«За останні півтора роки Росія стала ареною численних вуличних протестів. Незважаючи на те, що багато росіян незадоволені «епохою Путіна» і бажають покласти край його монополії на владу, тим не менш опозиція непевна чим можна замінити таку систему. З одного боку протестний рух не має жодного уявлення, що робити далі і не може запропонувати нічого нового. Така ж картина спостерігалась щоразу: за маршем протесту слідує мітинг опозиції, де виступають зірки, які не дуже цікавлять рядових учасників. З іншого боку, серед російського народу все ще є бажання вийти на вулиці і висловити свій гнів. Вони стають все більш незадоволені нинішньою політикою, лише не певні, чим її замінити… В той же час, протестувальники в Росії є досить розпорошеними, їх взаємодія відбувається переважно в соціальних медіа», – пише видання.
«Російський протестний рух перебуває десь між Арабською весною і демонстраціями в Європі та США (що, можливо, й пояснює, чому тому він рідко представлений в контексті інших світових подій аналогічного характеру). Російський рух зміг посіяти лише сумніви щодо ідеї «однієї Росії», в якій лише Путін і його еліти в змозі забезпечити громадську безпеку і стабільність. Протестувальники в Росії показали, що немає безгрішних урядів. Згідно з останніми дослідженнями Левада-центру, 47% населення Росії не хоче, щоб Путін залишився ще на один термін на посаді президента. Більшість росіян як і раніше довіряють йому, але це число повільно і неухильно знижується. І хоча демонстранти в Росії наразі, можливо, не мають хороших рішень і чіткої концепції того, як змінити існуючу реальність, Кремль не повинен їх ігнорувати», – пише видання, підкреслюючи, що як показав приклад багатьох країн зарозумілість уряду може швидко закінчитись.
Читайте також: А попереду репресії. Путін демонструє слабкість