Ідея змінити чотири колеса на два з’являється в усе більшої кількості людей, причому не тільки у підлітків і студентів. Якщо не заморочуватися іміджевими питаннями, переваги скутера очевидні: ціна, маневреність, економічність. Але, враховуючи дуже широкий асортимент цих «компактних двоколісних», проблема вибору скутера виходить на перший план.
Гра в кубики
Класифікація скутерів починається з кубатури двигуна. Найпопулярніші апарати з об’ємом двигуна до 50 см3 (тому їх часто називають «полтіннік»). Вони поки що не потребують ані прав, ані реєстрації та фактично прирівнюються до велосипедів. До речі, й за ціною майже від них не відрізняються. Скутери з об’ємом двигуна від 50 до 150 см3 – середньокубатурники. А ще більші, аж до 650 см3, називаються максі-скутерами – керувати такими можна, маючи права категорії «А» та, в іде- алі, реєстрацію транспортного засобу. Власне, саме цей фактор, а також ціна, робить 50-кубові скутери у нас найпопулярнішими. Керувати ними може кожен, кому виповнилося 14 років. Тому, якщо скутер вибирають для підлітків, можна сміливо купувати модель із маленькими колесами діаметром 10 дюймів і короткою базою (відстанню між осями коліс) – цього буде досить. Для доросліших краще підібрати апарат із 12-дюймовими колесами, а то і більшими.
Одне з найбільш принципових питань, на яке слід відповісти перед купівлею скутера, – це характер його майбутнього використання. Вам він потрібний, щоб пересуватися маршрутом «хата–робота», чи для «виробничих завдань», таких як доставка їжі та кореспонденції, або суто для розваги. Від цього залежить, який саме скутер вам необхідний: максимально комфортний чи найбільш економічний? Компактний або ж обладнаний боксами? В нормальному салоні з продажу мототехніки вам підкажуть, який зі скутерів відповідає вашим вимогам.
Дорога, екіпаж, ціна
Від місця постійного пересування (асфальт або ґрунтові дороги) залежить вибір конструкції скутера. Для ґрунтових доріг краще обрати машину з довгохідною вилкою, регульованим по ходу заднім амортизатором і бажано з широкими ґрунтовими шинами. Та варто визнати, що шляхова стихія скутера – це гарний асфальт, а не заміські «партизанські стежки». Щодо кількості пасажирів, то на більшості скутерів вистачить місця двом «вершникам», але для справді комфортної їзди база двомісного скутера подовжується: тому візуально розрізнити одно- та двомісні моделі досить легко. Поміж двомісних виокремлюються максі-скутери, спеціально призначені для тривалих подорожей двох людей. Такі моделі обладнані боксами, вітрозахистом, спинками си- дінь і потужним, від 250 до 650 см3, двигуном.
Ціна – чи не найголовніше питання вибору скутера, від неї залежить, буде він новий чи вживаний. В цьому сенсі можна говорити про чотири основні цінові категорії. Скутери європейських виробників (Aprilia, Derbi, Peugeot, Gilera) найдорожчі – від €3 тис., але їх якість на висоті. Втім, вживаних «європейців» продається не так багато. Нові японські (Honda, Yamaha, Suzuki) також недешеві – від €2,5 тис., але надійні та перевірені часом. «Японці» займа- ють 80% ринку вживаних скутерів. Таку кількарічну модель у гарному стані можна купити за $400–600. Потужний ривок здійснили корейські й тайванські виробники. Вони почали випускати техніку доволі якісну (Hyosung, CPI, Kymco), а відтак претендують на свою, досить «високу», нішу. Ціна нової моделі стартує з €1000–1200, і на сьогодні це найбільш збалансована пропозиція, хоча японські та європейські скутери «корейцям» все одно не наздогнати.
Останнім часом ринок заполонили китайські машини (Skymoto, Defiant, Honling і ще тисяча й один виробник) які, однак, користуються масовим попитом лише завдяки низькій ціні. Новий скутер можна купити й за €300. Однак питання якості такої техніки досі залишається відкритим. Тому придбання «китайця» часом нагадує лотерею. Важливий момент: купуючи його, краще звертатися до офіційних салонів – переваги гарантії ще ніхто не скасовував.
Зрештою, є ще низка моментів, на які варто звернути увагу під час вибору скутера: наявність дискових гальм (а це є безумовним плюсом), система підвіски та можливість регулювання амортизаторів для ваших персональних уподобань, міцність пластикового обвісу та якість виконання. Особливу увагу слід звернути на електропроводку й світлотехніку. Всі ці деталі – відповіді на питання, чому ціна між аналогічними за кубатурою двигуна машинами різних виробників відрізняється у рази. І насамкінець – скутер, попри всю простоту й доступність, може розганятися під сотню кілометрів на годину, тому є об’єктом підвищеної небезпеки. Й найкращим захисним обладнанням скутериста є його здоровий глузд.
[599] [600]
МОТОРОЛЕР? НІ, СКУТЕР
Скутери для наших доріг – це не новий вид транспорту. Але слід зробити одне уточнення – на теренах екс-СРСР вони мали назву «моторолери». Терміни «cкутер» і «моторолер» означають одне й те саме, тільки перше слово походить з англійської мови, а друге – з німецької. Пріоритет німецької назви, найімовірніше, пояснюється тим, що один із перших радянських моторолерів «Тула» Т-200 був «запозичений» з німецької моделі Goggo ТА200 (до речі, в той час однієї з найкращих у світі). Втім, із часом ситуація змінилася: радянські моторолери в своєму розвитку так і застигли на рівні 1960-х років, тоді як у світі ця техніка стрімко прогресувала в сенсі дизайну і технічних характеристик. Із появою цих новинок на пострадянському просторі більш поширеною стала назва, під якою вони відомі на Заході: скутери.
ПОГЛЯД
Сергій Лук’янчук
Труна на двох колесах
Приблизно місяць тому в селі, де живе моя бабуся, поховали хлопця-підлітка. Минулої осені він мав непоганий підробіток – орав кіньми городи (в тому числі й наш). Мабуть, саме з цих зароблених грошей і був куплений скутер, який став причиною його смерті. Банальної та безглуздої: їхав без шолома, не впорався з керуванням, впав, вдарився головою, помер. Таких випадків по Україні не один і не два. Малопотужні вживані скутери коштують
дешево, не потребують водійського посвідчення. Саме тому і користуються особливою популярністю в неповнолітніх, які полюбляють гасати на них дворами й вулицями (іноді навіть по троє на одному), і, зазвичай, без жодного захисту. Мало хто з цих «гонщиків» розуміє, що нібито невелика швидкість, 50-60 км/год, яку можуть розвивати навіть найпростіші моделі, не набагато відрізняється від тієї, на якій проводять автомобільні краш-тести. Й закономірний наслідок падіння чи зіткнення з перешкодою на такій швидкості – каліцтво чи смерть. І якщо підлітки через особливості свого віку цього не усвідомлюють, то за них це повинні зробити їхні батьки, а ще краще – влада. Давно пора запровадити обов’язкову реєстрацію скутерів і дозволити користування ними не з 14-ти, як зараз, а хоча б із 16-ти років.