Лідери російськомовного населення півострова говорять про сепаратизм і криміналізацію кримських татар. Як передає інформаційна агенція «Е-Крим», днями депутат парламенту АРК Олег Родівілов заявив: «У нас є така нелегітимна партія «Адалет» – «справедливість» татарською. Це партія боксерів, яку очолює майстер спорту з боксу, він же член нелегального Меджлісу-Курултаю». На думку Родівілова, основний напрям діяльності згаданої партії – «повернення боргів серед співвітчизників та забезпечення порядку на масових заходах кримських татар». Своєю чергою Ігор Беркут, голова партії «Велика Україна», переконаний, що в осяжному майбутньому татари зажадають відокремлення від України. «Коли Росію сварили за Чечню, нам варто було поміркувати, що нас чекає точнісінько така сама Чечня в Криму за декілька років», – заявив він у інтерв’ю інтернет-виданню «Обозреватель».
Ці страхи мають цілком раціональне пояснення.
Татар-бригад
Міністерство внутрішніх справ України, досліджуючи проблему етнічної злочинності, в останні роки фіксувало існування кримськотатарських організованих угруповань, що спеціалізуються на самозахопленні земельних ділянок. Народний депутат Геннадій Москаль, генерал міліції, який в 1997–1998 рр. очолював кампанію з ліквідації бандформувань півострова, має цьому пояснення. «Скажу так: татар штовхає до самозахоплень та нечесних методів отримання землі повністю непрозорий механізм розподілу земельних наділів», – розповів він Тижню. Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, запевняє, що в середовищі татар сформувалися неформальні лобістські угруповання з земельних питань. «Вони досить могутні та вже в змозі забезпечити прийняття вигідних для себе рішень на високих щаблях влади», – переконаний він.
«Хоча в мене і немає доступу до свіжих даних правоохоронних органів, я впевнений, що татарські угруповання, безумовно, існують, – говорить Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень. – Звичайно, вони не повністю замкнені для представників інших національностей. Є як змішані, так і суто етнічні угруповання. Це диктується логікою виникнення злочинності як такої. Татари – аж ніяк не виняток».
Повернення татар із заслання збіглося в часі з розквітом злочинності на півострові. Банди обкладали даниною всіх, при цьому вели жорстоку безкомпромісну боротьбу за сфери впливу. Репатріанти не забарилися з відповіддю місцевим злочинцям. Так виникло кілька етнічних ОЗУ, серед яких «Імдат» («Сприяння»), яке діяло під офіційною вивіскою об’єднання підприємців. За числом активних членів – трохи більше трьох десятків – вони не могли тягатися зі своїми конкурентами, чиї загони налічували кілька сотень бойовиків. Тому у відкриту бійню не встрявали, обмежуючись переважно збиранням данини з одноплемінників. Керівниками ОЗУ називали братів Асана й Алі Белялових. Штаб-квартира розташувалася в Бахчисараї, зона впливу поширювалася на Євпаторію, Судак, Ялту та інші міста Криму.
«Імдату» були потрібні союзники. Зокрема, татари співпрацювали з Олегом Дзюбою (Аліком), який організував убивство лідера «Башмаків» Віктора Башмакова у червні 1994-го. Цей епізод призвів до кримінальної війни, в якій загинули майже 200 людей. Алік лише на рік пережив свою жертву, загинула і його родина. «Імдатівці» аж до його смерті забезпечували йому охорону. Остаточно це бандформування правоохоронці ліквідували лише у 2000 році.
«Після того, як були знищені могутні кримінальні клани «Башмаки» та «Сейлем», у інших угруповань зникла потреба у формуванні великих об’єднаних злочинних структур для свого захисту, – підсумовує Віталій Кулик. – Це стосується і татар».
Привид тероризму
Півострів час від часу збурюють тривожні чутки про виявлення спецслужбами арсеналів зброї, що належать місцевим ісламістам-терористам. «Постійно лунають розповіді про якісь секретні бази бойовиків зі зброєю, – говорить генерал Москаль. – Але їх ніхто ніколи так і не знайшов».
Кримські татари сповідують іслам, в більшості вони суніти. Головний релігійний орган у Криму – Духовне управління мусульман (ДУМК). Водночас діють мусульманські громади, які ДУМК не визнають. Гроші з Йорданії, Єгипту, Кувейту, а найбільше – з Саудівської Аравії у 1990-ті роки до Криму принесли нове явище – «нетрадиційний» іслам. Спонсори пропонували мусульманським громадам кошти на будівництво мечеті за умови, що самі рекомендуватимуть імама. Натомість кримська влада, сподіваючись підірвати вплив Меджлісу кримськотатарського народу на ДУМК, усіляко спрощувала процес реєстрації автономних мусульманських громад, кількість яких стрімко зростала. У 2001 році тодішній голова Верховної Ради Криму комуніст Леонід Грач офіційно приймав представників благодійних фондів із Саудівської Аравії, відомих підтримкою ваххабістських течій у світовому ісламі.
Найбільш суперечлива діяльність релігійно-політичної організації «Хізб ут-Тахрір». «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» (так звучить повна назва) виступає за поширення ісламу у світі шляхом джихаду (священної війни). У Криму «Хізб ут-Тахрір» налічує щонайбільше 600 членів, тобто не є впливовою. Однак постійно згадується у ЗМІ (переважно російських і проросійських) як свідчення радикалізації мусульман Криму.
Торік восени громадськість дізналася про існування ще однієї кримськотатарської громадської організації – «Міллі Фірка» («Національна партія»). Від її імені було оприлюднено звернення до Владіміра Путіна, Дмітрія Мєдвєдєва та президента Республіки Татарстан Мінтімера Шаймієва з проханням «захистити корінний та інші нечисленні етноси Криму від безперервного геноциду з боку націоналістично налаштованої офіційної влади України».
«Міллі Фірка» вперше заявила про себе в серпні 2006-го. Стратегічною метою ставить відновлення кримськотатарської державності. При цьому у вміщених на офіційному сайті публікаціях неодноразово наголошується, що століттями Крим був суб’єктом міжнародної дипломатії поряд із Османською та Російською імперіями, в той час як про Україну ніхто ніколи не чув. Тому в Києва немає жодного права розпоряджатися долею Криму.
Важливим чинником, що наразі стоїть на заваді радикалам, є менталітет татар, які все ж не дуже войовничі, вважають експерти. «Їх можна зарахувати до так званого сільського ісламу, більш поміркованого», – каже Віталій Кулик. Тож головне питання полягає в тому, наскільки вдасться Меджлісу та Курултаю контролювати татарське середовище. Зараз під їхнім упливом щонайменше 90% кримських татар. Лише невеликі групи чисельністю до 100 осіб кожна не підконтрольні Курултаю та Меджлісу. «Це – небезпека, – стверджує пан Кулик. – Бо саме такі гуртики і є зародками терористичних груп. На щастя, поки що це не критична маса, і вони не призводять до розколу татарського суспільства на помірковану та фундаменталістську частини, як це сталося, наприклад, у Лівані». Водночас директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства застерігає: Меджліс щороку втрачає авторитет. «У найближчі 10 років ми станемо свідками розвалу організованого татарського руху», – прогнозує пан Кулик.
«Головною небезпекою в плані дестабілізації ситуації в Криму є все ж не татари, – підсумовує Віктор Чумак. – Сепаратистська загроза йде від екстремістських організацій проросійського штибу. Найбільша ж проблема Криму – це базування там Чорноморського флоту Росії. Адже при цьому флоті функціонує достатньо серйозно розвинена пропагандистська і розвідувальна інфраструктура». Експерт вважає, що російська сторона активно використовує її в антиукраїнських акціях на території Криму.