та «Воскресіння» тішитимуть класичними авторськими вечорами й побудованими на мовних контрастах читаннямитандемами, коли на сцені по черзі з’являтимуться українські та німецькі або французькі, шведські, польські, хорватські, австрійські, російські письменники.
Коли вони не озвучуватимуть твори, то братимуть участь у дискусіях найширшої тематики. До обговорення запропоновані питання в діапазоні від фемінізму та геополітики до риторичного «Чому жовта преса не пише про нових бойфрендів українських письменниць?» Останнє – з анекдотичних, але інші спрямовують до серйозних роздумів. Як от «Україна, Росія: державні межі на літературній карті. Де вони?» за участі автора біографії царя Алєксандра I телеведучого Алєксандра Арханґєльского та Андрія Куркова і Володимира Цибулька. Або «Що таке Європа?» – на цю тему буде міркувати міжнародна команда, в складі якої – Нерія Путінайте, Давід-Дефі Гогібедашвілі, Адам Заґаєвський, Наталка Бабіна, Владімір Сорокін, Наталія Яковенко (всі дискусії відбудуться в конференцзалі «УкрСоцБанку»).
ПОЕТИЧНИЙ ФРОНТ
Близько сотні діючих бойових одиниць вітчизняних авторів презентуватимуть нові книги й напрями, в яких вони працюють, у суворо визначених форматах – починаючи з осібних автограф-сесій, де письменники мають можливість подивитися в очі своїм читачам, до акцій на кшталт Республіки поетів (подвір’я Музею ідей), марафону «Західний фронт молодої поезії» (площа Ринок, біля фонтану Діана), проекту VideoPoezija (чорна зала театру «Воскресіння»), читань «Смолоскип молодої поезії» (Порохова Вежа) або «Висока полиця української поезії» (театр імені Леся Курбаса).
[842]
ФОРУМ-2008
Письменницький десант у Львові
.jpg)
КРЕМЛІВСЬКИЙ «ПОРНОГРАФ»ВЛАДІМІР СОРОКІН, РОСІЯ
Найепатажніший російський про заїкконцептуаліст, перу якого належать понад 30 романів. Блискучий стиліст, який може «підробити» будь-яку манеру оповіді – від класичної тургенєвської до шизоїдного «потоку свідомості». Художньо досліджує руйнування мовних штампів та функціонування ідеологем. Проти письменника неодноразово порушували кримінальні справи за наявність «порнографії» в текстах. Книги Сорокіна в РФ публічно спалювали й топили. В передостанньому романі «День опричника» побудовано модель майбутнього країни, що обрала правічний, позірно православний і герметичний шлях розвитку. В Україні автор презентуватиме продовження теми – «Цукровий Кремль».
.jpg)
ПАРИЖ–БЕРЛІНСЕСІЛЬ ВАЙСБРОТ, ФРАНЦІЯ
Живе на дві столиці – в Парижі та Берліні. Можливо, тому в книгах письменниці двома головними героїнями постійно є Франція та Німеччина. Зокрема, один із найбільш резонансних романів авторки «Зрада» оповідає про колаборацію частини французького суспільства з фашистськими поневолювачами. У «Вулиці Каспара Фридриха» йдеться про ситуацію в Берліні після закінчення Другої світової. Нині в Чернівцях та Львові Сесіль Вайсброт взяла участь у літературних читаннях, під час яких озвучила уривки з роману «Меморіал», де описано історію представниці молодого покоління, яка вирушає до Польщі, намагаючись з’ясувати, які таємниці приховують у її родині.
.jpg)
ТІЛЕСНИЙ ХУЛІГАНЗОРАН ФЕРИЧ, ХОРВАТІЯ
Прозаїк, журналіст, викладач. Його називають найбільшим хуліганом хорватської літератури. Полюбляє використовувати прототипами своїх персонажів власних приятелів – переконує, що це їм тільки лестить. Твердження парадоксальне, коли взяти до уваги, що тексти Ферича ґрунтуються на абсурдних ситуаціях, в яких центральну роль відіграють випадковості, а сам автор робить акцент на фізіологічних деталях та патологіях. «Я хочу показати, що це, власне, і є хвороба суспільства, яке обмежує людей тілом», – каже письменник. Українською перекладалися оповідання «Ангел в офсайді» та «Блюз для пані у червоні плями» (збірка «Хорватська мозаїка», 2006 р.)
.jpg)
ПРОЗАЇК І КЕЛЬНЕРЮДІТ ГЕРМАНН, НІМЕЧЧИНА
Журналістка, філолог, художниця. Обираючи фах, урешті зупинилася на професії письменниці. Успіх прийшов після опублікування першої ж прозової збірки «Літній дім, згодом» (український переклад – 2004 р.). Аби уникнути видавничого тиску, зробила майже трирічну перерву, під час якої працювала кельнеркою й шліфувала техніку короткого оповідання. Дія кожного з семи оповідань книги «Нічого, крім привидів» (український переклад – 2007 р.) відбувається щоразу в іншій країні. Та куди б акторка не «відправляла» своїх персонажів – до Праги чи Венеції, Остіна чи Тромсо – проблеми наших сучасників обертаються в силовому полі тріади «кохання – зрада – привиди почуттів».
.jpg)
У НЬЮ-ЙОРК! У НЬЮ-ЙОРК!ЯНУШ ҐЛОВАЦЬКИЙ, ПОЛЬЩА – США
70-річний польський прозаїк та драматург 27 років тому, за його словами, «змінив цензуру ідеологічну на цензуру комерційну» та ніби завис між двома принципово різними світами. Найбільшої слави принесли йому гостро соціальні п’єси з елементами абсурду – «Матч», «Полювання на тарганів», «Фортінбрас спився», «Антігона в Нью-Йорку», «Четверта сестра». Постановку останньої сьогодні можна переглянути в столичному Молодому театрі. Використавши відомий сюжет Чєхова, письменник переніс дію до Москви початку депресивних 1990-х. Тому героїні цієї «чорної» комедії мріють змінити російську провінційність на розкішне життя у Великому Яблуці
.jpg)
СПОГАД ПРО SWІЖЕЛІНА ЕКДАЛЬ, ШВЕЦІЯ
Працює в поезії, прозі, драматургії, есеїстиці. Робила документальні програми для радіо. Часто бере участь у проектах, побудованих на перетині літератури, візуального мистецтва та музики. Навесні 2007-го з поетичними читаннями відвідала Київ, Харків, Дніпропетровськ. Одесу, Львів у межах проекту «SWІЖЕ». Про себе говорить так: «Я намагаюся писати вільно, наскільки можу, й шукаю особливий ритм, мову та звучання кожного вірша». Українською мовою перекладено збірку вибраних поезій «Про бажання стати виразною як людина», куди увійшли твори з книг «Посеред дня», «Людина говорить», «Нині», «Що виконуватиметься», «Неси радість Моряцькому двору Анетт».