Раніше припускали, що Марс – планета доволі спокійна й «статична»: сфотографувати динамічні рухи на ній не вдавалося. Але на Марс прийшла весна! Ця пора року принесла з собою нові сенсаційні відкриття, які ставлять під сумнів наявність життя на Червоній планеті.
Вихід із космічної сплячки
Американський космічний корабель Mars Reconnaissance Orbiter, що досліджує поверхню Марса, вперше зафіксував на знімках низку активних лавин у районі північного полюса планети. На зображенні – як мінімум 4 лавини із суміші пилу і льоду, що зриваються каскадом із кручі і осідають на схилі. Сукупна ширина цих лавин досягала понад 180 м.
Як це часто трапляється, лавину сфотографували випадково.
«Ми проводили спостереження, пов’язані зі зміною пори року на Марсі. Нас цікавило, як ця зміна впливає на рівень вуглекислого газу в полярних регіонах планети. Сходження лавини стало цілковитою несподіванкою для нас», – зазначає Кендіс Хансен, заступник куратора місії спостережень у Лабораторії реактивного руху NASA (Національного аерокосмічного агентства США).
Є припущення, що лавинна активність Червоної планети може бути пов’язана саме зі зміною пори року: на Марсі, як і на Землі, зараз настає весна. Ймовірно, що сходження лавини було викликане таненням льоду і розм’якшенням порід.[292]
Життя на Марсі нема. І все ж таки…
Останні дані з Марса свідчать: середовище Червоної планети було надто солоним для того, аби там могло розвиватися життя. Провідні експерти NASA запевняють, що висока концентрація мінералів у воді в ранні періоди існування планети робила цю воду непридатною для життя навіть найвитриваліших мікробів. А це означає, що життя на Марсі не було, немає і не буде.
Маючи об’єктивні дані, отримані за допомогою марсохода Opportunity, фахівці зробили такі висновки. Вивчення порід, у яких колись містилася вода, показало, що атмосфера Марса завжди була кислотною і солоною. Така природа повністю виключає наявність навіть найпростіших форм біологічного життя.
Щоправда, раніше – у грудні 2007 року – вчені зробили несподівану заяву: зразки марсіанського ґрунту, узяті марсоходом Spirit, містять докази можливості існування життя на планеті. Дані аналізу ґрунту тоді засвідчили, що довкілля на планеті ідеально підходить для життя мікроорганізмів. За твердженням американців, під час вивчення зразків виявлено ознаки наявності піску і води. Тобто, NASA спростовує свої ж висновки.
«Результати, які ми отримали, справді затягують зашморг на гіпотезі існування життя на Марсі, – розповідає про останні дослідження доктор Ендрю Нолл, учасник проекту. – Умови марсіанського клімату в останні чотири мільярди років вимагали б від живих організмів дуже великих зусиль для виживання. Середовище було настільки солоним, що лише жменька земних істот мала б лише примарний шанс вижити там, і лише за найвдалішого збігу обставин».
Раніше у вчених переважала гіпотеза про можливість існування життя на Марсі у минулому, хоча б у його найпростіших формах, у зв’язку із наявність води. Але ніхто не чекав, що вода виявиться настільки солоною…
І черговою іронією долі є інформація про те, що Spirit знайшов на Марсі… фігуру людини. Невідому пляму виявили на одній із чергових серій фото, отриманих NASA з космосу. Схожість плями з людською фігурою вражаюча. Британська преса жваво писала, що це жінка, яка «сіла на камінь, немов очікуючи автобуса». Хоча, найімовірніше, йдеться про оптичну ілюзію.
Марсонавти: летіти чи не летіти?
Дізнатися детальніше про нові обставнини «життя на Марсі» допоможе апарат Phoenix, який має прибути на Червону планету 25 травня [див. довідку]. Він має опуститися на поверхню в районі північного полюса, де спробує виявити сліди життя – колишнього або нинішнього. Очікується, що лід і осадові породи можуть містити органічні вкраплення, які свідчать про його існування.
Згідно з деякими розрахунками кожні 50 тис. років внаслідок варіації орбіти на Марсі відбувається потепління клімату, під час якого лід тане. Тому є крихітна вірогідність, що живі організми, які знаходяться в крижаному анабіозі, повертаються в ці періоди до життя.[293]
Ще один марсоход (цього разу нового покоління, під назвою «Марсіанські наукові лабораторії» – MSL) залишить Землю в 2009 році. Долетіти до Червоної планети він має в 2010-му. Цей апарат удвічі більший і втричі важчий за Opportunity і Spirit. MSL має взяти зразки ґрунту і каміння, щоб проаналізувати їх на наявність органічних компонентів.
Політ астронавтів на Марс заплановано на 2031 рік. Космічний корабель для цього польоту буде зібрано на земній орбіті. Бо з Землі стартувати йому важкувато – адже маса зорельота становитиме близько 400 тис. т. Корабель обладнають замкнутими системами для переробки повітря і води, енергію вироблятиме ядерний реактор. Під час 7-місячної подорожі астронавти зможуть вирощувати власні овочі і фрукти.
На Марсі експедиція проведе близько 16 місяців. Експерти оцінюють вартість цього проекту по-різному: від $20 млрд до $450 млрд. Щоправда, з огляду на останні дані про наявність життя на Марсі, доцільність відправки пілотованого корабля на Червону планету втрачає сенс. Та й навіщо це робити, якщо і надалі – і не менш ефективно – досліджувати Марс можуть автоматичні пристрої?[294]
ТИМ ЧАСОМ
Новий льодовик
Минулого тижня орбітальний апарат Reconnaissance Orbiter (MRO) з допомогою радарів знайшов величезний, ймовірно двошаровий, льдовик у північній півкулі Марса. Утворений приблизно 1,8 млрд років тому. Товща льоду становить до кількох сотень метрів. Швидше за все, льодовик колись був озером, саме тому він має підземну частину.
ДО РЕЧІ
Український Марс
Про це часто забувають, але польоти радянських міжпланетних станцій «Марс» здійснювалися не лише за допомогою українських ракетоносіїв. З України ними (як і іншими кораблями, які літали далі від земної орбіти) ще й керували – з 1960-х років у Євпаторії діяв Центр дальнього космічного зв’язку. Зараз цей підрозділ Національної космічної агенції називається Центром керування і випробовування космічних засобів – і без послуг наших спеціалістів і техніки не обійтися ні європейцям, ні росіянам, які хочуть кинути виклик американській місії на Марс.
ДОВІДКА
Phoenix Lander – перший роботизований апарат
Устаткування: Основний інструмент корабля – механічна рука Robotic Arm (RA). Довжина пристрою – 2,35 м. На Землі її тестували в американській Долині Смерті з досить твердим ґрунтом. Механічна рука за 4 години змогла вирити ямку глибиною 25 см. Phoenix також устаткований радіаційно стійким комп’ютером RAD6000, створеним компанією BAE Systems на базі процесорної архітектури Power від IBM. Будучи «мозковим центром» космічного апарата, комп’ютер RAD6000 опрацьовуватиме навігаційні дані і управлятиме основними виконавчими системами як в космосі, так і на поверхні планети.
Місія: збирання даних про атмосферу планети, метеоявища і стереофотографування поверхні планети.Зонд працюватиме на Марсі 3 місяці.
Вартість місії: $420 млн, $325 млн з яких – грант, отриманий Університетом Арізони. На його базі створено Центр управління, що контролюватиме корабель під час місії і отримуватиме дані.
.jpg)