"Забагато їмо!" – визнали на саміті навіть лідери країн «Великої вісімки». І попросили своїх співгромадян менше споживати – щоб не виснажувати ресурси Землі. Але прогресивні люди Заходу розуміють це і без президентських закликів – жити у дружбі з природою в тих краях нині модно. За оцінками світової наукової спільноти, якщо кожен мешканець Землі буде споживати, як середньостатистичний американець, то для забезпечення такого рівня апетитів потрібні будуть ресурси п’яти планет Земля!
ECOFRIENDLY ЯК ТРЕНД
У нинішній час наші споживацькі апетити зростають із шаленою швидкістю, та лише дуже невелика кількість людей уявляють, який вплив на природу має наш сучасний, передусім, матеріальний стиль життя. Завдяки засобам масової інформації, світовій науковій спільноті й освітнім закладам зародився напрям світосприйняття й стилю життя, головна ідея якого – дружити з навколишнім середовищем, відмовляючись від надмірного споживання, тобто бути еcofriendly. Такий тренд набирає обертів і вже став атрибутом буття багатьох людей у країнах Західної Європи. Подальший його розвиток Тижню прогнозувала одна з найвідоміших світових тренд-сетерів Лі Еделькорт (див. №25/2008 року).
Все, що ми купуємо чи виробляємо, має свою ціну в еквіваленті викиду вуглецю в атмосферу («вуглецевий слід»). Наприклад, на кожного мешканця Великої Британії припадає від 8,5 до 10 т вуглецю на рік. За оцінками науковців, щоб звести ефект глобального потепління на нульовий рівень, потрібно зменшити викид до 2,5 т на людину. Чи можливо це зробити? Принаймні можна досягнути суттєвого зниження СО2 в атмосфері, якщо ми будемо намагатися змінити наші звички та стиль життя.
.jpg)
ФОТО: REUTERS
ВТОРИННІСТЬ – ЦЕ КРУТО
Бути еcofriendly – це не тільки модно, а й вигідно. Люди економлять на опаленні й освітленні помешкань, а завдяки вторинній переробці зменшуються витрати економіки країн на видобуток сировини. Зелений стиль життя відкриває також велике поле для розвитку екобізнесу – енергозберігаючі технології, виробництво пакунків із матеріалів, які швидко розкладаються, екотуризм тощо.
Показати себе «другом дов кілля» – невід’ємна частина сучасного маркетингу для всіх світових брендів і компаній. Наприклад, якщо у нас в Україні реклама прального порошку – це в першу чергу образ гарної домогосподарки, то на Заході «Арієль» рекламують, наголошуючи на тому, що він дуже гарно виконує свої функції за 30 градусів по Цельсію. А зменшуючи енергетичну вартість прання, ви допомагаєте планеті.
Фірми, що себе поважають, закуповують зошити, блокнотики й книги тільки за умови, що вони виготовлені з продуктів вторинної переробки. Те саме – з меблями. Деревина переробляється вторинно чи принаймні походить із відновлених лісів. Навіть будинки зводять тільки з таких матеріалів.
Але головною рисою «екодруга» є зменшення своїх споживчих апетитів. Змінивши стиль життя на простіший, ви не купуєте непотрібних речей і зменшуєте кількість власного побутового сміття. Плюс відмова від речей одноразового використання – посуд, леза та памперси!
.jpg)
ФОТО: REUTERS
10 СОРТІВ СМІТТЯ Й БАЗАР ЗАМІСТЬ СУПЕРМАРКЕТУ
Інша риса справжнього друга навколишнього середовища – куплені речі повинні служити в побуті довго! В усій Західній Європі існує давня й загальноприйнята практика щодо утилізації та вторинної переробки сміття. В багатьох західних родинах відходи сортують не тільки на папір, скло чи біосміття. Мороки значно більше – на папір, картон, зелене, коричневе та біле скло, пластикові пляшки, пластик, пінопласт, пивні банки та навіть батарейки. Щодо біовідходів, то їх із легкістю можна використати для компосту й таким чином зменшити навантаження на сміттєзвалища та переробку, допомігши натомість городові чи саду. Старі речі вашого побуту, котрих хочете позбутися, теж треба сортувати: на деревину, будівельні матеріали, хімікати, меблі, комп’ю тери, мобільні телефони тощо. Все це може пройти вторинну переробку й приносити користь знову. Економія коштів при цьому очевидна, навантаження на природу суттєво зменшується.
Ще один шлях homo ecologi cus – ставлення до того, що ви купуєте та як. Еколюди намагаються купувати продукти тільки місцевого виробника, навіть якщо вони дорожчі. По- перше, мінімальні енергетичні затрати на транспортування, по-друге, на обробку та зберігання, по-третє, ви підтримуєте бізнес свого сусіда. Зрештою, «своя полуниця завжди найсмачніша». Замість того, щоб купувати овочі або фрукти з Чилі та Нової Зеландії в супермаркеті, сходіть на який-небудь місцевий Haymarket (Сінний ринок тобто).
Екодруг ніколи не піде до супермаркету з пластиковим пакетом, а буде використовувати сумку чи кошик, який може слугувати значно довше. Він надасть перевагу велосипедові замість щоденної поїздки на авто. Крім зменшення шкідливих викидів і користі для здоров’я, не треба платити за парковку та бензин. А пересуватися сучасним містом на двох колесах – швидше, ніж на чотирьох. Не хочете крутити педалі? Користуйтеся замість авто громадським транспортом – все одно зменшите СО2-навантаження на атмосферу планети. А, якщо автомобіль – це щоденна необхідність, еколюди швидше сядуть за кермо маленької економічної малолітражки. До того ж утримування такого авто коштуватиме набагато дешевше!
СУСІДНЄ СЕЛО – КРАЩЕ ЗА ТУРЕЧЧИНУ
Літаки є також значними СО2-забруднювачами навколишнього середовища, тому краще відмовитися від далеких та екзотичних мандрівок і відпусток, які потребують користування літаком, а відпочивати недалеко від місця свого проживання. Тобто, якщо у вас є вибір: летіти в Єгипет, чи їхати у Карпати, то Карпати будуть однозначно на першому місці. Більше того, ви можете гарно провести відпочинок і в селі – підтримаєте місцевий бізнес, зекономите й матимете чисте повітря та просту здорову їжу.
Для того, щоб зменшити тиск на довкілля, можна зробити власну оселю енергетично незалежною – щоб будинок сам забезпечував себе опаленням й електроенергією. Наприклад, встановити сонячні батареї, чи сонячні елементи нагріву води, чи колектор дощової води, чи вітряну турбіну. Зрештою, оселя може опалюватися від акумульованого тепла ґрунту – якщо, звісно, вистачить грошей на впровадження такої технології…
Майже не потребує грошей утеплення вікон і дверей або заміна всіх звичайних ламп на енергетично ефективні. Й зовсім нічого не коштує вимикати телевізор або відео замість тримати їх у режимі Standby, чи завантажити пральну машинку на всі 100% і при цьому прати за температури не вище 40 градусів за Цельсієм. Для того, щоб напитися чаю, екодруг нагріватиме саме ту кількість води, яка необхідна для споживання.
Навіть часткова зміна ваших звичок у побуті може допомогти довкіллю та планеті Земля. Адже краще посадити дерево біля своєї оселі, ніж смітити пляшками й пластиком у наших парках, лісах і водоймах. Зрештою, жити в гармонії з природою – зараз просто модно.
[719] [727]
МІЖ ІНШИМ
Середньостатистичний житель Землі користується пластиковим пакетом не більше 10-ти хвилин, а для повного розкладання його в природі потрібно принаймні 500 років! Вторинна переробка паперових відходів та скла в країнах Скандинавії – становить 100%.
Незабаром у Великій Британії буде введений податок на сміття. Чим більше ви продукуєте сміття, тим більше ви платите.
Лондонський муніципалітет має намір увести податок на машини з чотирьохколісним приводом, оскільки вони є одними з головних забруднювачів атмосфери міста.
У Німеччині, за умови встановлення сонячних батарей чи інших чистих джерел постачання енергії в своїй оселі, держава виплачує суттєву субсидію.
Енергетично ефективна лампа споживає лише 20% електроенергії порівняно зі звичайною.
КОМЕНТАР
Роксолана Шумейко
журналіст, Лондон
Подвійні стандарти
Європа, котра нарешті потроху починає офіційно впроваджувати нові й нові правила та проводити роз’яснювальну роботу серед населення, є поки що поодиноким воїном за збереження планети. Такі велетенські економіки, як американська, російська й особливо китайська, воліють утримуватися від швидкого долучення до Євросоюзівських програм зі зменшення викидів вуглецю в атмосферу. Та й у самому ЄС досі про ситуацію були поінформовані тільки свідомі верстви населення. Власне, ці люди, під впливом загрозливих даних наукових досліджень, усвідомлюючи аморальність споживацької ідеології сучасного суспільства, й створили новий рух, що дістав умовну назву «етичне проживання» (ethical living).
Наразі в західному суспільстві починає розвиватися певний скептицизм щодо зеленого ентузіазму, бо тема ця справді стає дуже модною, а тому не всіма «добродіями» використовується в благородних цілях. Як приклад, скандал, що трапився з Мадонною. Після чергової зеленої телеакції, де якнайактивнішу участь брала поп-діва, журналісти підрахували її особистий вуглецевий слід і з’ясувалося, що він у сто разів перевищує середньо- статистичний «слід» пересічного британця.
Колишній мер Лондона Кен Лівінгстон перед виборами обіцяв у разі перемоги для поліпшення екологічної ситуації заборонити використання пластикових пакетів в усіх супермаркетах міста. Потім громада дізналася, що муніципальна влада жодним чином не тільки не підтримує вітчизняного виробника біодизеля (він, як відомо, значно зменшує викиди вуглецю, та є бізнесом, що впроваджує вторинні технології), а ще й прирівнює його в податках до звичайних нафтопереробних компаній. Такі ситуації породжують зневіру та цинізм щодо ідеалів етичного проживання. Окрім того, деякі гасла самих поборників зеленої етики звучать принаймні контроверсійно. Ось приміром один з останніх закликів – виявляється, народжувати дітей теж неетично, тому що з появою кожної нової людини зростає викид вуглецю! Тож виникає цілком логічне питання – а для кого, власне, берегти цю планету, якщо всі люди раптом стануть «свідомими» й перестануть народжувати?