Не до прориву

ut.net.ua
18 Грудня 2009, 00:00

 

Стратегічна програма «Український прорив» була представлена 1 серпня 2007 ро­­ку перед достроковими пар­­ламентськими виборами і позиціонувалася як план дій майбутнього уряду. Тиждень нарахував в «Українському прориві» 1001 обіцянку. Багато пунктів збігаються з програмою Віктора Ющенка, і це логічно, адже над вирішенням важливих суспільних проблем виконавча (та й законодавча) влада мала б співпрацювати злагоджено. Відповідно обидва лідери можуть зарахувати до своїх досягнень, наприклад, виплати при народженні дитини, обидва мають пояснювати народу, чому, приміром, не відокремлено бізнес від влади.
 
НЕ ВИКОНАНО
 
Перехід на контрактну армію з 2008року* 
 
За оцінками фахівців, лише реформа армії коштуватиме країні 20–30 млрд грн, тоді як у бюджеті 2008 року на всі потреби Міноборони було виділено 10 млрд грн, а 2009-го – 17,5 млрд грн.
 

Детінізація економіки 
За даними Мінекономіки, рівень тінізації у квітні 2009-го сягнув максимальної позначки з 2001 року – 36% (на 9% більше, ніж на кінець 2008-го).
Для порівняння: в країнах ЄС рівень тінізації економіки, навіть в умовах кризи, становить 15%.
 
Відокремлення бізнесу від влади 
У команді БЮТ працюють чимало відомих бізнесменів: Таріел Васадзе, Костянтин Жеваго, Олександр Буряк, Микола Баграєв, Олександр Фельдман (народні депутати), Сергій Буряк (голова Державної податкової служби України). Вистачає власників заводів та газет і в інших політичних силах.
 
Перехід до європейської моделі гарантування якості та безпеки сільськогосподарської продукції
Набрання чинності Законом «Про безпеку і якість харчових продуктів» відкладено з січня 2010-го на січень 2015-го.
 
Диверсифікація джерел постачання ядерного палива
 
Українські АЕС досі працюють на російському паливі, американське паливо використовується на Південно-Українській АЕС в експериментальному режимі.
 
Забезпечення довгострокового кредитування придбання житла з вартістю кредитів на європейському рівні
У країнах єврозони в листопаді середня ставка за іпотечними кредитами становила 4,5% річних. В Україні середня іпотечна ставка на кінець листопада перевищувала 25% у гривні й 15,36% у доларах.
 
Провадження раціональної фармацевтичної політики
За останні два роки в Україні спалахнуло кілька фармацевтичних скандалів: завезення незареєстрованої в країні вакцини, від якої померла дитина; оприлюднення документів, що свідчать про переплату в 5–10 разів за ліки, придбані на тендерах; відсутність запасу ліків на випадок епідемії грипу тощо.
 
 Створення безперешкодного доступу інвалідів до об’єктів соціальної інфраструктури

Ліквідація пільгових пенсій народним депутатам України і членам уряду
Законопроект про скасування пільг народним депутатам, співавтором якого є Юлія Тимошенко, було зареєстровано ще 2006 року. Проте народні депутати його так і не підтримали. Лише в 2007-му ВР відмовилася від дрібних пільг, таких як безплатний проїзд у громадському транспорті. Питання про скасування пільгових пенсій народних депутатів останніми роками не порушувалося.

 
Ухвалення нової редакції Конституції, якою, зокрема, буде скасовано депутатську недоторканність 
Законопроект про зміни до Конституції, що пропонує скасувати депутатську недоторканність, було внесено у жовтні 2009 року. Народні депутати його підтримали і передали на розгляд Конституційного Суду. Проте до завершення процесу внесення змін ще далеко.
 
Запровадження інституту суду присяжних та інституту виборних мирових суддів
У листопаді 2009-го Мін’юст спільно з Центром комерційного права і низкою народних депутатів зареєстрували у Верховній Раді законопроект, що передбачає створення інституту присяжних виконавців.
 
Забезпечення інтеграції України до європейської та євроатлантичної систем колективної безпеки
Проти приєднання України до Плану дій щодо членства у НАТО виступають деякі члени цього блоку, зокрема Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія та Люксембург. Фахівці пов’язують це передусім із політичною нестабільністю всередині нашої країни, а також із впливом Росії, що не бажає вступу України до НАТО, на Німеччину та Францію.
Чимало українців не хочуть вступу країни до НАТО. Згідно з опитуванням фонду «Демократичні ініціативи», проведеним навесні 2008 року, за вступ до НАТО висловилися 21,8% українців, проти – 59,6%.
 
Адміністративно-територіальна реформа з новими одиницями: регіон, район, громада
 
Ліквідація монополії комунальних житлово-екс­плу­атацій­них організацій та сприяння залученню приватного бізнесу для надання послуг з обслуговування житла
 
Надання статусу ветеранів та учасників бойових дій учасникам ОУН і бійцям УПА
Наприкінці листопада 2009 року бютівець Андрій Шкіль вніс до парламенту відповідний законопроект. Він передбачає визнання діяльності ОУН і УПА національно-виз­вольною та спря­­мованою на створення єдиної Української держави.
 
Перетворити провідні університети на сучасні наукові центри
Українські університети протягом останніх кількох років не потрапляють до міжнародних рейтингів найкращих вишів планети: ані до рейтингу 100 лідерів, який складає журнал The Times Higher Education Supplement, ані до рейтингу 500 найкращих за версією Інституту вищої освіти Шанхайського університету. Головний критерій світових рейтингів – рівень наукових досліджень в університеті та наявність відомих у світі вчених у виклада­цькому складі.
 
Зниження рівня дитячої смертності

У 2008 році рівень дитячої смертності становив 24 випадки на 1 тис. новонарод­жених проти 12,9 випадків у 2005-му. Втім, зростання част­­ково пов’язане зі змінами в 2007-му правил реєстрації випадків дитячої смертності, тож простежити об’єктивну динаміку за цей період неможливо.

 
ЧАСТКОВО ВИКОНАНО
 
Повернути гроші впродовж двох років вкладникам радянського Ощадбанку
 
На кінець 2009 року лише 6,5 млн з 12,9 млн вкладників радянського Ощадбанку отримали по 1 тис. грн.
 

Підвищення протягом 2008 року мінімальної заробітної плати до 600 грн, середньої – до 2100 грн, установлення з 2009-го мінімальної заробітної плати на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму
 
Мінімальну заробітну плату було збільшено до 605 грн лише наприкінці 2008 року, ще в жовт­ні вона становила 545 грн. Прожитковий мінімум з жовтня 2008-го – 626 грн.
 
З 1 грудня 2009-го мінімальна заробітна плата становить 669 грн на місяць, прожитковий мінімум – 701 грн.
 
У 2008 році середня заробітна плата по Україні – 1800 грн на особу.
 
Будівництво першої черги музейного комплексу «Мистецький Арсенал»
У 2005–2008 роках на будівництво витратили 300 млн грн з державного бюджету. Проте левову частку цих грошей держава виділила не за прем’єр­ства Юлії Тимошенко, а заплановані в бюджеті-2009 200 млн було спрямовано на потреби лікарні політичної еліти «Феофанія» (див. Тиждень, №36/2009).
 
ВИКОНАНО
 
Завершення процесу набуття членства у СОТ
 
 
 
Підвищення розміру допомоги при народженні першої дитини до 12 240 грн; законодавче запроваджен­­ня допомоги при народженні другої дитини – 25 000, третьої і наступних – 50 000 грн
 
Надання державної підтримки сім’ям, які всиновили дитину незалежно від її віку
 
З 1 січня 2009 року при всиновленні дитини родина отримує разову виплату в розмірі 12 240 грн. 
 
 
Збільшення пенсії в середньому на 35%
За даними Держкомстату, середня пенсія з 2007 по 2009 рік зросла більш ніж на 35% – з 478,4 до 898,4 грн. Утім, підвищення пенсій для більшості категорій пенсіонерів було незначне.
 
Створення незалеж­­них центрів тестування для оцінювання знань школярів
Незалежне зовнішнє тестування впроваджено у 2008 році. Щоправда, Український цен­­тр оцінювання якості освіти оцінює знання не школярів, а абітурієнтів.
 
 

ВИКОНАННЯ ТРИВАЄ

 
Забезпечення підготовки та проведення в Україні на належному рівні фінальної частини Євро-2012
У грудні виконавчий комітет УЄФА прийняв рішення залишити право проведення чемпіонату за чотирма українськими містами, проте пре­зидент УЄФА Мішель Платіні заявив, що в будь-який момент рішення може бути переглянуто, якщо будуть зірвані терміни підготовки об’єктів до Євро-2012.
 
Створення державної диспетчерської служби екстреної допомоги
Єдиний екстрений номер 112 мав запрацювати в 2010 році у містах, що прийматимуть Євро-2012 (це одна з вимог УЄФА), а з 2012-го – по всій Україні. Проте цього року з бюджету не виділили потрібні для реалізації проекту 153,7 млн грн.
 
Впровадження цифрового мовлення
До 2015 року Україна, відповідно до міжнародної угоди «Женева-2006», має цілковито перейти на цифрове мовлення. Аналоговий сигнал буде вимкнено. Проте чиновники від зв’язку зізнаються, що досі навіть не підраховано, скільки грошей знадобиться Україні для такого переходу і скільки малозабезпечених родин отримають сет-топ-бокси (потрібне для прийому цифри обладнання коштує близько $70) державним коштом.
 

   *Аналізуються лише ключові пункти, стратегічні напрями і найрезонансніші обіцянки